Постанова Черкаський апеляційний суд № 712/11823/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження №33/821/139/21 Справа № 712/11823/20 Головуючий по першій інстанції Рябуха Ю.В. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2021 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Кучер Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Кучер Ю.В. на постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 12 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,- в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 282368 від 17.11.2020, ОСОБА_1 17.11.2020 о 23 год. 05 хв. у м.Черкаси по вул.Олени Теліги, 3, керував автомобілем «Opel Omega» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, млява мова. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 12 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10 200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп. Не погодившись із оскаржуваною постановою, захисник ОСОБА_1 Кучер Ю.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 12 лютого 2021 року скасувати та закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі посилається на те, що рапорт поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП в Черкаській області ДПП Смірнової К.А. вказує на те, що сержантом поліції ОСОБА_2 на гр. ОСОБА_1 складено протокол за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, як на ймовірного водія, адже факту керування останнім транспортним засобом вони не бачили, жодних доказів, які б могли вказувати на керування ним транспортним засобом, нами не надано та у вказаному рапорті не зазначено. Вважає, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 282368 від 17.11.2020, суперечить змісту вищезазначеного рапорту поліцейського, адже працівниками поліції не було зафіксовано факту керування гр. ОСОБА_1 транспортним засобом, тоді як в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначено: «не керував даним транспортним засобом». Зазначає, що з відеозапису із місця події вбачається, що автомобіль «Opel Omega» д.н.з. НОМЕР_1 припаркований на узбіччі дороги, рух не здійснює, поблизу якого знаходиться його власник ОСОБА_1 та на якому не зафіксовано ні здійснення його руху, ні його зупинки працівниками поліції, ні факту керування ним чи його перебування на водійському сидінні за кермом вказаного припаркованого автомобіля. Тобто, відеозапис не є доказом керування гр. ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а навпаки спростовує такий факт. Вказує, що пояснення свідків, а саме працівників поліції охорони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які повідомили працівників поліції про необхідність надати їм допомогу, вказують на те, що вони нібито бачили автомобіль «Opel Omega», д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору, з-під коліс якого йшли іскри створюючи великий шум. Коли вони під`їхали на службовому автомобілі, то водій разом із пасажиром вже вийшли із транспортного засобу та замкнули його. Також із вказаних пояснень вбачається, що є відео з відеореєстратора службового авто працівників поліції охорони. Разом з тим, із зазначеного відео з місця події вбачається, що вищевказаний автомобіль припаркований на узбіччі, рух не здійснює, гр. ОСОБА_1 знаходиться неподалік його. Жодних доказів того, що гр. ОСОБА_1 здійснювалося керування вказаним автомобілем на відео не зафіксовано. Крім того, вказані свідки судом першої інстанції допитані не були. Одночасно вказує, що дані, які містяться в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вказують лише на те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, оскільки він не здійснював в той час керування транспортним засобом, про що він зазначив і в протоколі, а тому вказане направлення, як інші докази, не підтверджують факту наявності події, за результатами якої було складено протокол на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі також зазначає, що адвокат Кучер Ю.В. до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеного на 12.02.2021 не зверталася. Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку захисника ОСОБА_1 - Кучер Ю.В. про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався. Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП. Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають. Незважаючи на позицію захисника ОСОБА_1 Кучер Ю.В. про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 282368 від 17.11.2020, складеного поліцейським взводу №2 роти №3 БУПП в Черкаській області Бражник А.О. про те, що ОСОБА_1 17.11.2020 о 23 год. 05 хв. у м.Черкаси по вул.Олени Теліги, 3, керував автомобілем «Opel Omega» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, млява мова. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП; - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.11.2020, згідно якого, у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння: нестійка хода, виражений запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в КЗ «ЧОНД» та на приладі «Драгер» відмовився в присутності двох свідків; - пояснень від 27.11.2020, отриманих від свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , згідно яких, ОСОБА_7 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі та на приладі «Драгер», та який мав ознаки алкогольного сп`яніння. - пояснень від 17.11.2020, отриманих від свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно яких, 17.11.2020 близько 23 год. 05 хв. знаходячись в точці відстою почули звук металу по асфальту. Помітили, як з вул.Конєва в бік полігону рухається автомобіль Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору, з-під колес якого летіли іскри, колеса пошкодженні. При цьому, вони на службовому автомобілі направилися в сторону даного транспортного засобу, водій якого, разом з пасажиром, з нього вийшли, закривши його. Водій мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода та який вів себе зухвало, намагався втекти; - пояснень від 17.11.2020, отриманих від свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , згідно яких, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у КЗ «ЧОНД» та на приладі «Драгер»; - рапорту поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП в Черкаській області ДПП Смірнової К.