Постанова 4855 № 369/7296/16-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 369/7296/16-а Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Дубас Т.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Губська Л.В., Епель О.В., при секретарі Горяіновій Н.В. за участю представника позивача: Карапетян А.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН» на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2020 року про відмову у забезпеченні позову у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН» до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: Національний науковий центр «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України», Національна академія аграрних наук України, Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, Київська обласна державна адміністрація про визнання нечинним рішення та його скасування, - В С Т А Н О В И В : Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні заходів забезпечення позову в даній справі. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяви про забезпечення позову. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, який з`явився в призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, виходячи з наступного. Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, головою комісії з реорганізації Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН» подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити позовну заяву шляхом: - зупинення дії зупинення дії рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області № 136 8 чергової сесії VII скликання від 25 лютого 2016 року «Про затвердження генерального плану селища Чабани Києво-Святошинського району Київської області розроблений ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» у 2015 році до розгляду справи по суті; - заборони вчинення Чабанівській селищній раді Києво-Святошинського району Київської області та іншим особам будь-яких дій відносно земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН» на підставі Державного акту на право постійного користування землею (І-КВ № 003452 від 14 квітня 1996 року) до розгляду справи по суті. Зокрема, але не виключно вчиняти дії щодо набуття земельної ділянки у власність (комунальну чи приватну), розробки детального плану території земельних ділянок, відчуження третім особам, використання тощо. - накладення арешту на земельні ділянки до розгляду справи по суті за наступними кадастровими номерами: 3222457400:01:002:5249, 3222457400:01:002:5258, 3222457400:03:005:5005, 3222457400:03:005:5006, 3222457400:03:005:5007, 3222457400:03:005:5008, 3222457400:03:005:5086, 3222457400:03:005:5010, 3222457400:03:005:5009. В обґрунтування заявник вказує, на те, що відповідач - Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області, не очікуючи остаточного рішення суду відносно спірної земельної ділянки розпоряджається нею шляхом визнання її комунальною власністю з подальшим відчуженням третім особам. Так, позивач зазначає, що у разі не забезпечення позову дані дії відповідача та третіх осіб призведуть до унеможливлення виконання рішення суду та поновлення права постійного користування земельною ділянкою позивачем, оскільки на момент прийняття рішення суду земельна ділянка буде знаходитись у власності інших осіб. Також, позивач вказує, що в разі задоволення позову №369/7296/16-а щодо визнання не чинним рішення та його скасування, позивач буде вимушений звертатись до суду з новим позовом щодо вилучення земельної ділянки (ок) з чужого незаконного володіння та поновлення свого права постійного користування. Тобто, на думку представника позивача, може виникнути необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому. Відмовляючи в задоволенні заяв про забезпечення адміністративного позову суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист її прав до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне. Відповідно до частин 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Частиною 1 ст. 150 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. За приписами частини 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. У вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що заявником не обґрунтовано наявність жодної із зазначених підстав можливості вжиття заходів забезпечення позову, та не надано доказів, з яких би суд міг пересвідчитись про можливість існування таких підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Рішенням № 136 від 25.02.2016 року передбачено розширення меж селища Чабани Києво-Святошинського району Київської області за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні позивача на підставі Державного акта на право постійного користування землею (І-КВ № 003452 від 14 квітня 1996 року). Відповідно до Державного акту на право постійного користування та розробленої технічної документації із землеустрою, земельна ділянка, яка розташована з правої сторони дороги Чабани-Хотів, та починається від пожежної частини і тягнеться до трансформаторної підстанції с. Хотів, належить на праві постійного користування позивачу. Позивачу стало відомо, що на вищевказаній частині земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Позивача у Публічній кадастровій карті України з`явились земельні ділянки із кадастровими номерами: 1.3222457400:01:002:5249, площею - 0,1235 га; 2.3222457400:01:002:5258, площею - 0,1235 га; 3.3222457400:03:005:5005, площею - 0,0727 га; 4.3222457400:03:005:5006, площею - 0,0727 га; 5.3222457400:03:005:5007, площею - 0,29 га; 6.3222457400:03:005:5008, площею - 0,3763 га. Вищезазначені ділянки були зареєстровані як комунальна власність відповідача, і за рішенням останнього були передані у приватну власність фізичним особам та мають цільове призначення для ведення особистого селянського господарства та індивідуального будівництва житлових будинків. Дані твердження позивача підтверджуються Протоколом голосування 119 позачергової сесії VII скликання Відповідача від 09 липня 2019 року про затвердження проекту землеустрою відносно кожної зазначеної вище земельної ділянки за певною фізичною особою. Дана інформація, також, підтверджується відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 8-10-0.222-13274/2-19 від 15 жовтня 2019 року на відповідний запит позивача. 28 січня 2020 року у кадастровій карті України з`явилася земельна ділянка НВ - 3218320132020, площею 1,178 га без цільового призначення. Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що вказані ризики та обставини на які посилається заявник, мають бути вирішені судом під час розгляду справи по суті. Між тим, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції доводи викладені заявником в апеляційній скарзі щодо порушення прав та інтересів останнього, оскільки вирішення даного питання призведе до фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції. Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються. Керуючись ст.ст. 150, 151, 242, 243, 294, 316, 321, 325, 328 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН» - залишити без задоволення. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2020 року про відмову у забезпеченні позову - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Л.В. Губська О.В. Епель Повний текст виготовлено 13.07.2020 року