Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 725/3238/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/3238/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Галичанський О.І. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 10 вересня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , секретар судового засідання: Чорнокнижник О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу громадянина Республіки ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 липня 2020 року (ухвалене у м. Чернівці 23.07.2020 о 10:26) у справі за адміністративним позовом Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Ємен - ОСОБА_2 про продовження строку затримання, з метою забезпечення примусового видворення іноземця, який підлягає примусовому видворенню за межі України, В С Т А Н О В И В : Чернівецький прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до Першотравневого районного суду міста Чернівці із позовом до громадянина Республіки ОСОБА_1 про продовження строку затримання, з метою забезпечення примусового видворення іноземця, який підлягає примусовому видворенню за межі України. Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23.07.2020 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23.07.2020 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом не забезпечено право відповідача на правову допомогу, надання якої обов`язкова з моменту затримання особи. Також зазначено, що наразі його ідентифіковано, а тому відсутні умови за яких неможливо забезпечити його примусове видворення, після ухвалення оскаржуваного судового рішення відповідач забронював авіаквитки у країну походження. Водночас, відповідач зауважив, що у країні його походження існує серйозна загроза його життю та безпеці, що унеможливлює його повернення у країну походження. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача та відповідач у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, просили вимоги, що в ній викладені, задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, громадянин Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.02.2020 о 10:30 був затриманий прикордонним нарядом "Група реагування" на напрямку 770 прикордонного знаку, на відстані 1000 метрів від лінії державного кордону, що на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби "Красноїльськ" відділу прикордонної служби "Красноїльськ" Чернівецького прикордонного загону, що знаходиться на території Красноїльської об`єднаної територіальної громади Сторожинецького району Чернівецької області за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, без документів, що посвідчують особу. У зв`язку із наведеним громадянина Республіки ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 204-1 КУпАП згідно постанови Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11.02.2020 у справі №723/698/20. На підставі п.14 ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» та ст. 263 КУпАП громадянина Республіки ОСОБА_1 було поміщено до пункту тимчасового тримання Чернівецького прикордонного загону на термін до 3-х діб. Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10.02.2020 у справі №725/746/20 громадянина Республіки ОСОБА_1 примусово видворено за межі території України та затримано з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України на шість місяців. 18.05.2020 відповідача ідентифіковано та отримано свідоцтва громадянина Республіки Ємен для виїзду за кордон № НОМЕР_1 . Відповідач продовжує перебувати у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України у Волинській області. Позивач зазначає, що шестимісячний строк затримання відповідача закінчується 08.08.2020. Однак, у зв`язку із пандемією вірусу COVID-19 на території України та запровадженням відповідних карантинних заходів, міжнародні авіарейси тимчасово призупинені, пасажирське міжнародне сполучення з країнами Азії та Африки буде відновлено з 10.08.2020. Відтак, на даний час здійснити видворення відповідача неможливо, при цьому відповідач буде ухилятись від добровільного виїзду з України до країни походження, а тому позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із тимчасовим призупиненням міжнародних авіарейсів пов`язаним із пандемією вірусу COVID-19 на території України, здійснити видворення відповідача у строк до 08.08.2020 не можливо. Разом з цим, підстав для подальшого перебування в Україні відповідач не має й відповідно знаходиться на території України з порушенням вимог чинного міграційного законодавства, а також не має грошових коштів для існування та забезпечення самостійного виїзду за межі території України. Отже, наявні підстави для продовження строку затримання відповідача з метою забезпечення примусового видворення. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. У відповідності до вимог ч. ч. 11, 12, 13 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: - відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; - неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи. Аналогічні положення містять ч.4 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також п.6 Розділу ІІІ Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої спільним наказом МВС України, Адміністрації ДПС України та СБУ від 21.05.2012 №806/2119. Апеляційний суд враховує, що станом на дату ухвалення оскаржуваного судового рішення, громадянина Республіки Ємен - ОСОБА_2 було ідентифіковано та отримано посвідчення для виїзду за кордон, однак у зв`язку із тимчасовим призупиненням міжнародних авіарейсів пов`язаним із пандемією вірусу COVID-19 на території України, здійснити його видворення у строк до 08.08.2020 не видавалось за можливе. До того ж, відповідач знаходиться на території України з порушенням вимог міграційного законодавства, а також не має грошових коштів для існування та забезпечення самостійного виїзду за межі території України. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для продовження строку затримання відповідача з метою забезпечення примусового видворення. Доводи апеляційної скарги суд вважає необґрунтованими та суперечливими. Так, обґрунтовуючи відсутність підстав для продовження строку його затримання відповідач зазначає про відсутність перешкод для повернення його у країну походження з огляду на те, що його ідентифіковано, видано йому посвідчення для виїзду у країну походження, а він самостійно забронював авіаквитки у країну походження. Водночас, відповідач зазначає, що є загальновідомою інформації про існування загрози життю та безпеці у країні його походження, а тому його повернення у країну походження неможливе. Посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не забезпечено його право на правову допомогу, апеляційний суд вважає необґрунтованими, адже такі доводи не підтверджені жодними доказами. До того ж, надані у судовому засіданні у суді першої інстанції 22.07.2020 пояснення відповідача свідчать про його обізнаність із правом на правову допомогу. Зокрема, відповідач вказав, що бажає запросити свого захисника, але не впевнений щодо того, коли захисник зможе взяти участь у судовому засіданні. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу громадянина Республіки ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 23 липня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.