Постанова 4856 № 725/2718/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/2718/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Іщенко І.В. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 22 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Гонтарука В. М. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 22 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України та затримання, з метою забезпечення примусового видворення, В С Т А Н О В И В : В червні 2020 року Чернівецький прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з позовом до громадянина Коморських островів ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України та затримання, з метою забезпечення примусового видворення за межі України. Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 22 червня 2020 року позовні вимоги задоволено. Суд постановив видворити за межі території України у примусовому порядку громадянина Коморських островів ОСОБА_1 . Затримати громадянина Коморських островів ОСОБА_1 з метою забезпечення примусового видворення за межі території України терміном на 6 місяців. Рішення допущено до негайного виконання. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Обгрунтування апеляційної скарги зводиться до відсутності з`ясування судом першої інстанції при розгляді справи всіх обставини, що мають значення для справи, та ненадання належної оцінки тим обставинам та доказам, що присутні в матеріалах справи. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи відповідача та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, зазначивши, що твердження представника відповідача стосовно розгляду даної справи з порушенням строку, встановленого для звернення до адміністративного суду, суперечить вимогам процесуального законодавства та судовій практиці судів першої та апеляційної інстанцій. Сторони в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав. Як встановлено з матеріалів апеляційної скарги, основними аргументами апеляційної скарги є те, що позовна заява була подана до суду з пропуском строку звернення до суду, а також була подана особою, яка не має на це повноважень. Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 3 вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Як передбачено ч.1 ст.26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. Згідно з ч.6 ст.26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв. Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави. Згідно з п.1 розділу ІІІ Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23.04.2012 №353/271/150, у разі виявлення підстав, передбачених частиною першою статті 30 Закону №3773-VI, органи ДМС, органи охорони державного кордону та органи СБУ залежно від обставин виявлення/затримання іноземця невідкладно готують позовну заяву до адміністративного суду. Як передбачено ч.1 ст.288 КАС України, позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що підстави, які дають позивачу право на пред`явлення вищезазначених позовних вимог виникають після невиконання іноземцем в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення з України. Як встановлено з матеріалів справи, позивач обгрунтовуючи підстави звернення з даним позовом до суду, відзначив факт невиконання відповідачем рішення про примусове повернення від 28 грудня 2019 року, яке підлягало виконанню до 01 січня 2020 року. За вказаних умов, тримісячний строк, протягом якого Чернівецький прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України міг звернутись з даним позовом до суду тривав до 01 квітня 2020 року, однак позовна заява подана до Першотравневого районного суду м. Чернівці 16 червня 2020 року. Надаючи оцінку вказаній обставині, судова колегія звертає увагу на наступне. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни зокрема до Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: 2) розділ VI "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291 до зазначеної постанови № 211 внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 11.05.2020 року. В подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 20.05. 2020 року № 392 та від 17.06.2020 року № 500 Уряд продовжував адаптивний карантин до 22.06.2020 та до 31.07.2020 року відповідно. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що Чернівецьким прикордонним загоном Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України при зверненні до суду з даною позовною заявою не було допущено жодних порушень норм процесуального законодавства стосовно строків звернення до суду, оскільки на час звернення суб`єкта владних повноважень до суду на території України було запроваджено адаптивний карантин та відповідно всі процесуальні строки були продовжені на строк дії такого карантину. Стосовно доводів апелянта про подання позовної заяви особою, яка не має адміністративно процесуальної дієздатності, то судова колегія відзначає наступне. Приписами статті 171 КАС України визначено алгоритм дій судді після одержання позовної заяви. Так, зокрема, суддя з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України). Таким чином, питання стосовно адміністративно процесуальної дієздатності позивача у даній справі вже було предметом дослідження в суді першої інстанції, і на переконання суду апеляційної інстанції, додаткового вивчення не потребує. Допуск позовної заяви до подальших процесуальних дій суду належить виключно до повноважень суду першої інстанції, оскільки колегія суддів при перегляді правомірності оскаржуваного рішення не вправі надавати аргументацію позову в призмі п.3 ч.4 ст.169 КАС України та підстав щодо відкриття провадження судом першої інстанції з фактом наявності чи відсутності наказу щодо особи, яка підписала відповідну позовну заяву. При цьому, колегія суддів, з огляду на предмет розгляду даної справи, вважає за необхідне зауважити, що у відповідача відсутні визначені законодавством та міжнародними договорами України підстави для перебування в Україні, відсутні також обставини, які, згідно ч.8 ст.26 та ч.1 ст.31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» забороняють примусове видворення за межі України (відповідач не перебуває у процедурі визнання біженцем та особами, які потребують додаткового захисту; не підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; в країні громадянської належності їх життю або свободі не загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; не загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; не загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки). Крім того, відповідно до ч.18 ст.289 КАС України на час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. У зв`язку із пандемією вірусу COVID-19 на території України та запровадженням карантинних заходів (постанови КМ України №211 від 11.03.2020), міжнародні авіарейси тимчасово призупинені. Згідно довідки виданої ТзОВ «АВІА СИСТЕМНИЙ ІНТЕГРАЛЬНИЙ СЕРВІС» пасажирське міжнародне авіа сполучення з країнами Азії та Африки тимчасово призупинено та орієнтовно буде відновлено з 01.07.2020. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з об`єктивних причин, у строк до 27.06.2020, відповідач покинути територію України не має можливості. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції підставно задовольнив заявлені позовні вимоги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 22 червня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.272, 328, 329 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Курко О. П.