Постанова 4824 № 759/13150/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/13150/18 Головуючий у суді першої інстанції: Ул`яновська О.В. № апеляційного провадження: 22-ц/824/5518/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Волошиної В.М. Суддів Слюсар Т.А., Мостової Г.І. Секретаря судового засідання Спеней О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення часток у спільному сумісному майні та витребування майна з чужого незаконного володіння. Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, в с т а н о в и л а: 12 грудня 2019 року відповідачка ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв представник ОСОБА_1 , подала до суду першої інстанції заяву про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, а саме скасувати арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 41 том 2). Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову вжитих на підставі постанови Київського апеляційного суду від 23.01.2019 по цивільній справі за позовними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення часток у спільному сумісному майні та витребування з чужого незаконного володіння відмовлено (а.с. 41 том 2). Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, представник відповідачки подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі порушує питання про прийняття судом апеляційної інстанції постанови про скасування ухвали суду першої інстанції та відповідно скасувати заходи забезпечення позову у повному обсязі, які вжиті постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року щодо арешту на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 - адвоката Чорнія Дмитра Олександровича скасовано ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року та ухвалено нове судове рішення про задоволення заяви представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про забезпечення позову. Накладено арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року, в позові ОСОБА_3 відмовлено. Проте, жодних дій стосовно скасування арешту судом першої інстанції у рішенні не зазначено, а також відмовлено у задоволенні її заяви про скасування заходів забезпечення позову. Посилаючись на те, що оскаржувана ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року прийнята з порушенням процесуальних норм, просила її скасувати для захисту прав відповідачки, як власника квартири. У визначений ухвалою суду строк, інші учасники справи не скористались процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України. У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 підтримали доводи апеляційної скарги. Позивачка ОСОБА_3 та представники третьої особи П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори, Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2018 року ОСОБА_3 івна звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення часток у спільному сумісному майні та витребування майна з чужого незаконного володіння, якому просила визначити, що частки позивачки та померлого ОСОБА_5 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 становлять по 1/2 частці, визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 09 серпня 2018 №8-581, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень нотаріуса П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Демяносової В.Ф. від 09 серпня 2018, витребувати з незаконного володіння відповідача ОСОБА_2 1/2 частку спірної квартири на користь позивача, визнати за позивачем право власності на 1/2 частку вищевказаної квартири. З метою забезпечення позову позивачка подала до суду першої інстанції заяву про накладення арешту на 1/2 частину квартиру АДРЕСА_1 . Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року в задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову відмовлено (а.с.17-18 виділені матеріали). Постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 - представника ОСОБА_3 , ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову, з накладенням арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.64-67 виділені матеріали). Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року, в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи: П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визначення часток у спільному сумісному майні та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено (а.с. 186-188 том 1, а.с. 1-9 том 2). 12 грудня 2019 року відповідачка звернулась до суду першої інстанції із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року (а.с. 15-16 том 2). Відмовляючи в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову у справі, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. Враховуючи ту обставину, що арешт накладено на підставі постанови Київського апеляційного суду, тому заявнику слід звернутися до суду, яким вжито заходи забезпечення позову. Перевіряючи додержання судом першої інстанції вимог процесуального законодавства при вирішенні заяви відповідачки ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі, колегія суддів виходить з такого. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Частинами першою, четвертою статті 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (частина дев`ята - десята статті 158 ЦПК України). Під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання, зокрема, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову - стаття 264 ЦПК України. Правовий аналіз зазначених норм процесуального права вказує на те, що суд, у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову в силу частини 9 статті 158 ЦПК України, вправі безпосередньо в своєму рішенні зазначити про скасування заходів забезпечення позову. В іншому випадку вжиті заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом при зверненні до суду заінтересованої особи. Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, тому при ухваленні судом рішення про повну відмову у задоволенні позову вважається, що підстава і потреба у забезпеченні позову, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів, відпала. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, що судовий розгляд, яким справа вирішена по суті, закінчився ухваленням судом першої інстанції судового рішення від 23 вересня 2019 року про відмову у позові ОСОБА_3 . Питання щодо скасування заходів забезпечення позову судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення від 23 вересня 2019 року не вирішено. Висновок суду першої інстанції про те, що арешт накладено на підставі постанови Київського апеляційного суду, тому заявнику слід звернутися до суду, яким вжито заходи забезпечення позову, не узгоджується з нормами процесуального права. Так, у даній справі Київський апеляційний суд, скасовуючи ухвалу Святошинського районного суду від 04 жовтня 2018 року, та ухвалюючи нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 - представника ОСОБА_3 , діяв як суд апеляційної інстанції в межах повноважень, передбачених статтею 374 ЦПК України, а не як суд, який розглядає справу по суті спору. Тому ніяких перешкод для розгляду заяви відповідачки ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв представник ОСОБА_1 , про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, для суду першої інстанції немає. Суд першої інстанції зазначених обставин та положень цивільного процесуального законодавства не врахував, а тому дійшов помилкового висновку про відмову у розгляді заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 759/13150/18. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді: