Постанова 4856 № 725/2306/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/2306/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Стоцька Л.А. Суддя-доповідач - Сушко О.О. 28 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 02 червня 2020 року (м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про визнання проиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову в справі про порушення митних правил №2118/40800/19 від 08.05.2020 року, якою його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 02 червня 2020 року позов задоволено частково: скасовано постанову №2118/40800/19 від 08.05.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та надіслати справу на новий розгляд до Буковинської митниці Держмитслужби. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 30.12.2019 року старшим державним інспектор відділу митного оформлення №1 м/п «Вадул-Сірет» Буковинської митниці Держмитслужби відносно позивача було складено протокол про порушення митних правил №2118/40800/19. Як вбачається із змісту протоколу, інспектором було виявлено порушення: 30.12.2019 року о 10 год. 00 хв. на територію п/п «Порубне» в зону митного в`їхав автомобіль марки «Volvo XC90», країна реєстрації Велика Британія, р.н.з. НОМЕР_1 , 2005 року випуску, VIN № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який прямував із України до Румунії в приватних справах. Даний громадянин до митного контролю надав закордонний паспорт громадянина Румунії 053531185, виданий 16.02.2016 року, поліцією м. Сучава на ім`я ОСОБА_2 . Під час проведення митних формальностей, відповідно до інформації, яка міститься в програмно інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЕАІС було встановлено, що позивач слідував через п/п «Порубне-Сірет», м/п «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці ДФС та до митного контролю надав паспорт громадянина України для виїзду за кордон ЕК710197. Маючи статус «резидента», 02.01.2019 року для в`їзду на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення терміном до одного року» на транспортному засобі марки «Volvo XC90», країна реєстрації Велика Британія, р.н.з. НОМЕР_1 , 2005 року випуску, VIN № НОМЕР_2 через п/п «Кельменці-Ларга», Чернівецької митниці ДФС позивач використав паспортний документ громадянина Румунії на ім`я ОСОБА_2 . Таким чином, під час переміщення вказаного транспортного засобу через митний кордон України особа надавала документ, який є підставою для не сплати митних платежів при ввезенні транспортних засобів особистого користування, маючи статус «резидента». Постановою по справі про порушення митних правил №2118/40800/19 від 08.05.2020 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме у розмірі 306850 грн. 44 коп. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, згідно ст. 485 МК України особа притягається до відповідальності у разі заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Тобто, обов`язковим елементом складу правопорушення є інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. При цьому, 02.01.2019 року позивач під час ввезення на митну територію України транспортного засобу марки «Volvo XC90», країна реєстрації Велика Британія, р.н.з. НОМЕР_1 , 2005 року випуску, VIN № НОМЕР_2 надав паспорт громадянина Румунії. Що стосується доводів позивача, що у відносинах із Україною він виступає «нерезидентом», слід зазначити наступне: Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України», якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Спірні правовідносини регулюються нормами МК України, Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року, Закону України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», Порядком централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №185, а також Порядком розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордон, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22.11.1999 №201. Документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом «Постійне проживання» або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон. Як встановлено з дослідженої довідки Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області від 11.01.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим по АДРЕСА_1 за паспортом громадянина України НОМЕР_3 (виданим 02.12.2004 року Сторожинецьким РВ УМВСУ в Чернівецькій області) та користується паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 від 01.11.2019 року (7323) (а.с. 47). Отже, оскільки у позивача, станом на 02.01.2019 року наявний був як паспорт громадянина України, так і паспорт громадянина Румунії, дозвіл на ПМП з України не отримував та мав постійне місце проживання на території України, відтак, позивач у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України та має статус громадянина - резидента. За змістом ч.3 ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Таким чином, у даному випадку позивач при тимчасовому ввезенні на територію України транспортних засобів особистого користування повинен був сплатити усі необхідні митні платежі. Водночас, слід врахувати положення ч. 1 ст. 489 МК України, відповідно до яких посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Беручи до уваги наведене та враховуючи те, що розмір стягнення, що повинен бути накладений на порушника за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, залежить від розміру несплаченої суми митних платежів, то необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення, визначеного Законом стягнення, є доведення факту не сплати особою суми митних платежів у певному розмірі. У відповідності до п.1 ч. 1 статті 50 МК України для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів. В силу ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ст. 57 глави 9 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Разом з тим, матеріали справи про порушення митних правил №2118/40800/19 не містять відомостей про митну вартість товару (транспортного засобу), який ввозився позивачем. Натомість, при визначенні розміру несплачених митних платежів та адміністративного стягнення уповноважений орган керувався службовою запискою №7.2-15-01-09/28 від 09.01.2020 року. Із змісту дослідженої службової записки встановлено, що митну вартість автомобілю марки «Volvo XC90», країна реєстрації Велика Британія, р.н.з. НОМЕР_1 , 2005 року випуску, VIN № НОМЕР_2 було визначено на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та фото. Зазначені у ній відомості є інформативними і не можуть бути повністю достовірними, оскільки митна вартість транспортних засобів залежить від технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів. Уповноваженим особам запропоновано звернутися до експертів авто товарознавців. Слід зауважити, що 30.12.2019 року позивач під час складення протоколу про порушення митних правил виїжджав саме на автомобілі марки «Volvo XC90», країна реєстрації Велика Британія, р.н.з. НОМЕР_1 , 2005 року випуску, VIN № НОМЕР_2 , а отже у митного органу був доступ до вказаного транспортного засобу та можливість належним чином встановити його митну вартість. Відтак, уповноваженою посадовою особою не в повній мірі були виконані вимоги ст. 489 МК України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 02 червня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.