Постанова 4857 № 300/34/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/34/20 пров. № А/857/4870/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В., з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б., позивача ОСОБА_1 , представника відповідачів Боднарука Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року (прийняту у м. Івано-Франківську суддею Гундяком В.Д.; складену у повному обсязі 23 березня 2020 року) про залишення позовної заяви в частині без розгляду в адміністративній справі № 300/34/20 за позовом ОСОБА_1 до управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов`язання до вчинення дій, В С Т А Н О В И В : 10 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, Служби безпеки України та просив визнати протиправним і скасувати наказ Голови Служби безпеки України № 327-ОС від 07.03.2018; поновити його на посаді та зобов`язати вчинити дії. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування наказу голови Служби безпеки України № 327-ОС від 07.03.2018 та поновлення його на посаді першого заступника начальника управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області з 07.03.2018 залишено без розгляду. Не погодившись із цією ухвалою, її оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що судом при постановленні ухвали допущено неправильне застосування норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому просив скасувати вказану ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що про звільнення із займаної посади він дізнався безпосередньо після прийняття наказу. На той час він помилково вважав, що його права не порушені, а оскаржений наказ прийнятий у відповідності до чинного законодавства. Проте, 16.12.2019 на прийомі у начальника управління СБУ в Івано-Франківській області йому стало відомо про порушення його прав, так як він дізнався, що жодні організаційно - штатні заходи щодо скорочення посади першого заступника начальника управління СБУ в Івано-Франківській області не проводились. Вважає, що ця інформація не могла бути йому відомою, так як є інформацією з обмеженим доступом. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів проти вимог скаржника заперечив, оскільки вважає, що ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду постановлена з дотриманням норм процесуального права. У судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги і просив її задовольнити із зазначених вище підстав. Представник відповідачів, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обгрунтованою, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом, наказом Голови Служби безпеки України № 327-ОС від 07 березня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника управління та зараховано в розпорядження за підпунктом «б» пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України. 10 січня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду позов про поновлення його на посаді першого заступника начальника управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області з 07.03.2018, який, зокрема містить вимогу про визнання протиправним та скасування наказу Голови Служби безпеки України № 327- ОС від 07.03.2018. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, звернувшись до суду з цим адміністративним позовом, пропустив строк звернення до суду; при цьому суд вважав, що у позивач мав об`єктивні можливості своєчасно дізнатися про порушення оскарженим наказом своїх прав та своєчасно звернутися за їх захистом до суду. Крім того, позивач жодних заяв щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду не надав; в судовому засіданні про такі причини не повідомлено. Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно вимог частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Частиною третьою статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Як видно із матеріалів справи, зокрема, згідно наданої управлінням СБУ в Івано-Франківській області копії довідки про проведену співбесіду за № 60/11-2977 від 27 березня 2018 року, під час бесіди полковнику ОСОБА_1 було доведено до відома наказ № 327-ОС від 07.03.2020 щодо звільнення його з посади та зарахування в розпорядження за підпунктом "б" пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України. Таким чином, суд правильно встановив, що з цього часу ОСОБА_2 дізнався та повинен був дізнатися про порушення своїх прав щодо звільнення з посади. При цьому ОСОБА_1 не подав до суду жодних відповідних пояснень чи доказів того, що ним своєчасно вживались заходи щодо з`ясування причин свого звільнення, які однак були б безрезультатними з незалежних від нього причин. Крім того, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення у справах «Deweer v. Belgium», «Golder v. the United Kingdom»). За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність залишити позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу голови Служби безпеки України № 327- ОС від 07.03.2018 та поновлення його на посаді першого заступника начальника управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області з 07.03.2018 без розгляду, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду та жодних обґрунтованих доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом не надав. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року про залишення позовної заяви в частині без розгляду в адміністративній справі № 300/34/20 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова в повному обсязі складена 17 липня 2020 року.