Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 334/9299/21 (2-а/334/24/22)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 334/9299/21 (2-а/334/24/22) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Головко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Запорізької митниці на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 17 лютого 2022 року (суддя Фетісов М.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Запорізької митниці Державної митної служби України, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0125/11000/21 від 23.11.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 44 388,93 гривень та закрити провадження по вказаній справі. Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 17.02.2022 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано постанову Запорізької митниці Державної митної служби України у справі про порушення митних правил № 0125/11000/21 від 23.11.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 44 388,93 гривень. Провадження у справі про порушення митних правил № 0125/11000/21 закрито. В решті позовних вимог - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, митним органом подано апеляційну скаргу, в якій відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсягу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що надані позивачем документи не можуть вважатись доказами в розумінні ст.74 КАС України, оскільки проформа-інвойс від 23.04.2021 № 2462, створеного компанією «DSS INTERNATIONAL» (Гонконг), не подавався митним органам під час переміщення товару через митний кордон України. Скаржник наполягає на тому, що первинно подані документи, під час виявлення наміру ввезення товару в країну підтверджують митну вартість товару, визначену митним органом. Відповідач зазначає, що проформа-інвойс від 22.04.2021 № 02-2019, створений відправником товару - компанією «UMT Technology LTD» (Гонконг), є допустимими доказами в цій справі, оскілки подавались до митного органу разом з попередньою митною декларацією та були перевірені митним органом. Отже митна вартість повинна була визначена саме за даним інвойсом. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 09.01.2014 між ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» та «DSS International SA» укладений контракт купівлі-продажу № 20003, згідно якого продавець продає, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти металопродукцію, яка зазначена у додатку № 1 (специфікаціях). На підставі Контракту № 20003 від 09.01.2014 Сторонами була підписана специфікація № 2462 від 25.08.2016 року. Згідно даної специфікації: поставляється товар «Прутки з інших легованих сталей круглого поперечного перерізу з С=0,48-0,50%; 81=0,21-0,24%; CR=0,18-0,21%; N1=0,17%; МО=0,02%; V=0,01%; W=0,02-0,03%, (м.міцн.<2050н/кв.мм) гарячекатані, 50РА-круг 32мм, (ТП.444-15), виробник: ПАТ «Дніпроспецсталь» - UA, вантажоодержувач: компанія «UMT Technology LTD», кількість товару 135 т., ціна-880 Євро/т. Вказаний товар ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» був відвантажений Покупцю за митними деклараціями: МД № 112030000/2016/015471 від 30.09.2016 (рахунок-фактура № 312544 від 30.09.2016): Продавець - ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ», Покупець - «DSS International SA», Вантажоодержувач - «UMT Technology LTD», Ціна - 880 Євро/т.; МД № 112030000/2016/015472 від 30.09.2016 (рахунок-фактура № 312559 від 30.09.2016): Продавець - ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ», Покупець - «DSS International SA», Вантажоодержувач - «UMT Technology LTD», Ціна - 880 Євро/т.; МД № 112030000/2016/015351 від 29.09.2016 (рахунок-фактура № 312468 від 28.09.2016): Продавець - ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ», Покупець - «DSS International SA», Вантажоодержувач - «UMT Technology LTD», Ціна - 880 Євро/т.; МД № 112030000/2016/015381 від 29.09.2016 (рахунок-фактура № 312491 від 29.09.2016): Продавець - ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ», Покупець - «DSS International SA», Вантажоодержувач - «UMT Technology LTD», Ціна - 880 Євро/т. 23.06.2017 «DSS International SA» пред`явлено ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» претензію № И03.10-17 та рекламаційний акт № РИ03.10: Покупцем забракована частина товару (50РА-круг 32мм), отриманого по специфікації № 2462, вагою 127,219 т. та вартістю 111 952,72 Євро (ціною 880 Євро/т). Вказана претензія визнана ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» правомірною. В подальшому сторонами погоджено повернення продавцю неякісного товару. 