Постанова 4852 № 160/5934/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/5934/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 в адміністративній справі , ухвалене суддею Ніколайчук С.В., по справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості,- в с т а н о в и В: 26 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської митниці ДФС, в якій позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110150/2019/200039/1, прийняте 08.02.2019 Дніпропетровською митницею ДФС. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС задоволена Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110150/2019/200039/1, прийняте 08.02.2019 Дніпропетровською митницею ДФС. - стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 39421732) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. У жовтні 2019 року від представника позивача надійшло клопотання про вирішення питання про судові витрати у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати понесені позивачем на правову допомогу в розмірі 4300,00 грн. та залучення перекладача у розмірі 200,00 грн. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 заяву про розподіл судових витрат задоволено. Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені заяви про винесення додаткового рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є не співмірним зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову, у зв`язку з чим представник відповідачів просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката. Також, представник відповідачів вказав на те, що предмет розгляду справи є стандартним, а стала судова практика склалася саме на користь платників податків, що свідчить про те, що підготовка до розгляду справи не потребує значних зусиль та витрати значної кількості часу. Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом. Відповідно до пунктів 1, 5, 6 статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. З приводу зазначеного питання висловлювався і Конституційний Суду України, так, пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Отже, з викладеного слідує, що до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо. За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України). Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Висновки за результатами розгляду заяви про винесення додаткового рішення Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Отже, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку що розмір заявлених позивачем до відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою, яка була надана адвокатом має бути зменшена. Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено додаткове рішення з неповним з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного розподілу судових витрат і є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу. Керуючись ст.ст. 243, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС задовольнити частково. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року скасувати та прийняти нову постанову. Заяву представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова