Постанова 4856 № 2а-170/12

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 2а-170/12 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Іщенко І.В. Суддя-доповідач - Курко О. П. 20 березня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівці від 20 січня 2020 року (м. Чернівці) у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої у м. Чернівці ради, Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, Державного казначейства України, третя особа: прокуратура Першотравневого району м. Чернівці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду міста Чернівці із заявою про зобов`язання відповідача надати суду звіт про виконання судового рішення. Ухвалою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 20 січня 2020 року у прийнятті звіту Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації про виконання рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24.02.2015 року у справі № 2а/170/12, поданого до суду 20.11.2019 року - відмовлено; встановлено новий строк подання звіту про виконання рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24.02.2015 року у справі № 2а/170/12 - шістдесят календарних днів з дня набрання законної сили даної ухвали; зобов`язано Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації у встановлений судом строк подати до суду новий звіт про виконання рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24.02.20115 року у справі № 2а/170/12 з наданням конкретної відповіді про виконання кожної задоволеної судом позовної вимоги; у задоволенні решти вимог клопотання - відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови в накладенні штрафу на директора департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації ОСОБА_2 та стягнення половини на його користь. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Скаржник зазначив, що невиконання відповідачем рішення суду в повному обсязі у відповідності до ч.2 ст.382 КАС України, є підставою для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24.02.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої районної у м. Чернівці ради, Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, Державного казначейства України, третя особа: прокуратура Першотравневого району м.Чернівці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково, а саме: зобов`язано Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05.05.2011 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, із врахуванням виплачених сум. Стягнуто з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 500 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вказане рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці набрало законної сили 12.05.2015 року (а.с.3-4) 03.07.2015 року Першотравневим районним судом м. Чернівці для примусового виконання вказаної постанови видано виконавчий лист від 24.02.2015 року (а.с.5). 03.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зобов`язання відповідача надати суду звіт про виконання судового рішення, оскільки рішення суду від 24.02.2015 року не виконане, у зв`язку з чим, заявник просить накласти на начальника, відповідального за виконання рішення, штраф відповідно до ст. 382 КАС України. Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24.10.2019 року по справі №2а-170/12 зобов`язано Департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації подати у 15-денний строк з дати отримання даної ухвали звіт про виконання постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24.02.2015 року по справі № 2а-170/12 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Першотравневої у м. Чернівці ради, Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, Державного казначейства України, третя особа: прокуратура Першотравневого району м. Чернівці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії /а.с.43-44/. 20.11.2019 року на адресу суду першої інстанції від Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації надійшов звіт в якому зазначено, що рішення суду по справі виконане частково, а саме: ОСОБА_1 проведено нарахування у розмірі 460грн. 00коп., як учаснику бойових дій. Виплата ОСОБА_1 мала становити п`ять мінімальних пенсій, тобто 3820грн. 00 коп. Оскільки виплата здійснена в сумі 460грн. 00 коп. (щорічна разова допомога до 05.05.2011 року), то згідно постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 03.10.2015 року Департамент праці повинен перерахувати та виплатити останньому 3360грн. 00коп., однак кошти на виплату вищезазначеної допомоги в Департаменті не передбачені. Проте, у зв`язку з тим, що відповідно до кошторисів на 2015-2019 роки, у Департаменті не визначено порядок щодо виплати, (відсутня бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду) Департамент позбавлений можливості провести виплату нарахованої ОСОБА_1 (а.с.48-50). Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено обставин, які б свідчили про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність дій суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання судового рішення. Разом з тим, проаналізувавши поданий відповідачем звіт, суд дійшов висновку, що останній не свідчить про виконання у повній мірі судового рішення від 24.02.2015 року, а тому не може бути прийнятий судом. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Частинами 1, 2, 3 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін (ч.4 ст.382 КАС України). З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що встановлення судом контролю за виконанням судового рішення є заходом для забезпечення конституційного права на судовий захист. Із вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, приписи процесуального законодавства щодо накладення на суб`єкта владних повноважень штрафу за невиконання рішення або неподання звіту не є імперативними, а дозволяють суду діяти на власний розсуд. Суд зазначає, що головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація основних завдань адміністративного судочинства, оскільки кожен судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення. Колегія суддів зауважує, що передбачені вищевказаною нормою КАС України заходи судового контролю, в тому числі накладення штрафу, підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання судового рішення або якщо в поданому звіті причини не виконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними. При цьому, накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. В даному випадку судом не встановлено наявності таких обставин. Як вже зазначалось вище, 20.11.2019 року на адресу суду першої інстанції від Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації надійшов звіт в якому зазначено, що рішення суду по справі виконане частково, а саме: ОСОБА_1 проведено нарахування у розмірі 460грн. 00коп., як учаснику бойових дій. Виплата ОСОБА_1 мала становити п`ять мінімальних пенсій, тобто 3820грн. 00 коп. Оскільки виплата здійснена в сумі 460грн. 00 коп. (щорічна разова допомога до 05.05.2011 року), то згідно постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 03.10.2015 року Департамент праці повинен перерахувати та виплатити останньому 3360грн. 00коп., однак кошти на виплату вищезазначеної допомоги в Департаменті не передбачені. Проте, у зв`язку з тим, що відповідно до кошторисів на 2015-2019 роки, у Департаменті не визначено порядок щодо виплати, (відсутня бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду) Департамент позбавлений можливості провести виплату нарахованої ОСОБА_1 . Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що за наслідками розгляду звіту Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації про виконання рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24.02.2015 року по справі № 2а-170/12, поданого до суду 20.11.2019 року, судом не встановлено обставин, які б свідчили про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність дій суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання судового рішення. Разом з тим, проаналізувавши поданий відповідачем звіт, суд дійшов висновку, що останній не свідчить про виконання у повній мірі судового рішення від 24.02.2015 року, а тому не може бути прийнятий судом. Оскільки, загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, наявні підстави для задоволення вимог в частині клопотання щодо повідомлення про результати розгляду звіту. Проте, враховуючи, що відповідач не створює перешкоди для виконання рішення суду, відсутні підстави для накладення на нього штрафу. У зв`язку з тим, що згідно поданого звіту постанова суду від 24.02.2015 року в повному обсязі Департаментом праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації не виконана, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації необхідно встановити новий строк для подання звіту про виконання даного рішення та зобов`язати подати новий звіт у строк до 30 календарних днів з дня набрання законної сили ухвали суду з наданням конкретної відповіді про виконання кожної задоволеної судом позовної вимоги. А відтак, у клопотанні позивача про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень слід відмовити. Таким чином, апеляційний суд вважає, що викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для її скасування. Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівці від 20 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 20 березня 2020 року. Головуючий Курко О. П. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.