Постанова 4856 № 725/1169/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/1169/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Войтун О.Б. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 02 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 09 квітня 2020 року (рішення прийнято у м. Чернівці, час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову в Буковинської митниці Держмитслужби від 21.02.2020 у справі про порушення митних правил №0079/40800/20 про визнання її винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 351 883 грн. 20 коп. Також просила закрити справу про порушення митних правил відносно неї.

2. У обґрунтування позову, позивач зазначила, що 21.02.2020 в.о. начальника Буковинської митниці Держмитслужби Самушком І.К. прийнято постанову у справі про порушення митних правил №0079/40800/20, відповідно до якої позивача визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 351 883 грн 20 коп. Вважає, що визначений розмір несплачених митних платежів не ґрунтується на належних і допустимих доказах. Відповідно до матеріалів справи та змісту постанови розмір митних платежів визначений на підставі службової записки №7.2-15-01-09/60 від 17.01.2020, складеної Управлінням адміністрування митних платежів, згідно якої сума необхідних для сплати митних платежів складає 117294,40 грн. При цьому митну вартість ввезеного нею автомобіля визначено на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а отже митна вартість автомобіля є припущенням митного органу. Також звертала увагу, що митний орган листом повідомив її про необхідність пред`явлення автомобіля для проведення експертного дослідження, однак після складання протоколу про порушення митних правил автомобіль був вивезений та на митну територію України працівники митного служби його вже не пускають. Крім того вважає, що у правовідносини із державою «Україна» ввозячи транспортний засіб вона вступала як громадянин іншої держави, на підтвердження чого надала дійсний документ, а отже перебувала у статусі «нерезидента», а тому вважає, що в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 09 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. 3.1. Скасовано постанову №0079/40800/20 від 21.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та направлено справу на новий розгляд до Буковинської митниці Держмитслужби. 3.2. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Скаржник, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

5. У обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що не зважаючи на набуття позивачем громадянства Румунії у правових відносинах з Україною він вважається громадянином України і є резидентом, оскільки у нього наявний паспорт громадянина України, а також він має постійне місце проживання в Україні. Таким чином, переміщуючи транспортний засіб через митний кордон України позивач зобов`язаний сплачувати необхідні митні платежі, проте, маючи статус громадянина-резидента, останній вчинив дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом надання паспортного документу громадянина Румунії. Крім того, під час провадження у справі про порушення митних правил, митним органом була дотримана встановлена законом процедура забезпечено права позивача, повідомлено про час та місце розгляду справи, а вартість транспортного засобу та відповідно сума митних платежів, що підлягала сплаті і відповідно розмір штрафу розраховано відповідно до вимог закону на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395. При цьому, позивачу надіслане повідомлення про необхідність надання транспортного засобу для проведення експертизи, проте останній на таке повідомлення належним чином не відреагував та транспортний засіб для відповідного експертного дослідження не надав. ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом встановлено, що 15.01.2020 старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 п/п «Порубне» м/п «Вадул-Сірет» Буковинської митниці Держмитслужби Гриб Д.Д. складено відносно гр. України ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил №0079/40800/20 (а.с. 15-17).

7. Як вбачається із змісту протоколу, 15.01.2020 о 00 год. 10 хв. на територію п/п «Порубне» в зону митного контролю в`їхав автомобіль марки «FORD TRANZIT» країна реєстрації Болгарія, державний номер « НОМЕР_1 » під керуванням гр. ОСОБА_2 яка прямувала з України до Румунії в приватних справах. Вказана громадянка до митного контролю надала контрольний талон для проходження митного контролю по «червоному коридору» та до митного контролю подала закордонний паспорт громадянки Румунії НОМЕР_2 , виданий 23.12.2019 року на ім`я ОСОБА_3 . Під час здійснення митних формальностей, відповідно до інформації, яка міститься в програмно інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС» встановлено, що гр. ОСОБА_4 слідувала через п/п «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці ДФС та до митного контролю надала паспорт гр. України для виїзду за кордон НОМЕР_3 (службова записка №168/24-70-20-05/17 від 05.03.2019 року). Згідно поданого до митного контролю паспорта гр. Румунії 058421905, виданий 23.12.2019 поліцією м. Сучава на ім`я ОСОБА_3 , та паспорта гр. України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданий на гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що вони видані на одну особу. Маючи статус «резидента», згідно до інформації, яка міститься в програмно інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС, митним органом встановлено, що 15.01.2019 для в`їзду на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення терміном до одного року» на транспортному засобі марки «FORD TRANZIT», країна реєстрації Болгарія, державний номер « НОМЕР_1 », 2001 року випуску, кузов НОМЕР_4 , через п/п «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці ДФС гр. ОСОБА_5 використала паспортний документ гр. Румунії на ім`я ОСОБА_3 . Таким чином гр. ОСОБА_6 вчинила дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

8. Постановою у справі про порушення митних правил №0079/40800/20 від 21.02.2020 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 351 883 грн. 20 коп. (а.с. 13-14).

