LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824753/6068/20

від 09.07.2020 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ справа № 753/6068/20 провадження № 22-ц/824/8116/2020 09 липня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів : судді-доповідача Кирилюк Г.М., суддів: Рейнарт І.М., Семенюк Т.А., при секретарі Примушку О. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову, за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року у складі судді Цимбал І. К., встановив: 08.04.2020 ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом; накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності; заборони приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Телявському А. М., Державному підприємству «СЕТАМ» (надалі - ДП «СЕТАМ») вчинення дій з проведення електронних торгів продажу (відчуження) квартири АДРЕСА_1 , призначені на 13.04.2020 о 9.00 год. (реєстраційний номер лота 411283) та в інші дати. Заява обґрунтована тим, що 06.04.2020 вона отримала лист від 13.03.2020 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. М. про визначення вартості описаного майна боржника. 07.04.2020 вона отримала лист ДП «СЕТАМ» про реєстрацію лота за номером 411283 та призначення проведення електронних торгів з продажу квартири на 13.04.2020 о 9.00 год. Зазначила, що вона має намір звернутися до суду з позовом на захист своїх прав та законних інтересів від незаконних спроб відчуження шляхом продажу на електронних торгах квартири АДРЕСА_1 , шляхом: визнання незаконними дій приватного виконавця Телявського А. М. щодо передачі на електронні торги квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з грубим порушенням норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»; визнання незаконними дій ДП «СЕТАМ» про призначення проведення електронних торгів по лоту №411283 щодо вказаної квартири; визнання протиправним висновку про вартість майна, зробленого ТОВ «Євроекперт груп». Також зазначила, що оцінка майна була проведена без огляду об`єкту оцінювачем та дослідження документів про технічний стан та інші характеристики майна, оскільки вона весь час проживає у квартирі та жодний опис майна, чи будь-які інші дії приватним виконавцем, представником суб`єкта оціночної діяльності не проводилися. Враховуючи те, що приватний виконавець незаконно передав майно на реалізацію, без вжиття заходів забезпечення позову існує реальна небезпека реалізації квартири, яка є її єдиним місцем проживання, та переходу її у власність третіх осіб. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року заяву задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 . Заборонено приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Телявському А. М. та ДП «СЕТАМ» вчиняти дії з проведення прилюдних торгів продажу вказаної квартири. В апеляційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А. М. просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити. Свої доводи мотивує тим, що предметом майбутнього судового розгляду буде скарга на дії приватного виконавця, а не позовна заява. Розділом VІІ ЦПК України не передбачено можливості забезпечення вимог скарги шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа аналогічно до забезпечення позову. Розглядаючи скаргу на дії приватного виконавця у порядку ст.447-453 ЦПК України суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів забезпечення скарги шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом. Зупинення стягнення можливе лише у випадках оскарження самого рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист, або при оскарженні виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Під час винесення оскаржуваної ухвали судом було невірно визначені норми, які належить застосувати до даних правовідносин. Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції попередньо не надіслав копію заяви іншим учасникам справи, чим знехтував принципом рівності учасників справи перед судом та проігнорував п. 2 ч.3 ст.2 ЦПК України. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Вважає апеляційну скаргу надуманою, побудованою на недостовірних відомостях із неправильним трактуванням норм діючого законодавства України, спрямованою на позбавлення її права на захист матеріально-правових інтересів від недобросовісних дій з боку приватного виконавця, який вже передав на реалізацію її єдине житло разом із висновком про його вартість, яка значно занижена. Зазначила, що Дарницьким районним судом м. Києва відкрите загальне позовне провадження у справі № 753/6512/20 за її позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. М., ДП «СЕТАМ», ТОВ «Євроексперт груп», третя особа: ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про захист прав та законних інтересів шляхом визнання дій протиправними та оспорювання вартості оцінки майна. Представник стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 березня 2013 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» стягнуто суму боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу № ML-009/753/2006 від 08 вересня 2006 року в розмірі 174 731, 93 доларів США 93 центів, що за курсом НБУ станом на 17.06.2011 року становить 1 392 613, 48 грн та 3 120 824, 07 грн. При виконанні вказаного судового рішення приватний виконавець здійснив вихід за адресою боржника, а саме квартири АДРЕСА_1 , та встановив, що ОСОБА_1 не проживає за вказаною адресою. