Постанова 4824 № 756/4490/20

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 липня 2020 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 756/4490/20 Номер провадження № 22-ц/824/8823/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Саліхова В. В., Шахової О. В. за участю секретаря судового засідання - Яворської А. А., вивчивши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року, постановлену під головуванням судді Белоконної І. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТ-ПРОФІТ ПЛЮС», про визнання електронних торгів недійсними, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, в с т а н о в и в : У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТ-ПРОФІТ ПЛЮС» про визнання недійсними електронних (прилюдних) торгів з реалізації арештованого майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , оформлені протоколом проведення електронних торгів № 466785 від 20 лютого 2020 року, в процедурі примусового виконання виконавчого листа № 756/9904/15-ц, виданого Оболонським районним судом міста Києва 19 травня 2017 року у виконавчому провадженні № 59872987. Крім того, у квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Оболонського районного суду міста Києва з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме двокімнатну кватиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕНТ- ПРОФІТ ПЛЮС»; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕНТ-ПРОФІТ ПЛЮС» укладати договори, пов`язаних правом користування квартирою АДРЕСА_3 , зокрема, договори оренди, включаючи примусове виселення або вселення третіх осіб до вказаної квартири без відповідного рішення суду. Вказана заява обґрунтована тим, що 20 лютого 2020 року на прилюдних торгах було реалізовано предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_4 . Переможцем вказаних торгів стало ТОВ «РЕНТ-ПРОФІТ-ПЛЮС». Заявник зазначає, що приймаючи рішення про передачу вищевказаної квартири, яка належить останній на праві власності, на примусову реалізацію, приватний виконавець Телявський А. М. залишив поза увагою те, що в даному випадку, закон забороняє примусову реалізацію майна, яке надано з метою забезпечення зобов`язань за споживчим кредитом, наданим в іноземній валюті. Заявник зазначає, що необхідність вказаного нею заходу вжиття забезпечення позову, обґрунтовується необхідністю нівелювання реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. На думку заявника, своєчасне невжиття заходів забезпечення позову може стати перешкодою для належного та повного захисту і відновлення порушених прав, оскільки вказана квартира може бути безперешкодно відчужена на користь третіх осіб. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року (а.с. 23-24) заяву про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 . В іншій частині заявлених вимог, відмовлено. Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, 08 травня 2020 року ПАТ АБ «Укргазбанк» направило апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права в частині задоволення заявлених вимог, просило скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_4 та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні заяви, відмовити; вирішити питання про розподіл судових витрат. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, Оболонським районним судом міста Києва було порушено права банку як іпотекодержателя та стягувача у виконавчому провадженні, фактично здійснивши перешкоди у виконані судового рішення, що набрало законної сили. Скаржник зазначає, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 04 квітня 2016 року у справі № 756/9904/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитом у сумі 43 835,71 доларів США, яке 15 квітня 2016 року набрало законної сили. В подальшому скаржник отримав виконавчий лист за вищевказаним судовим рішенням з яким звернувся до приватного виконавця Телявського А. М. Скаржник зазначає, що квартира АДРЕСА_4 в іпотеці банку. На думку скаржника, оскаржувана ухвала, а також клопотання про забезпечення позову є необґрунтованими щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, щодо забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, щодо наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог. Скаржник зазначає, що в оскаржуваній ухвалі не вказано обґрунтованих припущень про те, як не вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав заявника. На думку скаржника, здійснюючи розгляд клопотання про забезпечення позову, суд не вчинив дій щодо перевірки відповідності цього клопотання вимогам ст.. 151 ЦПК України. Крім того, скаржник зазначає, що вказане нерухоме майно було описане та арештоване приватним виконавцем у зв`язку з виконанням судового рішення, яке набрало законної сили, про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку боргу за договором позики. Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 травня 2020 року поновлено скаржнику процесуальний строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву. 10 червня 2020 на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив від позивача з відповідними підтвердженнями про направлення його всім учасникам справи. З вказаного відзиву вбачається, що позивач вважає оскаржувану ухвалу законної та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню. Позивач зазначає, що за наслідками складеного приватним виконавцем акту про проведені електронні торги та набуття ТОВ «РЕНТ-ПРОФІТ ПЛЮС» права власності на квартиру АДРЕСА_4 , в контексті норм Закону України «Про іпотеку», права ПАТ АБ «Укргазбанк» як іпотекодержателя вказаної квартири припинилися, а відтак, оскаржувана ухвала не порушує права ПАТ АБ «Укргазбан», який не є власником вказаної квартири. Позивач посилається на те, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів останньої від можливих недобросовісних дій з боку ТОВ «РЕНТ-ПРОФІТ ПЛЮС», для забезпечення можливості позивачу реального та ефективного виконання рішення суду, у разі прийняття його на користь останньої, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. 12 червня 2020 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. М. з відповідним підтвердженням про його направлення всім учасникам справи. З вказаного відзиву вбачається, що приватний виконавець погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню. На думку приватного виконавця, заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими заявник вважає, що захист її прав, свобод та інтересів буде неможливим у разі невжиття заходів забезпечення позову. На думку приватного виконавця, під час ухвалення оскаржуваного рішення суд першої інстанції не взяв до уваги те, що заява про забезпечення позову є не достатньо обґрунтованою, а тому, не свідчить про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання судового рішення, крім того, заявлений позивачем захід забезпечення позову не є співмірним з позовними вимогами. Скаржник зазначає, що при поданні заяви про забезпечення позову, заявником не було дотримано вимоги п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України. Враховуючи вищенаведене, приватний виконавець вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а оскаржувану ухвалу такою, що підлягає скасуванню. Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 червня 2020 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи. У судовому засіданні представник ПАТ АБ «Укргазбанк» - адвокат Бабенко А. І., представник ТОВ «РЕНТ-ПРОФІТ ПЛЮС» - Прокопчук О. П. та відповідач Телявський А. М. підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у ній. Представник позивача - адвокат Числовська І. В заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила суд залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Представник ДП «СЕТАМ» до суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у зв`язку з чим, колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 372 ЦПК України, вважала за можливе розпочати та завершити розгляд справи за відсутності останнього. Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи та заперечення сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного. Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи позовні вимоги про визнання недійсними електронних торгів з реалізації квартири, беручи до уваги те, що вищевказане житлове приміщення є предметом спору, такий вид заходу забезпечення позову, як накладення арешту на квартиру, є достатнім та співмірним з позовними вимогами. Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Колегія суддів не в повній мірі погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Судом встановлено, що згідно протоколу № 466785 проведення електронних торгів, їх переможцем щодо купівлі квартира АДРЕСА_4 стало ТОВ «РЕНТ-ПРОФІТ ПЛЮС» (а.с. 19-20). Згідно з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_4 належить ТОВ «РЕНТ-ПРОФІТ ПЛЮС» на праві приватної власності (а.с. 21-22). Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Частинами 1, 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Пунктом 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що незастосування даних заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Крім того, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; належність майна відповідачу на праві власності. Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Так, дослідивши заяву про забезпечення позову подану ОСОБА_1 та проаналізувавши ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову виходячи з наступного. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити пропозицію заявника щодо зустрічного забезпечення, разом з тим, подана ОСОБА_1 заява, такої пропозиції не містить. Крім того, як вбачається з апеляційної скарги, на квартиру АДРЕСА_4 приватним виконавцем накладено арешт у зв`язку з виконанням судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за договором позики. Разом з тим, під час ухвалення оскаржуваного рішення суд першої інстанції в супереч ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не перевірив вищевказану обставину та прийшов до передчасного висновку щодо наявності підставі для часткового задоволення заяви про забезпечення позову. Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову, а відтак, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для скасування ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» - задовольнити частково. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної силиз дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Повне судове рішення складено 27 липня 2020 року. Суддя-доповідач: І.М. Вербова Судді: В. В. Саліхов О. В. Шахова