9. Позивач не погодилась із вказаною постановою та звернувся до суду. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

10. Позивач вважає, вказану постановою незаконною та такою, що не відповідає обставинам події та прийнята за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів.

11. Відповідач зазначив, що, не зважаючи на набуття позивачем громадянства Румунії, у правових відносинах з Україною вона вважається громадянкою України і є резидентом, позаяк у неї наявний паспорт громадянина України, а також вона має постійне місце проживання в Україні. Таким чином, переміщуючи транспортний засіб через митний кордон України позивач зобов`язана сплачувати необхідні митні платежі, проте, маючи статус громадянина-резидента, остання вчинила дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом надання паспортного документу громадянина Румунії. Вказав, що вартість транспортного засобу та відповідно сума митних платежів, що підлягала сплаті і відповідно розмір штрафу розраховано відповідно до вимог закону на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395. При цьому, позивачу було надіслане повідомлення про необхідність надання транспортного засобу для проведення експертизи, проте остання на таке повідомлення належним чином не відреагувала та транспортний засіб для відповідного експертного дослідження не надала. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Статтею 485 Митного кодексу України (МК України) визначено, що особа притягається до відповідальності у разі заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Тобто, з об`єктивної сторони правопорушення передбачене ст. 485 МК України в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак, зокрема: діяння, спрямоване ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів, та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

14. Згідно з п. 1 ст. 377 МК України товари за товарними позиціями 8701 - 8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

15. Згідно з ч. 3 ст. 380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами.

16. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 292 МК України митні платежі не сплачуються у разі якщо, при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень Митного кодексу України не передбачає сплату митних платежів, на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.

17. Відповідно до п. 50 ч. 1 ст. 4 МК України резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

18. Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III визначено, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

19. Положеннями Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 № 3857-XII, п. 17 Порядку централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №185, а також п. 5.3 Порядку розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордон, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22.11.1999 №201 встановлено, що документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом "Постійне проживання" або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон.

20. Пунктом 1 ч. 1 ст. 50 МК України визначено, що для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів.

21. Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

22. Підставою для прийняття спірної постанови слугував висновок відповідача про вчинення позивачем порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, яке полягало у тому, що позивач під час ввезення згаданого транспортного засобу через митний кордон України, маючи статус "резидента", з метою ухилення від сплати митних платежів, надав паспортний документ зі статусом «нерезидент» та заявив митний режим «тимчасове ввезення транспортного засобу строком до 1 року».

23. Основоположним критерієм визначення особи резидентом чи нерезидентом у розумінні Митного кодексу України є її постійне місце проживання, а не її громадянство, оскільки нерезидентом може бути, зокрема, як громадянин України, так і громадянин іншої держави.

24. Для того щоб особа вважалася нерезидентом вона повинна відповідати певним критеріям характерним для нерезидентів України, а саме: мати статус (бути) іноземця чи особи без громадянства або бути громадянином України, який має постійне місце проживання за межами України, у тому числі таким, який тимчасово перебуває на території України.

25. Згідно з матеріалів справи, позивачем не надано суду жодних належних доказів, які підтверджують факт постійного проживання за кордоном.

26. Відповідно до листа управління ДМС України в Чернівецькій області позивач зареєстрована за місцем проживання: Чернівецька область. Сторожинецький район, с.Ропча, за паспортом гр. України НОМЕР_5 .

27. Позивач має паспорт гр. України та паспорт гр. Румунії. Згідно відомостей, наданих Державною міграційною службою України в Чернівецькій області, позивач з питання про отримання дозволу на виїзд на постійне місце проживання з України не зверталась.

28. Таким чином, враховуючи те, що у позивача станом на 15.01.2020 наявний був як паспорт гр. України так і паспорт гр. Румунії, та вона має постійне місце проживання на території України, а тому у правових відносинах з Україною визнається громадянкою України та має статус громадянина - резидента.