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, оскільки спір у даній справі виник з приводу дій приватного виконавця під час проведення торгів щодо реалізації належної заявнику на праві власності квартири, вчинених в межах виконавчого провадження. Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 150 ЦПК України зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа застосовується як захід забезпечення позову при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Натомість, розглядаючи скаргу на дії приватного виконавця, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом, оскільки провадження щодо примусового виконання судового рішення є процесуальним принципом обов`язковості судового рішення. В судовому засіданні представник приватного виконавця Телявського А. М. - адвокат Коваленко Т. А. та представник стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - адвокат Могилян Л. М. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити. Інші учасники в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином. Повторне клопотання заявника ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , подане безпосередньо до канцелярії суду 08.07.2020, про відкладення судового засідання у зв`язку з карантином колегія суддів визнала необґрунтованим, а неявку вказаних осіб як неявку без поважної причини, спрямовану на затягування розгляду справи. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась з заявою про забезпечення позову до його пред`явлення, в якому просила накласти арешт на квартиру на квартиру АДРЕСА_1 та належить їй на праві приватної власності; заборонити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Телявському А. М., ДП «СЕТАМ» вчиняти дії з проведення електронних торгів продажу (відчуження) вказаної квартири, призначені на 13.04.2020 о 9.00 год. (реєстраційний номер лота 411283) та в інші дати. Посилалась на ті підстави, що приватний виконавець незаконно передав на реалізацію майно разом з протиправним висновком про його вартість. Передана на реалізацію квартира є її постійним місцем проживання. Зазначила, що займається підготовкою позовної заяви для звернення до суду з позовом про припинення дій, які порушують її право, зокрема: припинення проведення електронних торгів стосовно реалізації належної їй на праві власності квартири, які призначені на 13 квітня 2020 року о 09.00 год. Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру та заборону приватному виконавцю та ДП «СЕТАМ» вчиняти дії з проведення її продажу з прилюдних торгів, суд першої інстанції виходив з того, що вказані заходи забезпечення є співмірними предмету спору, з яким заявниця буде звертатись до суду. Невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, зокрема його подальшу реалізацію за оцінкою, з якою не погоджується заявник та яку має намір оспорювати. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Згідно з п. 5 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечено зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. Позивач не обґрунтувала, а суд першої інстанції не перевірив, у чому полягають об`єктивні ризики невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду у справі про оскарження дій приватного виконавця, ДП «СЕТАМ» та ТОВ «Експерт груп» при примусовій реалізації майна, яке було передано ОСОБА_1 в іпотеку на забезпечення виконання нею зобов`язань за кредитним договором. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін» (Жовнер проти України, № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року). Судом першої інстанції при винесенні ухвали про вжиття заходів забезпечення позову не були враховані права та законні інтереси ТОВ "ОТП "Факторинг Україна" , яке є стягувачем у виконавчому провадженні №59673806, відкритого на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 березня 2013 року про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 174 731,93 дол. США та пені 3 120 824,07 грн. Крім цього, відповідно до ч.11 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру. Таким чином, заборона приватному виконавцю та державному підприємству "СЕТАМ" вчиняти дії з проведення прилюдних торгів , а також накладення арешту на нерухоме майно боржника у виконавчому провадженні не відповідає нормам процесуального права та порушує права ТОВ "ОТП Факторинг Україна", яке є стягувачем у виконавчому провадженні №59673806, в межах якого здійснюється реалізація нерухомого майна. Наявність такого обмеження як арешт майна унеможливлює виконання рішення суду та задоволення майнових вимог стягувача, що порушує його права та законні очікування. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-383, 389 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргуприватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 09 липня 2020 року. Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк Судді: І. М. Рейнарт Т. А. Семенюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»