Постанова 4824 № 760/1346/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 760/1346/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Коробенко С.В. № апеляційного провадження: 22-ц/824/5752/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Волошиної В.М. Суддів Семенюк Т.А., Мостової Г.І. Секретаря судового засідання Гасюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа служба у справа дітей Солом`янської районної державної адміністрації в м. Києві про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, - в с т а н о в и л а: У липні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі № 760/1346/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа служба у справа дітей Солом`янської районної державної адміністрації в м. Києві про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Вимоги заяви обґрунтовувала тим, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 26 лютого 2016 року (справа № 760/1346/15-ц) зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У добровільному порядку ОСОБА_3 не виконує судове рішення та чинить перешкоди у спілкуванні матері з сином. Тривалий час вона намагалася мирним шляхом урегулювати питання спілкування з сином та неодноразово зверталась за захистом до Служби у справах дітей Солом`янської районної державної адміністрації в місті Києві та до Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві. На підставі поданої заяви Солом`янським районним судом міста Києва 26 липня 2019 року видано виконавчий лист, однак строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання вже сплинув, оскільки рішення суду першої інстанції набрало законної сили 01 червня 2016 року. Посилаючись на поважні причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа, виданого Солом`янським районним судом міста Києва у справі № 760/1346/15-ц про зобов`язання ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з сином ОСОБА_4 до виконання, просила поновити пропущений строк. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа служба у справа дітей Солом`янської районної державної адміністрації в м. Києві про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною відмовлено. Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, представник заявника подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, яким поновити строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання виданого на підставі рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів її участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, третя особа Служба у справах дітей Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, мотивуючи тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Вважає висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання необгунтованим, та таким, що ухвалений без з`ясування обставин пропущення строку, без дослідження доказів наявних у матеріалах справи та без перевірки доводів заявниці ОСОБА_2 про те, що строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений не з її вини. У поданому відзиву на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 , а ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року залишити без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання через відсутність доказів необхідних для його поновлення, ухвалив законне рішення. Просив врахувати, що ОСОБА_2 (матері дитини) ніхто та ніколи не перешкоджав і не буде перешкоджати зустрічатись із сином. Враховуючи позицію Верховного Суду України про те, що з досягненням віку 10 років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, тому син буде самостійно приймати рішення щодо його бажання бачитись з матір`ю та сестрою, а відтак вважає недоцільним поновлювати строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання. У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Заявниця (позивачка у справі) ОСОБА_2 , представник заявниці - ОСОБА_1 , а також представник третьої особи - служби у справа дітей Солом`янської районної державної адміністрації в місті Києві в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції свій висновок обґрунтовував тим, що заявником не зазначено поважної причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження цієї обставини. Проте до такого висновку суд першої інстанції дійшов при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та допустив порушення норм процесуального права. Принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, а у статті 18 ЦПК визначені ознаки обов`язковості судових рішень. Виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав позивача (стягувача). З матеріалів справи вбачається, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 26 лютого 2016 року, з урахуванням виправленої описки на підставі ухвали від 25 березня 2016 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа служба у справа дітей Солом`янської районної державної адміністрації в м. Києві про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною задоволено частково. Визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні ОСОБА_4 , 2007 року народження, та спілкуванні з ним шляхом встановлення наступного графіку їх зустрічей: кожного першого та третього тижня щомісяця в суботу з 10-00 год. до 20-00 год. та в неділю з 10-00 год. до 18-00 год.. Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною відмовлено (а.с. 182-186, 212-213 том 1). За результатом розгляду апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 апеляційним судом міста Києва постановлено ухвалу від 01 червня 2016 року про відхилення апеляційних скарг і залишення рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 лютого 2016 року без змін (а.с. 45-50 том 2). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2016 року відхилено касаційну скаргу ОСОБА_2 , а рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 01 червня 2016 року залишено без змін (а.с. 86-87 том 2). Вказане рішення набрало законної сили та відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України, 18 ЦПК України є обов?язковим до виконання. Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку визначені у статті 12 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно із частиною першою, другою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган; строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його прийняття. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції - частина 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження». Таке право стягувача передбачено також нормою статті 433 ЦПК України. Зазначений строк є процесуальним, а отже, може бути поновлений за наявності поважних для цього підстав за заявою заявника. Статтею 431 ЦПК України передбачено, що вирішення питань, пов`язаних із зверненням судового рішення до виконання, покладено на суд, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 433 ЦПК України заяви стягувача про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів зробити висновок про їх поважність чи неповажність. Досліджені колегією суддів матеріали справи свідчать про те, що рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 лютого 2016 року набрало законної сили після розгляду справи апеляційним судом, тобто 01 червня 2016 року. Отже, за загальним правилом виконавчий лист на примусове виконання судового рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 лютого 2016 року у справі № 760/1346/15-ц підлягав пред`явленню стягувачем до примусового виконання по 01 червня 2019 року. Із заявою про видачу виконавчого листа позивачка ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв адвокат Хоменко Т.І., звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва - 22 лютого 2019 року. Заява зареєстрована Солом`янським районним судом міста Києва за вхідним номером 16965 від 25 лютого 2019 року та за резолюцією від 26 лютого 2019 року передана до цивільної канцелярії до виконання (а.с. 91 том 2). Відповідно до вимог Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173, що діяла на час оформлення виконавчого листа у справі № 760/1346/15-ц, для виконання судового рішення в цивільній чи адміністративній справі, що набрало законної сили або допущено до негайного виконання, стягувачу за його письмовою заявою видається виконавчий лист (пункт 29.31). Згідно з пунктом 3.6 Інструкції інформація про рух справи або проведення певних дій у справі, зокрема, видача виконавчого документа вноситься до автоматизованої системи документообігу суду (АСДС). Пунктами 29.32., 29.34. Інструкції визначений порядок оформлення та вручення виконавчого листа стягувачу. Так, відповідно до пункту 29.32. Інструкції виконавчі листи виписуються після набрання рішенням суду законної сили за заявою стягувача, а у справах, в яких рішення підлягає негайному виконанню, - у день постановлення рішення. Пунктом 29.34. Інструкції передбачено, що виконавчі листи реєструються в журналі обліку виконавчих документів, виданих судом (Додаток 23). У разі особистої явки стягувача виконавчий лист видається йому під підпис, в іншому випадку виконавчий лист разом із супровідним листом надсилається стягувачу рекомендованим поштовим відправленням. Повернутий без вручення стягувачу виконавчий лист разом із конвертом приєднується до справи. У разі повторного звернення стягувача до суду йому видається виконавчий лист. Аналіз вказаних положень дає підставу для висновку, що виконавчі листи виписуються (оформлюються) судом після набрання рішенням суду законної сили на підставі заяви стягувача, із зазначенням дати оформлення, а їх видача, з дотриманням порядку, визначеного пунктом 29.34. Інструкції, реєструються в журналі обліку виконавчих документів, виданих судом, в якому зазначається, у тому числі, кому надсилається (видається) виконавчий лист та відмітка про надіслання (отримання) виконавчого документа. Отже, оформлення виконавчого листа на підставі поданої заяви стягувача та його видача судом - це окремі процедурні питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, які вчиняються у різній послідовності, з дотримання порядку, визначеного пунктами 29.32., 29.34. Інструкції. Із долученої копії виконавчого листа, виданого Солом`янським районним судом міста Києва у справі № 760/1346/15-ц, вбачається, що на підставі поданої заяви позивачкою ОСОБА_2 судом 07 березня 2019 року сформовано виконавчий лист, з внесенням даних до автоматизованої системи документообігу суду (АСДС), про що свідчить присвоєний унікальний штрих-код документу (а.с. 101 том 2). Наведені обставини вказують на те, що позивачка ОСОБА_2 , яка є стягувачем за виконавчим документом, ще до закінчення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (до 01 червня 2019 року) у порядку, визначеному ЦПК України, звернулася до суду першої інстанції із заявою про видачу виконавчого листа та судом виписано (оформлено) виконавчий документ. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та вирішив справу без перевірки обставин видачі стягувачу виконавчого листа у спосіб, визначений пунктом 29.34. Інструкції, після його оформлення судом 07 березня 2019 року. Даним обставинам та письмовим доказам суд першої інстанції не дав оцінку та не навів мотивів у судовому рішенні про їх прийняття чи відмови у прийнятті. Крім того, судом першої інстанції допущено порушення порядку, встановленого для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, визначеного статтею 433 ЦПК України. Так, згідно з частиною 3 статті 433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Аналіз процесуальної норми статті 433 ЦПК України вказує на те, що під час розгляду питань про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання явка учасників справи є їх правом, а не обов`язком. Проте вони повинні бути належним чином повідомлені про дату судового засідання (128-130 ЦПК України) і лише за наявності таких даних суд може розглянути заяву без них. Відповідно до частини 1 статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Як свідчать матеріали справи, що судом першої інстанції розгляд справи за заявою ОСОБА_2 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання призначався на 06 грудня 2019 року, із зняттям розгляду справи до 20 грудня 2019 року (а.с. 103, 107). На вказані дати суд сповіщав представника позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 про явку в судові засідання шляхом направлення судового повідомлення (а.с. 103, 108 том 2). Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, що доказів вручення судової повістки - повідомлення, адресованої судом першої інстанції відповідачу (боржнику за виконавчим документом) ОСОБА_3 , матеріали справи не містять. Також відсутні дані про повідомлення іншого учасника справи - третьої особи служби у справа дітей Солом`янської районної державної адміністрації в м. Києві. Вказані учасники справи в судове засідання не з`явились, про що свідчать відомості у протоколі судового засіданні від 20 грудня 2019 року та описова частина судового рішення. Цього дня судом першої інстанції вирішено заяву ОСОБА_2 по суті у відсутності відповідача та третьої особи служби у справа дітей Солом`янської районної державної адміністрації в м. Києві, при цьому обставини щодо належного повідомлення учасників справи про дату судового засідання судом не з`ясовані. В силу визначених у ст. ст. 12, 13 ЦПК України принципів змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, учасники справи мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості, а суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин, зокрема роз`яснює цим особам їх права та обов`язки і попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, а також розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і поданих доказів. Проте, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності учасників справи та без вжиття заходів щодо належного сповіщення вказаних осіб про розгляд справи, що призвело до порушення порядку, встановленого для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не досліджено усіх передбачених нормою процесуального права юридичних (доказових) фактів, наявність яких впливає на остаточний результат розгляду заяви ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листі до виконання, а тому висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 не ґрунтується на вимог цивільного процесуального законодавства, що призвело до постановлення помилкової ухвали. У відповідності до вимог статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді: