Постанова 4856 № 725/1334/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/1334/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Федіна А.В. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 30 квітня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 03 квітня 2020 року (рішення прийнято у м. Чернівці, час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

1. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила скасувати постанову у справі про порушення митних правил №2088/40800/19 від 21.02.2020, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 456608,91 грн, а справу про ПМП відносно неї повернути митниці на новий розгляд.

2. У обґрунтування позову, позивач зазначив, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки ставить під сумнів докази, на підставі яких митний орган здійснив нарахування розміру штрафу та не вважає службову записку працівника митниці якою визначено митну вартість ввезеного транспортного засобу та відповідно розмір митних платежів неналежним доказом у справі про порушення митних правил. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 03 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено. 3.1. Скасувано постанову Буковинської митниці Держмитслужби від 21.02.2020 у справі про порушення митних правил №2088/40800/19, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 485 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 456608,91 грн. 3.2. Справу про порушення митних правил №2088/40800/19 за ст. 485 МК України відносно ОСОБА_1 направлено на новий розгляд до Буковинської митниці Держмитслужби. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Скаржник, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. 4.1. У обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що не зважаючи на набуття позивачем громадянства Румунії у правових відносинах з Україною він вважається громадянином України і є резидентом, оскільки у нього наявний паспорт громадянина України, а також він має постійне місце проживання в Україні. Таким чином, переміщуючи транспортний засіб через митний кордон України позивач зобов`язаний сплачувати необхідні митні платежі, проте, маючи статус громадянина-резидента, останній вчинив дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом надання паспортного документу громадянина Румунії. Крім того, під час провадження у справі про порушення митних правил, митним органом була дотримана встановлена законом процедура забезпечено права позивача, повідомлено про час та місце розгляду справи, а вартість транспортного засобу та відповідно сума митних платежів, що підлягала сплаті і відповідно розмір штрафу розраховано відповідно до вимог закону на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395. При цьому, позивачу надіслане повідомлення про необхідність надання транспортного засобу для проведення експертизи, проте останній на таке повідомлення належним чином не відреагував та транспортний засіб для відповідного експертного дослідження не надав. ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

5. Судом встановлено, що постановою Буковинської митниці ДФС від 21.02.2020 року у справі №2088/40800/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 456608,91 грн., що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів (а.с. 33).

6. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 23.12.2019 року о 12 год. 05 хв. на територію п/п «Порубне-Сірет» Буковинської митниці Держмитслужби у зону митного контролю в`їхав легковий автомобіль марки «VW TOUAREG», країна реєстрації Румунія, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », номер кузова НОМЕР_2 , під керуванням громадянки ОСОБА_1 , яка слідувала з України до Румунії в приватних справах. Відповідно інформації, яка міститься в програмно інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення ЕАТС» було встановлено, що ОСОБА_1, 22.01.2019 при ввезенні на територію України автомобіля марки «VW TOUAREG», країна реєстрації Румунія, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », номер кузова НОМЕР_2 , через пункт пропуску «Порубне-Сірет» митного поста «Вадул-Сірет», Чернівецької митниці ДФС, в режимі тимчасового ввезення на термін до 1 року, використовувала закордонний паспорт громадянки Румунії НОМЕР_3 , виданий м, Корж на ім`я ОСОБА_1 . При здійсненні митних процедур, системою АСАУР АСМО «Інспектор» було згенеровано обов`язкові митні формальності, обумовлені службовою запискою № 168/24-70-20-05/17 від 05.03.2019 року та встановлено, що при перетині митного кордону України громадянка ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), подавала закордонний паспорт громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_4 , на ім`я ОСОБА_1 . На момент виїзду за кордон громадянка заявила про відсутність у неї паспорт громадянки України для виїзду. Згідно поданого до митного контролю паспорта Румунії № НОМЕР_3 , виданого 04.03.2015 року, поліцією м.Корж, на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та закордонного паспорта громадянки України для виїзду за кордон № НОМЕР_5 , на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно даних «Інспектор 2006» - гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є однією й тією ж особою. Таким чином, під час ввезення транспортного засобу марки «VW TOUAREG», країна реєстрації Румунія, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », номер кузова НОМЕР_2 , 2007 р.в. тип двигуна дизель, через митний кордон України вказана особа надавала документ, який є підставою для не сплати митних платежів при ввезені транспортного засобу особистого користування, маючи статус «резидента». Згідно листа Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області від. 27.01.2020 року № 7301.2-737/73.3-20 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованою за місцем проживання: АДРЕСА_1 за паспортом громадянки України НОМЕР_6 виданим 08.12.2012 року Глибоцьким РВ УДМС України в Чернівецькій області, користується паспортом громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_4 від 04.10.2013 р. (7323) Дозволу на виїзд а постійне місце проживання з України не отримувала. Отже, у разі ввезення автомобіля «VW TOUAREG», країна реєстрації Румунія, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », номер кузова НОМЕР_2 , 2007 р.в. тип двигуна дизель 2967 см. куб., на митну територію України відповідно до ч. З ст. 380 МК України згідно розрахунку (службова записка Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання від 26,12:2019 року № 7.2-15-01-09/79), громадянці України ОСОБА_1 необхідно було б сплатити до Державного бюджету України митні платежі в сумі 152202,97 гривень України. Таким чином встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 маючи статус "громадянки-резидента" (паспортом громадянки України НОМЕР_6 виданим 08.12.2012 року Глибоцьким РВ УДМС України в Чернівецькій області та паспорту громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_7 ), вчинила дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів в сумі 152202,97 гривень шляхом надання паспортного документу гр. Румунії № 052S33159, виданий 04.03.2015 року поліцією м. Корж, на ім`я ОСОБА_1 в якості підстави для ввезення на митну територію автомобіля «VW TOUAREG», країна реєстрації Румунія, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », номер кузова НОМЕР_2 , 2007 р.в. тип двигуна дизель 2967 см. куб., в режимі "тимчасове ввезення" згідно положень ст. 380 Митного кодексу України в порядку, передбаченому для "громадян - нерезидентів". З метою визначення вартості та розрахунку суми митних платежів, податків і зборів, що підлягали би сплаті, при ввезені на митну територію України транспортного засобу автомобіля «VW TOUAREG», країна реєстрації Румунія, реєстраційний номер « НОМЕР_1 », номер кузова НОМЕР_8 , 2007 р.в, тип двигуна дизель 2967 см. куб., в режимі імпорт (випуск для вільного обігу) гр. ОСОБА_1 направлено листа про необхідність представлення вказаного транспортного засобу в розпорядження експерта для визначення її вартості. Однак транспортний засіб гр. ОСОБА_1 не було представлено. З урахуванням наведеного, вищезазначені дії громадянка України ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, тобто дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

7. Позивач не погодився із вказаною постановою та звернувся до суду. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

8. Позивач вважає, що при прийняті оскаржуваного рішення відповідачем не враховано той факт, що митний режим «тимчасове ввезення» був завершений та ввезений нею на митну територію України транспортний засіб був вивезений за межі України, а тому будь-які негативні наслідки внаслідок її дій не настали.

9. Відповідач позов не визнав, оскільки не зважаючи на набуття позивачем громадянства Румунії у правових відносинах з Україною вона вважається громадянкою України і є резидентом, позаяк у неї наявний паспорт громадянина України, а також вона має постійне місце проживання в Україні. Таким чином, переміщуючи транспортний засіб через митний кордон України позивач зобов`язана сплачувати необхідні митні платежі, проте, маючи статус громадянина-резидента, остання вчинила дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом надання паспортного документу громадянина Румунії. Крім того, під час провадження у справі про порушення митних правил, митним органом дотримана встановлена законом процедура забезпечено права позивача, а вартість транспортного засобу та відповідно сума митних платежів, що підлягала сплаті і відповідно розмір штрафу розраховано відповідно до вимог закону на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395. При цьому, позивачу було надіслане повідомлення про необхідність надання транспортного засобу для проведення експертизи, проте остання на таке повідомлення належним чином не відреагувала та транспортний засіб для відповідного експертного дослідження не надала. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Відповідно до ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

11. Згідно ч. 1 ст. 493 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюють, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення.

12. Відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

13. Ст. 485 МК України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

14. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

15. Згідно ч. 2 ст. 380 МК України, громадянам-нерезидентам пропуск транспортних засобів особистого користування через митний кордон України здійснюється без застосування заходів гарантування.

