Постанова 4821 № 711/1573/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження №33/821/289/20 Справа № 711/1573/20 Головуючий по першій інстанції Чечот А.А. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2020 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Євтушенка Миколи Павловича на постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 13 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , студента, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,- в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №376511 від 23.02.2020, ОСОБА_1 23.02.2020 о 02 год. 00 хв. в м.Черкаси по вул.Сумгаїтська, 2/3, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки зі згоди водія проводився з застосуванням приладу Drager ALKOTEST 6820, результат тесту - 0.56‰, чим порушив вимоги п.2.9.а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 13 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судового збору в сумі 420 грн. 40 коп. Не погодившись із оскаржуваною постановою, захисник ОСОБА_1 - Євтушенко М.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження постанови Соснівського районного суду м.Черкаси від 13 квітня 2020 року, оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі посилається на те, що огляд на стан алкогольного сп`яніння було проведено за допомогою приладу Drager Alcotest, результати якого не могли бути визнані допустимим доказом, оскільки він не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та є несертифікованим приладом, що відповідно до вимог Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1413/27858 та положень ч.2 ст.266 КУпАП унеможливило використання цього приладу працівниками поліції. Звертає увагу, що після незгоди ОСОБА_1 із результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, він висловив бажання пройти обстеження у закладі охорони здоров`я, на що, у порушення вимог ч.3 ст.266 КУпАП та Інструкції, отримав відмову працівників поліції, та який особисто звернувся до закладу охорони здоров`я, де було проведено огляд на стан сп`яніння, згідно результату якого, не виявлено ознак алкогольного сп`яніння. Вважає, що неможливо безспірно погодитися з висновком суду щодо посилання як на доказ доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - на протокол про адміністративне правопорушення, так-як він за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Також вважає, що неможливо визнати у якості належного доказу вину ОСОБА_1 і наявний у матеріалах справи відеозапис із нагрудної камери поліцейського, на якому момент проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння фактично не зафіксований та неможливо зробити висновок щодо присутності свідків на місці події, а також порядку проведення огляду, тобто відеозапис є неналежним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В судове засідання, призначене апеляційним судом на 17.07.2020 на 12:00 год. ОСОБА_1 та його захисник Євтушенко М.П. не з`явилися. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного у матеріалах справи, захисник ОСОБА_1 - Євтушенко М.П. про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Вважаю, що у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП перешкод для розгляду справи немає, а тому апеляційний розгляд можливо проводити у відсутності ОСОБА_1 та його захисника Євтушенка М.П. Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2020 ОСОБА_1 та його захисник Євтушенко М.П. не були присутній у судовому засіданні місцевого суду під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, копію оскаржуваної постанови в районному суді ОСОБА_1 отримав 18.05.2020, тоді як апеляційну скаргу подав 19.05.2020, з чого слідує, що апелянтом не пропущений строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався. Так, відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст. 254-256 КУпАП. Висновки суду про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають. Незважаючи на позицію захисника ОСОБА_1 - Євтушенка М.П. про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №376511 від 23.02.2020, складеного командиром взводу 1 роти №1 БУПП в Черкаській області Головчаком А.І., про те, що ОСОБА_1 23.02.2020 о 02 год. 00 хв. в м.Черкаси по вул.Сумгаїтська, 2/5, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. в НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився з застосуванням приладу Drager alcotest 6820 в присутності двох свідків. Результат тесту №407 - 0,56‰, чим порушив вимоги п.2.9.а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП; - роздруківки з приладу «Драгер» від 23.02.2020, згідно якої результат тесту: 0,56 ‰; - акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та який проведено за допомогою приладу Драгер 6820, результат огляду на стан сп`яніння - позитивний 0,56 ‰, в присутності двох свідків; - пояснень від 23.02.2020, отриманих від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких, водієві ОСОБА_1 , з його згоди, працівник поліції провів огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу Drager ARHJ-0275, який показав результат - 0,56 ‰; - рапорту поліцейського взводу №2 роти №1 БУПП в Черкаській області Борисенка В.В. про те, що патрулюючи по вул.Сумгаїтській було зупинено транспортний засіб ВАЗ 21063, д.н.з. в НОМЕР_2 . Під час спілкування з водієм даного транспортного засобу ОСОБА_1 у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, нестійка хода та запах алкоголю з порожнини рота. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія ОСОБА_1 на приладі Drager ARHJ-0275 у присутності двох свідків, результат показав 0,56 ‰, з яким водій погодився, в зв`язку із чим було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обгрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - Євтушенко М.П. посилається на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено за допомогою приладу Drager Alcotest, результати якого не могли бути визнані допустимим доказом, оскільки він не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та є несертифікованим приладом, що відповідно до вимог Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1413/27858 та положень ч.2 ст.266 КУпАП унеможливило використання цього приладу працівниками поліції. Вважаю, що дані доводи апелянта не підлягають до задоволення, оскільки є такими, що ґрунтуються на хибному тлумаченні положень матеріального та процесуального закону, а також такими, що спростовуються матеріалами справи, в яких відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_1 будучи фактично незгідним з результатами огляду, проведеного поліцейським, клопотав про його проведення в закладі охорони здоров`я. Тоді як із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №376511 від 23.02.2020 вбачається, що ОСОБА_1 навпаки погодився із змістом протоколу, де в графі: «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначив: «З порушенням згоден, вживав», в якому поставив свої підписи. Також ним, відповідно до вимог ст.256 КУпАП, не надано зауважень щодо змісту протоколу при його складанні. З чого слідує, що доводи апелянта про те, що після незгоди ОСОБА_1 із результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, він висловив бажання пройти обстеження у закладі охорони здоров`я та отримав відмову працівників поліції є безпідставними. Неспроможними є посилання захисника ОСОБА_1 - Євтушенка М.П. про те, що ОСОБА_4 особисто звернувся до закладу охорони здоров`я, де було проведено огляд на стан сп`яніння, згідно результату якого, не виявлено ознак алкогольного сп`яніння, оскільки вони були предметом розгляду місцевого суду, який дав належну оцінку зазначеним доказам, прийшовши до висновку про не взяття до уваги копії виписки з амбулаторної карти №248 від 23.02.2020, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції. Також неспроможними є доводи апелянта про те, що неможливо безспірно погодитися з висновком суду щодо посилання як на доказ доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - на протокол про адміністративне правопорушення, так-як він за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, оскільки дані доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні закону, а саме ст.251 КУпАП. В свою чергу, статтею 251 КУпАП визначено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення. Спростовуються матеріалами справи і доводи захисника ОСОБА_1 - Євтушенка М.П. про те, що відеозапис із нагрудної камери поліцейського, на якому момент проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння є неналежним доказом його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП Як вбачається із зазначено апелянтом відеозапису з нагрудного портативноговідеореєстратора поліцейського, дослідженого під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, який не заперечуючи вживання ним алкогольних напоїв та погодився пройти огляд на стан сп`яніння з використанням приладу «Драгер». Тобто, даний відеозапис підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне порушення. Що стосується накладеного судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, то воно відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33, 34 КУпАП, щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, є розмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів. З огляду на наведене, постанова Соснівського районного суду м.Черкаси від 13 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування, як того просить апелянт, - відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и в: Постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 13 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Євтушенка Миколи Павловича - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.В. Биба