29. Отже, відсутність у позивача документів, які підтверджують його постійне місце проживання на території Румунії, свідчить про те, що позивач являється резидентом і зобов`язаний дотримуватися митних правил, встановлених для громадян (резидентів) України та у даному випадку при тимчасовому ввезенні на територію України транспортного засобу повинен сплатити усі необхідні митні платежі.

30. За таких обставин, при наявності паспортів двох держав - України та Румунії, гр. України (резидент) позивач свідомо подав саме паспорт гр. Румунії як підставу для тимчасового ввезення автомобіля без сплати митних платежів. Саме на ухилення від сплати обов`язкових платежів були спрямовані дії позивача, що підтверджує наявність в його діях умислу на вчинення правопорушення, склад якого передбачений ст. 485 МК України.

31. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №751/7809/16-а.

32. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обґрунтованості визначеного ним розміру несплачених позивачем митних платежів, адже відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови використані докази, які містять в собі припущення щодо вартості транспортного засобу та суми митних платежів, що є неприпустимим, тому наявні підстави для повернення справи на додаткову перевірку з метою її повторного розгляду уповноваженим на це органом.

33. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з урахуванням такого.

34. Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються : протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта , іншими документами.

35. Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідачем необґрунтовано визначено у спірній постанові розмір адміністративного стягнення у сумі 351 883 грн 20 коп, що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

36. Згідно з п.1 ч. 1 ст. 50 МК України для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів.

37. Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

38. Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

39. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

40. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

41. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

42. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

43. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

44. Колегія суддів зауважує, що митним органом не встановлено відомостей про митну вартість товару (транспортного засобу), який ввозився позивачем тому, при визначенні розміру несплачених митних платежів та адміністративного стягнення, уповноважений орган керувався службовою запискою, відповідно до якої орієнтовна сума митних платежів складає 117294,40 грн.

45. Зі змісту вказаної службової записки слідує, що відомості щодо митної вартості транспортного засобу є інформативними і не можуть бути повністю достовірними, оскільки митна вартість транспортних засобів залежить від технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів.

46. Жодних доказів в підтвердження обґрунтованості визначеного відповідачем розміру несплачених позивачем митних платежів суду не надано.

47. Отже, службова записка митного органу не є належним доказом у справі про порушення митних правил, оскільки не містить точного розрахунку митних платежів по вказаному транспортному засобу.

48. Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.07.2003 за № 1074/8395 (Методика) у пункті 7.35 вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань.

49. Пунктом 7.53.5 Методики, дозволяється використання ресурсів мережі Інтернет, однак довідкові дані, які використовуються під час оцінки отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження).

50. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не дотримано вимог Методики.

51. Крім того, у службовій записці запропоновано для більш точної інформації щодо визначення митної вартості автомобіля звернутися до експертів автотоварознавців щодо отримання відповідної інформації.

52. Також листом Буковинської митниці Держмитслужби від 15.01.2020 №7.2-20-04-12/229 повідомлено позивача про необхідність до 07.02.2020 представити автомобіль в розпорядження експерта для визначення його вартості (а.с. 19-20).

53. Позивач дану обставину не заперечила та повідомила, що не мала можливості пред`явити автомобіль, оскільки працівники митниці даний автомобіль не пропускають на митну територію України.

54. Натомість, митним органом при розгляді справи не встановлено, чи дійсно позивач мала намір вже доставити автомобіль для проведення експертизи та його не було пропущено на митну територію України.

55. З урахуванням викладеного суд першої інстанції обґрунтовано констатував, що відповідачем не доведено правильність заявленої митної вартості транспортного засобу.

56. Таким чином, уповноваженою посадовою особою митного органу не в повній мірі виконані вимоги ст. 489 МК України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

57. Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній у постановах від 20.02.2018 №725/2009/17, від 24.04.2018 №331/2608/17.

58. Оскільки відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не дотримано вимог ст. 489 МК України, внаслідок чого розмір застосованої санкції не може вважатись обґрунтованим, а спірна постанова - правомірною, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність визнання протиправною та скасування спірної постанови та повернення справи на додаткову перевірку з метою її повторного розгляду Буковинською митницею Держмитслжуби.

59. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи. VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

60. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

61. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

62. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

63. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

64. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

65. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 09 квітня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.