31.05.2021 декларантом - ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» подано, а Запорізькою митницею прийнято та оформлено митну декларацію (попереднє повідомлення про намір ввезти товари на митну територію України) № UA110000/2021/917008, згідно з якою на митну територію України підлягає ввезенню товар - Прутки із інших легованих сталей 50 РА кр. 32мм, загальною вагою (брутто 21 280 кг/нетто 21 200 кг), вартістю 21 540 Євро. Разом з цим, заявлені відомості щодо реквізитів супровідних документів, серед яких: проформа-інвойс від 22.04.2021 № 02-2019, створений відправником товару - компанією «UMT Technology LTD» (Гонконг) та автотранспортна накладна від 28.05.2021 № 787695. 31.05.2021 товари, вказані у митній декларації № UA110000/2021/917008, ввезені на митну територію України в зоні діяльності Одеської митниці, під час чого митному органу були надані документи: проформа-інвойс від 22.04.2021 № 02-119 та автотранспортна накладна від 28.05.2021 № 787695. 03.06.2021 декларантом - ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» в особі ОСОБА_1 подано митну декларацію в митному режимі Імпорт № UA110190/2021/010209, згідно з якою ввезений на митну територію України товар - Прутки із інших легованих сталей 50 РА кр. 32мм, загальною вагою (брутто 21 280 кг/нетто 21 200 кг), задекларовані із митною вартістю 18 656 Євро. Разом з митною декларацією позивачем були подані документи, які містять інформацію про ціну та вартість товару: - контракт купівлі-продажу № 20003 від 09.01.2014, сторонами якого є ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» та «DSS International SA», - специфікація № 2462 від 25.08.2016 до контракту, у якій зазначена ціна 880 Євро/т., - митні декларації № 112030000/2016/015381 від 29.09.2016 та №112030000/2016/015471 від 30.09.2016, за якими ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» відвантажувався даний товар, - рахунки-фактури продавця - ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» № 312491 від 29.09.2016 та № 312544 від 30.09.2016, у яких зазначена ціна товару (50РА-круг 32мм) 880 Євро/т., - інвойси продавця - ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» № 7164502 від 29.09.2016 та №7164556 від 30.09.2016, у яких зазначена ціна товару (50РА-круг 32мм) 880 Євро/т., - проформа інвойс № 2462 від 23.04.2021, виставлений «DSS International SA» (покупцем товару), у якому зазначена ціна 880 Євро/т., вартість 18 656 Євро, - лист «DSS International SA» від 07.06.2021, де вказується, що ціна товару становить 880 Євро/т. Крім того, були надані МД № 112030000/2016/015472 від 30.09.2016, рахунок-фактура № 312559 від 30.09.2016, МД № 112030000/2016/015351 від 29.09.2016, рахунок-фактура №312468 від 28.09.2016, у яких, також, зазначена ціна товару 880 Євро/т. 08.06.2021 відповідачем складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110190/2021/00157, згідно з якою причинами відмови в оформленні товару стало: у другому підрозділі графи 37 ЕМД невірно зазначено відомості щодо попереднього митного режиму згідно з класифікатором митних режимів, у графу 44 МД необхідно внести інформацію щодо номеру сертифікату про походження товару. У зв`язку з відмовою відповідача в митному оформленні товару за МД №UA110190/2021/010209 від 03.06.2021, ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» була подана МД №UA110190/2021/010650 від 08.06.2021 на той самий товар. 18.08.2021 головним державним інспектором відділу оперативного реагування № 2 (у м. Запоріжжя) управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Дніпровської митниці Держмитслужби Самойлик О.С. складений протокол про порушення митних правил № 0125//11200/21. Відповідно до листа Одеської митниці від 13.10.2021 №7.10-5/28.14/7/8666 переміщення вищевказаних товарів через митний кордон України в напрямку ввезення було здійснено на підставі CMR № 787695 від 28.05.2021 та Proforma Invoice № 0-2019/22.04.2021 із зазначеною митною вартістю товару 21 540 Євро. 23.11.2021 начальником Запорізької митниці Бєлінським О.П. прийнято Постанову в справі про порушення митних правил № 0125/11000/21, в якій зазначено, що ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів заявили у митній декларації № UA110190/2021/010209 неправдиві відомості щодо вартості товару, які стали підставою для зменшення розміру платежів на 14 796,31 гривень, її визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 44 388,93 гривень. Не погодившись з винесеною постановою позивач звернулася до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 для визначення митної вартості товару надавались документи відповідно до укладеного договору купівлі-продажу. Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Статтею 466 МК України визначено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України. Згідно із частиною 1 статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. За вимогами цієї статті посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За правилами частини 7 статті 257 МК України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відповідно ж до частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться зазначені у цій частині відомості, у тому числі у вигляді кодів. Стаття 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕДта його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Отже згідно диспозиції даної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту); неправдивих відомостей щодо ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Суд апеляційної інстанції зазначає, що диспозиція ст.485 МК України, передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб`єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п.8 ч.1 ст.4 та ч.8 ст.264 МК України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа. Стаття 251 КУпАП (які і стаття 495 МК України) передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з ч.1 ст.248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення. Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Частиною другою ст.264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою ст.335 МК України, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. Згідно до ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення. Відповідно до ч.5 ст.255 МК України, митне оформлення вважається закінченим після виконання всіх митних формальностей, визначених Митним кодексом до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень. Таким чином, у випадку виконання особою дій, визначених законодавством України, та надання митним органом дозволу на користування та/або вивозу товару митне оформлення вважається завершеним. Статтею 54 МК України визначені обов`язки посадових осіб митного органу в частині перевірки і контролю правильності визначення митної вартості товару. Згідно ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визначає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до вимог ст.55 цього Кодексу. Як вбачається матеріалів справи, товар ввезений позивачем на митну територію України, прийнято та перевірено митним органом та випущено у вільний обіг, за ціною визначеною в контракті купівлі-продажу № 20003 від 09.01.2014 - 880 Євро/т. Під час митного оформлення митним органом здійснено перевірку всіх поданих, на підтвердження заявленої митної вартості документів, та не знайдено жодних неточностей чи підробок щодо вартості товару. Приймаючи оскаржену постанову про порушення митних правил №0125/11000/21 від 23.11.2021 відповідачем зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів заявила у митній декларації №UA110190/2021/010209 неправдиві відомості щодо вартості товару, які стали підставою для зменшення розміру платежів на 14 796,31 гривень. Вказаний висновок зроблено внаслідок співставлення даних про товар, які містяться в CMR №787695 від 28.05.2021 та Proforma Invoice №0-2019/22.04.2021 із зазначеною митною вартістю товару 21 540 Євро, наданих при переміщенні товарів через митний кордон України та відомостей, заявлених позивачкою в митній декларації № UA110190/2021/010209. Як правильно зазначено судом першої інстанції, митна вартість товару, визначена у попередній митній декларації (CMR № 787695 від 28.05.2021 та Proforma Invoice №0-2019/22.04.2021), яке не є стороною зовнішньоекономічного договору, яким є контракт купівлі-продажу №20003 від 09.01.2014. Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, характеризується умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП). Однак, матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією статті 485 МК України. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тобто, обов`язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб`єкт владних повноважень, яким у цій справі є митний орган. Протиріч наведеному митним органом не надано жодного доказу винних дій позивача у справі. Доводи скаржника про те. що надані документи не можуть бути доказами, не підтверджені ані належними доводами, ані обставинами справи. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення скарги та скасування чи зміни законного рішення суду. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Запорізької митниці залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 17 лютого 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров суддя О.В. Головко