16. Підставою для прийняття спірної постанови слугував висновок відповідача про вчинення позивачем порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, яке полягало у тому, що позивач під час ввезення вище вказаного транспортного засобу через митний кордон України, маючи статус "резидента", з метою ухилення від сплати митних платежів, надав паспортний документ зі статусом «нерезидент» та заявив митний режим «тимчасове ввезення транспортного засобу строком до 1 року».

17. Відповідно до п.1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України», якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

18. Документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом «Постійне проживання» або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон. V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

19. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обґрунтованості визначеного ним розміру несплачених позивачем митних платежів, адже відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови використані докази, які містять в собі припущення щодо вартості транспортного засобу та суми митних платежів, що є неприпустимим, тому наявні підстави для повернення справи на додаткову перевірку з метою її повторного розгляду уповноваженим на це органом.

20. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з урахуванням такого.

21. З матеріалів справи вбачається, що станом на 22.01.2019 позивач була зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1 , будь-які відомості на підтвердження того, що позивач звертався із заявою про виїзд на постійне місце проживання з України матеріали справи не містять, а також відповідно до довідки УДМС в Чернівецькій області позивач документована паспортом громадянина України.

22. Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються : протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта , іншими документами.

23. Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості визначеного відповідачем у спірній постанові розміру адміністративного стягнення у сумі 456608,91 грн, що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

24. Згідно з п.1 ч. 1 ст. 50 МК України для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів.

25. Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

26. Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

27. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

28. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

29. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

30. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

31. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

32. Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що митним органом не встановлено відомостей про митну вартість товару (транспортного засобу), який ввозився позивачем тому, при визначенні розміру несплачених митних платежів та адміністративного стягнення, уповноважений орган керувався службовою запискою, відповідно до якої орієнтовна сума митних платежів складає 152202,97 грн.

33. Зі змісту вказаної службової записки слідує, що відомості щодо митної вартості транспортного засобу є інформативними і не можуть бути повністю достовірними, оскільки митна вартість транспортних засобів залежить від технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів.

34. Жодних доказів в підтвердження обґрунтованості визначеного відповідачем розміру несплачених позивачем митних платежів суду не надано.

35. Отже, службова записка митного органу не є належним доказом у справі про порушення митних правил, оскільки не містить точного розрахунку митних платежів по вказаному транспортному засобу.

36. Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.07.2003 за № 1074/8395 (Методика) у пункті 7.35 вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань.

37. Пунктом 7.53.5 Методики, дозволяється використання ресурсів мережі Інтернет, однак довідкові дані, які використовуються під час оцінки отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження).

38. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не дотримано вимог Методики, а посилання на те, що для визначення вартості транспортного засобу використовувались Інтернет ресурси не підтверджується матеріалами справи, оскільки суду не надано підтвердження включення довідкових даних отриманих з ресурсів мережі Інтернет у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта, як і не надано звіту (акту) про оцінку або висновок експерта про визначення митної вартості транспортного засобу.

39. Крім того, у службовій записці запропоновано для більш точної інформації щодо визначення митної вартості автомобіля звернутися до експертів автотоварознавців щодо отримання інформації про комплектацію, ступінь зносу, пошкоджень, дефектів, які впливають на визначення митної вартості товарів та на повноту нарахування митних пошкоджень.

40. Проте, матеріали справи не містять відомостей щодо звернення митних органів до експертів авто товарознавців, а відповідне поштове відправлення з пропозицією позивачу надати транспортний засіб для проведення експертизи повернулось відправнику без вручення адресату.

41. З урахуванням викладеного суд першої інстанції обґрунтовано констатував, що відповідачем не доведено правильність заявленої митної вартості транспортного засобу.

42. Таким чином, уповноваженою посадовою особою митного органу не в повній мірі виконані вимоги ст. 489 МК України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

43. Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній у постановах від 20.02.2018 №725/2009/17, від 24.04.2018 №331/2608/17.

44. Оскільки відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не дотримано вимог ст. 489 МК України, внаслідок чого розмір застосованої санкції не може вважатись обґрунтованим, а спірна постанова - правомірною, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність визнання протиправною та скасування спірної постанови та повернення справи на додаткову перевірку з метою її повторного розгляду Буковинською митницею Держмитслжуби.

45. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи. VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

46. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

47. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

48. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

49. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

50. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

51. Згідно п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

52. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 03 квітня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.