А., згідно якого, 17.11.2020 близько 23 год. 10 хв. перебуваючи на службі з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху отримано повідомлення через рацію службового автомобіля про те, що необхідно надати допомогу працівникам охорони, за адресою: вул.О.Теліги, 3 в м.Черкаси. Прибувши за адресою виклику, виявили працівників поліції охорони, які повідомили про те, що стали свідками того, що на кільці по вул.Конєва, рухався транспортний засіб Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору, з явними технічними несправностями. Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 Кучер Ю.В. посилається на те, що рапорт поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП в Черкаській області ДПП Смірнової К.А. вказує на те, що сержантом поліції ОСОБА_2 на гр. ОСОБА_1 складено протокол за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, як на ймовірного водія, адже факту керування останнім транспортним засобом вони не бачили, жодних доказів, які б могли вказувати на керування ним транспортним засобом, нами не надано та у вказаному рапорті не зазначено. Вважає, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 282368 від 17.11.2020, суперечить змісту вищезазначеного рапорту поліцейського, адже працівниками поліції не було зафіксовано факту керування гр. ОСОБА_1 транспортним засобом, тоді як в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначено: «не керував даним транспортним засобом». Зазначає, що з відеозапису із місця події вбачається, що автомобіль «Opel Omega» д.н.з. НОМЕР_1 припаркований на узбіччі дороги, рух не здійснює, поблизу якого знаходиться його власник ОСОБА_1 та на якому не зафіксовано ні здійснення його руху, ні його зупинки працівниками поліції, ні факту керування ним чи його перебування на водійському сидінні за кермом вказаного припаркованого автомобіля. Тобто, відеозапис не є доказом керування гр. ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а навпаки спростовує такий факт. Вказує, що пояснення свідків, а саме працівників поліції охорони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які повідомили працівників поліції про необхідність надати їм допомогу, вказують на те, що вони нібито бачили автомобіль «Opel Omega», д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору, з-під коліс якого йшли іскри створюючи великий шум. Коли вони під`їхали на службовому автомобілі, то водій разом із пасажиром вже вийшли із транспортного засобу та замкнули його. Також із вказаних пояснень вбачається, що є відео з відеореєстратора службового авто працівників поліції охорони. Разом з тим, із зазначеного відео з місця події вбачається, що вищевказаний автомобіль припаркований на узбіччі, рух не здійснює, гр. ОСОБА_1 знаходиться неподалік його. Жодних доказів того, що гр. ОСОБА_1 здійснювалося керування вказаним автомобілем на відео не зафіксовано. Одночасно вказує, що дані, які містяться в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вказують лише на те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, оскільки він не здійснював в той час керування транспортним засобом, про що він зазначив і в протоколі, а тому вказане направлення, як інші докази, не підтверджують факту наявності події, за результатами якої було складено протокол на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. Тобто, зазначені апелянтом доводи фактично зводяться до того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Відповідно до ч.1 ст.30 ЗУ «Про національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом. Згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів. Як вбачається із наявних у матеріалах справи пояснень від 17.11.2020, отриманих від свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є працівниками БУПО в Черкаській області, 17.11.2020 близько 23 год. 05 хв. знаходячись в точці відстою почули звук металу по асфальту. Помітили, як з вул.Конєва в бік полігону рухається автомобіль Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору, з-під колес якого летіли іскри, колеса пошкодженні. При цьому, вони на службовому автомобілі направилися в сторону даного транспортного засобу, водій якого, разом з пасажиром, з нього вийшли, закривши його. Водій мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода та який вів себе зухвало, намагався втекти. З чого слідує, що саме зазначеними свідками було зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_1 , які і викликали працівників поліції. Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України. Відповідно до п.2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). Враховуючи вищевикладене, зазначені доводи апелянта та твердження про не керування ОСОБА_1 транспортним засобом є неприйнятними. В апеляційній скарзі захисник Кучер Ю.В. також посилається на те, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом першої інстанції допитані не були. Вважаю дані доводи апелянта неспроможними, оскільки статтею 272 КУпАП визначено, що як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. З аналізу даної норми слідує, що виклик свідків є правом суду, а не його обов`язком. Тоді як із наявних у матеріалах справи пояснень свідків вбачається, що вони містять всю необхідну для суду інформацію, яка підлягала встановленню по даній справі. Доводи апелянта про те, що адвокат Кучер Ю.В. до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеного на 12.02.2021 не зверталася не слугують самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого суду. Дослідивши вказані докази і оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності в їх сукупності, вважаю винуватість ОСОБА_1 доведена. Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33,34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів. З огляду на викладене, вважаю, що постанова Соснівського районного суду м.Черкаси від 12 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить захисник ОСОБА_1 Кучер Ю.В., - відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и в: Постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 12 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 Кучер Ю.В., без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.В. Биба