Постанова 4856 № 725/6306/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/6306/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вольська-Тонієвич О.В. Суддя-доповідач - Сушко О.О. 10 березня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 11 лютого 2020 року (м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову заступника начальника Чернівецької митниці ДФС (правонаступником якої є Буковинська митниця Держмитслужби) від 25 жовтня 2019 року у справі про порушення митних правил №1468/40800/19 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та повернути справу на новий розгляд до Буковинської митниці Держмитслужби, а справу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України закрити, у зв`язку з відсутністю в діях позивача ознак порушення митних правил. Відповідно до рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 11 лютого 2020 року позов задоволено частково: скасовано постанову заступника начальника Чернівецької митниці ДФС (правонаступником якої є Буковинська митниця Держмитслужби) від 25 жовтня 2019 року у справі про порушення митних правил №1468/40800/19 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та повернути справу на новий розгляд до Буковинської митниці Держмитслужби. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 20.08.2019 року на територію п/п «Порубне» в зону митного контролю в`їхав легковий автомобіль марки «Mercedes-Benz C270», р.н. НОМЕР_1 , країна реєстрації Великобританія, під керування водія ОСОБА_1 , який слідував з України до Румунії в приватних справах. Вказаний громадянин обрав проходження митного контролю по «зеленому коридору». Під час митного контролю позивач подав закордонний паспорт громадянина НОМЕР_2 , виданого 28.09.2018. поліцією м.Сучава на ім`я «СIORNEI OLEG». В подальшому під час проведення митних формальностей позивач пред`явив паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданий 12.07.2017 р. органом 7301, на ім`я « ОСОБА_2 ». Згідно поданого до митного контролю закордонного паспорта громадянина Румунії №056547368, виданий 28.09.2018. поліцією м.Сучава на ім`я « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 та пред`явленого паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданого 12.07.2017р. органом 7301, «СIORNEI OLEG» та «Чорней Олег» є однією і тією ж особою. 16 березня 2019 року, маючи статус «резидента», для перетину митного кордону на автомобілі «Mercedes-Benz C270», позивач використав паспорт громадянина Румунії, заявивши митний режим «тимчасове ввезення транспортного засобу на 1 рік». Отже, маючи статус «резидента», для перетину митного кордону на транспортному засобі марки «Mercedes-Benz C270», р.н. НОМЕР_1 , позивач використав паспортний документ Румунії, виданий 28.09.2018 року поліцією м.Сучава на ім`я останнього. Згідно ч.2 ст.380 МК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам-нерезидентам пропуск транспортних засобів особистого користування через митний кордон України здійснюється без застосування заходів гарантування. Таким чином, під час переміщення вказаного транспортного засобу через митний кордон України особа надала документ, який є підставою для несплати митних платежів при ввезенні транспортних засобів особистого користування, маючи статус «резидента». Постановою у справі про порушення митних правил від 25.10.2019 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме у розмірі 384 275,73 грн.. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, відповідно до ст.485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. За змістом п.1 ст.377 МК України, товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України. У відповідності до ч. 3 ст. 380 МК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у ст. 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами. В силу п. 3 ч. 1 ст. 292 МК України, митні платежі не сплачуються у разі якщо, при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень МК України не передбачає сплату митних платежів, на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму. Як встановлено з матеріалів справи, позивач ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «Mercedes-Benz C270», р.н. НОМЕР_1 , в режимі "тимчасового ввезення" відповідно до ст.380 МК України в порядку, передбаченому для громадян-нерезидентів, пред`явивши митному органу закордонний паспорт громадянина Румунії. Пунктом 50 ч. 1 ст. 4 МК України передбачено, що резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном. Згідно з п. 1 ст. 2 Закону України "Про громадянство України," якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. З матеріалів справи встановлено, що позивач має паспорт громадянина України та паспорт громадянина Румунії. Згідно довідки Неполоковецької селищної ради ОСОБА_1 зареєстрований в с.Клокічка, Кіцманського району Чернівецької області, однак на даний час перебуває за межами України (на заробітках), додому приїздить приблизно тричі на рік. Вказані обставини підтвердили в суді першої інстанції в судовому засіданні також і свідки ОСОБА_1 (дружина позивача) та ОСОБА_4 (батько позивача). При цьому згідно відомостей, наданих Державною міграційною службою України в Чернівецькій області, ОСОБА_1 по питанню отримання дозволу на виїзд на постійне місце проживання з України не звертався, інформація про його вихід з громадянства України відсутня. Беручи до уваги наведене та враховуючи наявність у позивача громадянства України та Румунії, у спірних правовідносинах позивач визнається громадянином України. Тобто, протоколом про порушення митних правил зафіксовано вчинення позивачем дій, що мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України. Таким чином, позивач, як громадянин України, при ввезенні на територію України автомобіля марки «Mercedes-Benz C270», р.н. НОМЕР_1 повинен був сплатити передбачені законодавством митні платежі. Водночас, слід врахувати положення ч.1 ст.489 МК України, відповідно до яких посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На підставі наведеного та враховуючи те, що розмір стягнення, який повинен бути накладений на порушника за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, залежить від розміру несплаченої суми митних платежів, а тому, необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення визначеного законом стягнення, є доведення факту несплати особою суми митних платежів у певному розмірі. В силу п. 1 ч. 1 ст. 50 МК України для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів. За правилами ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Положеннями ст. 57 глави 9 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. В свою чергу, матеріали справи про порушення митних правил не містять відомостей про митну вартість товару (транспортного засобу), який ввозився позивачем. Натомість, при визначенні розміру несплачених митних платежів та адміністративного стягнення уповноважений орган керувався службовою запискою від 16.07.2018 року Зі змісту дослідженої судом першої інстанції службової записки від 27.08.2019 року встановлено, що митну вартість автомобіля марки «Mercedes-Benz C270», р.н. НОМЕР_1 » було визначено орієнтовно у сумі 137 902,72 грн., при цьому в службовій записці зазначено, що відомості щодо митної вартості транспортного засобу є інформативними і не можуть бути повністю достовірними, оскільки митна вартість транспортних засобів залежить від технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів. Крім того, запропоновано для більш точної інформації, щодо визначення митної вартості автомобіля звернутися до експертів товарознавців. Отже, оскільки службова записка по даній справі має інформативний характер і визначена в ній сума не є точною, а орієнтовною, на її підставі не може бути визначено митну вартість транспортного засобу, що має суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки санкція ст. 485 МК України передбачає стягнення у розмірі 300% саме несплаченої суми митних платежів. Більше того, представником позивача було надано копії документів (рахунок-фактура, інвойс), які підтверджують фактичну вартість автомобіля марки «Mercedes-Benz C270», р.н. НОМЕР_1 . Відтак, вказані письмові докази, з яких вбачається фактична вартість автомобіля позивача, повинні бути враховані відповідачем при визначенні розміру митних платежів. Враховуючи зазначене, уповноваженою посадовою особою не в повній мірі були виконані вимоги ст. 489 МК України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 11 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.