Постанова 4855 № 357/5443/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 357/5443/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бондаренко О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Сорочка Є.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 р. адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил № 2983/50000/19 від 23.04.2020, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та закрито справу. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Апелянт вказує на те, що постанова у справі про порушення митних правил щодо позивача за ст. 485 МК України є правомірною та не підлягає скасуванню. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.05.2021. Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Також, колегією суддів ухвалено продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно ч. 2 ст. 309 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.09.2015 між компанією «UNICARRIERS CORPORATION», Японія та ТОВ «Компанія НТТ», Україна укладено контракт № 01/2015 (а.с. 23-25) про поставку авто і електропогрузчиків виробництва Японія 29.10.2019 ОСОБА_1 , як представником декларанта ТОВ «Рокада», який діє на підставі договору про надання митного-брокерських послуг від 18.10.2019 № 048-19, до відділу митного оформлення № 1 м/п «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС подав електронну митну декларацію типу «ІМ40АА», яка була прийнята та зареєстрована за номером UA500010/2019/030685, за якою задекларовано товар № 1 «новий навантажувач із вилковим захватом, марка - ТСМ, модель - FD 150 S-3, колісний, 2019 року випуску», який переміщувався в контейнері №TCLU6035229. Разом з митною декларацією подано документи, необхідні для митного оформлення, зокрема, зовнішньоекономічний контракт від 30.09.2015 № 01/2015, коносамент № 4220-0177-909.011, інвойс від 11.09.2019 №3D201909-8045; пакувальний лист від 11.09.2019 № б/н, специфікації до інвойсу від 11.09.2019 № 3D201909-8045; експортна митна декларація від 17.09.2019 № 336 0549 9200 та інші товаросупровідні та комерційні документи. Відповідно до інформації, зазначеної у МД № UA500010/2019/030685 та товаросупровідних документах, продавцем товару є компанія Mitsubishi Logisnext Co., Ltd», Японія, покупець товару - ТОВ «Компанія НТТ», Україна. У графі 31 ЕМД UA500010/2019/030685, ОСОБА_1 товар № 1 задекларовано, як «Новий навантажувач із вилковим захватом, марки - ТСМ, модель - FD 150 S-3,2019 року випуску», у комплекті із вилами, серійний номер - 8А430316, номер двигуна - НОМЕР_1 , двигун дизельний, потужністю - 59.2, кВт(80.5 к.с.), об`єм двигуна - 6494 см кубічних». Висота підіймання - 3 метри. Вантажопідйомність - 15 т. Не призначений для військового використання. Комплектний, у частково розібраному стані. Не містить радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої, заборонені до застосування на території України у смугах частот загального користування. Торговельна марка - ТСМ. Виробник - ТСМ Сorporation. Країна виробництва - JP». Код УКТ ЗЕД - 8427201900 (ставка ввізного мита 0%). Як вбачається з акту про проведення митного огляду від 31.10.2019 UA500010/2019/030685 (а.с. 53), у зв`язку зі спрацюванням АСАУРУ (Автоматизована система аналізу та управління ризиками) були згенеровані обов`язкові форми митного контролю:203-1 «Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць»; 911-1 «Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки». 04.11.2019 за результатами митного огляду, а саме: акта про проведення митного огляду від 31.10.2019 UA500010/2019/030685, аналізу документів, наданого декларантом каталогу виробника на товар, листа від 30.09.2019 №170 разом з додатками, копії експортної декларації країни відправлення № 336 0549 9200 від 17.09.2019 та загальновідомої інформації про товар з мережі Інтернет, посадовою особою відділу митного оформлення № 1 митного посту «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС винесено рішення про визначення коду товару № КТ-UA500010-0113-2019 (а.с. 54-55) з якого вбачається, що товар № 1 повинен декларуватися як «Автонавантажувач самохідний з вилковим захватом для нерівної місцевості, модель - FD 150 S-3,серійний номер 8А430316, висота підіймання - 3 метри, вантажопідйомність - 15000 кг, з дизельним двигуном об`ємом - 6494 см кубічних. Навантажувач оснащений кабіною, пневматичними надувними шинами з глибоким протектором типу 11.00-20-16 PR, що здатні та призначені для переміщення по нерівній місцевості. Має автоматичну триступеневу трансмісію, здатний розвивати швидкість 34 км/год., дорожній просвіт - 255 мм. Торгівельна марка «ТСМ». Виробник «ТСМ Сorporation», країна виробництва - JP, Японія, код товару згідно з УКТ ЗЕД визначено як 8427201100 (ставка ввізного мита - 5%). Відповідно до службової записки митного поста «Одеса-центральний» Одеської митниці ДФС від 05.11.2019 № 4056/15-70-61-01 різниця митних платежів, що підлягають сплаті між нарахованими декларантом та визначеними митницею, становить - 152 463, 98 грн. 08.11.2019 року державним інспектором 1-го відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС Сітніковим Максимом Володимировичем винесено протокол про порушення митних правил № 2983/50000/19 (а.с.57 на звороті - 59) щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , яким при поданні до Одеської митниці ДФС митної декларації № UA500010/2019/030685 вчинені дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, що спричинило недобір митних платежів у сумі 152 463,98 грн., чим скоєно порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України. 23.04.2020 в.о. заступника начальника Одеської митниці Держмитслужби Вергун М.А. винесено постанову про порушення митних правил № 2983/50000/19 (а.с.10-12), відповідно до якої, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення порушення становить - 457 391,94 грн. У постанові про порушення митних правил, що оскаржується, кваліфіковано дії позивача, як вчинення дій, що спричинило зменшення розміру митних платежів під час декларування товарів за митною декларацією, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України. Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду за захистом своїх прав. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, за яке відповідачем було накладено на нього адміністративне стягнення. Водночас, відповідачем не було доведено правомірності прийнятого рішення, а тому, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил стосовно позивача за ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими, оскільки в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, адже він, як декларант, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 257 МК України, зобов`язаний був здійснити декларування товару за правильним кодом товару, що прямо впливає на надходженню до бюджету митних платежів. Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що відповідач дійшов висновку, що позивачем, в ході здійснення декларування товару за МД були вчинені дії щодо заявлення митниці неправдивих відомостей щодо коду товарів згідно УКТ ЗЕД, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів до Державного бюджету України. Отже, за висновками митного органу, в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України. Відповідно до частини першої статті 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, а саме протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. За статтею 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Аналізуючи зміст наведених вище норм, слідує, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості. Тож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України), обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів). Вищевикладене узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 638/10546/16-а. Відповідно до частини першої статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Відповідно до норм ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Згідно з приписами ч. 1 ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: 1) чи було вчинено адміністративне правопорушення, 2) чи винна дана особа в його вчиненні, 3) чи підлягає вона адміністративній відповідальності, 4) чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, 5) чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати 6) інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать на користь того, що декларування товару позивачем здійснювалось у відповідності до вимог ст. 257, 264 Митного кодексу України, на підставі наявної у товарних супровідних документах інформації про товар. Рішення Одеської митниці ДФС від 04.11.2019 щодо визначення коду товару згідно УКТЗЕД ґрунтується на тих саме відомостях про товар, що були задекларовані позивачем у митній декларації, будь-яких невідповідностей, зазначених позивачем у декларації відомостей про товар щодо його найменування, ваги, кількості, ціни, походження, відправника та інш., під час митного оформлення не встановлено та, фактично, підставою для притягнення останнього до відповідальності стало неправильне зазначення коду УКТЗЕД товару в поданій ним митній декларації. При цьому, орган доходів і зборів зобов`язаний здійснювати перевірку правильності класифікації товарів згідно УКТЗЕД та у разі виявлення порушень правил класифікації товарів має право самостійно класифікувати заявлені товари і його рішення з даних питань є обов`язковим для митних цілей. Само по собі порушення правил класифікації товарів не є самостійним складом адміністративного правопорушення, тобто не є окремим видом порушення митних правил, за які встановлена адміністративна відповідальність. Неправильне визначення позивачем коду товару згідно з УКТЗЕД (на думку митного органку) відбулось у складному випадку класифікації товарів, оскільки потребувало додаткової інформації та спеціальних технічних знань, що вбачається виходячи із направлення товару митницею до сектору класифікації товарів та митної вартості відділу адміністрування митних платежів. За встановлених в цій справі обставин, колегія суддів вважає, що за відсутності обґрунтованих доказів та фактів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар), відсутні підстави для кваліфікації дій позивача, як порушення митних правил відповідно до статті 485 МК України. Крім цього, факт подання позивачем недостовірних документів чи недостовірної інформації відповідачем не виявлено. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем так і не було доведено правомірності прийняття оскаржуваної постанови, з огляду на що, у даному випадку, наявні підстави для задоволення позовних вимог та скасування постанови у справі про порушення митних правил стосовно позивача за ч. 1 ст. 485 Митного кодексу. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто, прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 286, 311, 315, 316 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 р. - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Є.О. Сорочко