Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 715/787/20
від 10.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 715/787/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Цуренко В.А. Суддя-доповідач - Іваненко Т.В. 10 вересня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іваненко Т.В. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , за участю: секретаря судового засідання: Яремчук Л.С., представника відповідача: Дмитренко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 01 липня 2020 року (місце ухвалення рішення - смт Глибока Чернівецької області, повний текст складено - 03 липня 2020 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільської митниці Держмитслужби про скасування постанови митного органу від 25 лютого 2020 року у справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Глибоцького районного суду Чернівецької області з позовом до Подільської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про скасування постанови митного органу від 25 лютого 2020 року у справі про порушення митних правил. Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 01 липня 2020 року позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її. Позивач в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 04.12.2019 о 10 год. 41 хв. декларантом ПП "І.Б.Ексім" (с.Черепківці, Глибоцький р-н, Чернівецької області, Україна, 36045224) гр. ОСОБА_1 подала до Хмельницької митниці ДФС митну декларацію типу "ІМ 40 ДЕ" (далі - МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером UA 400030/2019/041807. У МД UA 400030/2019/041807 було задекларовано товар №8 "туалетна вода" у пляшках по 20 мл, 50 мл, 75 мл, 100 мл, загальною кількістю 41 442 шт., вагою брутто - 8057 кг, вагою нетто - 3030,5 кг. Митна вартість товару заявлена декларантом за 6-м методом в сумі 310504, 56 грн, митні платежі по товару №8 склали 86320,27 грн. Під час здійснення митного огляду товару №8 відповідачем було встановлено, що кількість товару та його вага брутто відповідає заявленому у МД, разом з цим фактична вага нетто становить 6060,8 кг, що не відповідає заявленому у МД. 06.12.2019 головним державним інспектором митного поста "Хмельницький-центральний" Хмельницької митниці ДФС Криніним С.А. складено протокол за ознаками вчинення громадянкою України ОСОБА_1 порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України. 25 лютого 2020 року відповідачем було розглянуто справу про порушення митних правил №0137/40000/19 та прийнято постанову, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України з накладенням на неї штрафу в сумі 255041,58 грн. Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо протиправності постанови від 25 лютого 2020 року у справі про порушення митних правил №0137/40000/19, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Частиною 8 ст. 257 МК України визначено перелік відомостей, які вносяться до митної декларації декларантом. Зокрема, відповідно до п.п. а, е п.5 ч.8 ст. 257 МК України, до декларації декларантом вносяться відомості про найменування, кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру. Згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651, графа 31 МД повинна містити такі відомості про товар: опис товару відповідно до товаросупровідних документів в обсязі, достатньому для його розпізнання. Відповідно до ч.8 ст.264 МК України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Частиною 5 статті 265 МК України передбачено, що декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені. У відповідності до ст. 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Отже, з об`єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, характеризується наявністю дій, а з суб`єктивної - у формі умислу. За змістом ст.485 Митного кодексу України склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює обов`язкове подання неправдивих відомостей, необхідних для визначення його митної вартості, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинене тільки з умисною формою вини. Навіть сам по собі факт зазначення позивачем невірної ваги товару в декларації не може бути доказом того, що його дії були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу. Склад порушення включає в себе ознаки, що характеризують зовнішній акт поведінки особи, його спрямованість і наслідки, і ознаки, що характеризують самого правопорушника і його психічне ставлення до вчиненого. Ознаки складу порушення митних правил характеризують об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт та суб`єктивну сторону порушення митних правил. Усі зазначені елементи складу порушення митних правил нерозривно поєднані між собою. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння як порушення митних правил. Відповідно до мотивів прийнятої постанови підставою для притягнення позивачки до відповідальності стало заявлення позивачкою в митній декларації, з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, неправдивих відомостей щодо ваги товару, що призвело до ухилення від сплати митних платежів на суму 85013,86 грн. Однак, колегія суддів враховує, що одразу після виявлення більшої ваги нетто, позивачкою було подано нову митну декларацію і сплачено всі необхідні платежі і товар було випущено у вільний обіг (що підтверджено матеріалами справи про порушення митних правил). Такі дії позивачки свідчать про відсутність у неї умислу на порушення митних правил. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Подільська митниця Держмитслужби України в оскарженій постанові не зазначила доказів протиправності дій ОСОБА_1 та доказів вини у формі прямого умислу, тобто, що її дії були спрямовані саме на зазначення неправдивих відомостей з метою зменшення митних платежів. Відтак, митним органом не доведено, що позивачем умисно вчинено дії направлені на зменшення ваги нетто товарної позиції «туалетна вода» товар №8 у митній декларації UA400030/2019/041807, що не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, та не вважається порушенням митних правил. Відповідно до сталої судової практики для притягнення до відповідальності, згідно зі статтею 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 року у справі № 334/1738/16-а (2-а/334/124/16) (адміністративне провадження №К/9901/11461/18) та від 13.12.2018 року у справі № № 759/360/17 (адміністративне провадження №К/9901/60666/18). Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність доказів на підтвердження наявності умислу декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар). Доводи апеляційної скарги про наявність у діях позивачки складу порушення митних правил у зв`язку з тим, що вона не провела фізичний огляд товару, колегія суддів оцінює критично, оскільки відповідно до ст. 266 МК України це є її правом, а не обов`язком. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Подільської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 01 липня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Іваненко Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.