Постанова Вінницький апеляційний суд № 132/1223/20

Справа № 132/1223/20 Провадження № 33/801/392/2020 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєлін Є. В. Доповідач: Якименко М. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Якименко М.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Жовмір Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 12 травня 2020 року, В С Т А Н О В И Л А: Постановою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 12 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 рік, та стягнуто судовий збір в розмірі 420,40 гривень на користь держави. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. Вважає, що суд допустив порушення норм процесуального права, не повно з`ясував усі обставини справи, не дав їм належної оцінки доказам. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його адвокат Жовмір Д.О. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити. Посилаючись на викладені у ній доводи скаржник пояснив, що не перебував в стані алкогольного сп`яніння. Відмовився від проходження огляду, оскільки перебував в стресовому стані. ОСОБА_1 просив допитати в судовому засіданні свідка товариша, який підтвердить, що він не вживає алкогольних напоїв, оскільки хворіє. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувались раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого сулу або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Суддя апеляційного суду прийшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання, так як дане клопотання не заявлялось в суді першої інстанції, хоча правопорушник не був позбавлений цього права, однак ним не скористався. Крім того ,як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , даний свідок не був присутнім при відмові від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, тобто йому не може бути відомі обставини, що підлягають встановленню в даній справі. Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Жовмір Д.О., суддя вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін з огляду на таке. Згідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 042360 від 15.04.2020 року 17 год. 20 хв., який є одним із доказів у справі, водій ОСОБА_1 , 15.04.2020 о 16 год. 25 хв. по вул. Брацлавська в місті Вінниця Вінницької області, керував автомобілем марки «FiatDoblo», д.н.з. « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини; порушення координації рухів; почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності лікаря-нарколога, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху (а.с.2). Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є правильними і узгоджуються з дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 2); висновком КП «ВОНД Соціотерапія» № 1229 від 15.04.2020 медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, з якого слідує, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду з клінічними ознаками сп`яніння (а.с. 4) та рапортом поліцейського ОСОБА_2 . Кондратюка (а.с. 5). Так в ході оформлення протоколу про адміністративне порушення працівниками поліції було вилучено у ОСОБА_1 посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом. Сукупністю зазначених вище доказів підтверджується винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Докази в сукупності узгоджуються між собою, відображають реальний перебіг події, підтверджують факт відмови правопорушника від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, в даному випадку винуватість ОСОБА_1 доводиться зібраними матеріалами. Суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст. ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, і дійшов вірного висновку про доведеність його вини у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до п.7 даної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров`я). Суддею встановлено, що поліцейським вимоги були дотримані. Працівники поліції забезпечили проведення огляду правопорушника в закладі охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Відповідно до п. 13 Порядку №1103 від 17.12.2008 лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. У висновку КП «ВОНД Соціотерапія» № 1229 від 15.04.2020, зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду в присутності лікаря (а.с. 4). Враховуючи наведене, суддя вважає, що працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) скаржник не надав. За таких обставин, оскільки за змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні. Тому суддя вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. Законне розпорядження інспектора поліції підлягає обов`язковому виконанню, відмова його виконання, у даному випадку свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи скаржника в апеляційній скарзі на порушення працівниками поліції процедури складання протоколу, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Тому суддя вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доказів, які б підтверджували невинуватість скаржника, не надано. В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому водій ОСОБА_1 зобов`язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп`яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб. За таких обставин, доводи у апеляційній скарзі щодо порушення працівниками поліції порядку огляду на стан сп`яніння відповідно до вимог Інструкції та те, що судом неповно встановлено та досліджено всі обставини справи, є безпідставними. ОСОБА_3 оводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що не має доказів того, що скаржник взагалі керував автомобілем в стані сп`яніння, не долучені та не допитані свідки, суддя вважає необґрунтованими та надуманими. Оскільки, як вбачається із матеріалів справи огляд на стан сп`яніння проводився в медичному закладі в присутності лікаря, як передбачає Інструкція, а тому в даному випадку свідки не залучаються. З огляду на викладене скаржник не правильно тлумачить норми КУпАП. Суддя апеляційної інстанції також вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що із запровадженням карантину його змусили написати заяву про розгляд справи у відсутність та подати короткі пояснення. Тому порушенні права скаржника, що полягали в розгляді справи у його відсутність. Відповідно до частини 1 статті 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що скаржник написав клопотання, щодо розгляду справу у його відсутність (а.с. 8), також написав пояснення (а.с. 9), що власноруч ним підписано. На підставі поданих заяв та відсутності відповідних клопотань , суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу у відсутність правопорушника відповідно до вимог ст. 268 КУпАП. Належних та допустимих доказів в підтвердження неправомірності в діях працівників суду ОСОБА_1 до апеляційного суду не надав. Крім того, доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції взяв за уваги рапорт поліцейського, який належним чином не зареєстрований, суддя апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та розцінює, як намагання правопорушника уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки дана обставина не вливає на склад правопорушення та на висновки суду про наявність вини у його скоєнні. За таких обставин, доводи у апеляційній скарзі, що судом неповно встановлено та досліджено всі обставини справи, є безпідставними. Будь-яких порушень законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою скасування постанови суду, суддею апеляційного суду не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення не містить істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення. Під час складання протоколу працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 його зміст, права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП, вилучено у останнього водійське посвідчення та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Будь-яких зауважень щодо змісту протоколу, неправомірних дій працівників поліції чи працівників медичного закладу ОСОБА_1 не заявляв, до суду належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин не надав. Отже доводи його апеляційної скарги про відсутність вини та порушення працівниками поліції процедури складання протоколу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. За таких обставин суддя вважає, що висновки суду про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильними. Оскільки водій ОСОБА_1 за наявності ознак алкогольного сп`яніння, як особа яка керує транспортним засобом, в закладі охорони здоров`я від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, тому в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП. Разом з тим, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає саме після встановлення факту відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. З урахуванням наведеного, посилання в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження у справі за відсутності в діях заявника складу правопорушення суд вважає безпідставними та не знаходить підстав для їх задоволення. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, не спростовують висновків суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, яке могло призвести до неправильного вирішення питання. Суддя вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст.ст.279, 280 КУпАП дотримано, докази перевірено на їх допустимість та належність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, судом з наведенням відповідних мотивів встановлено, правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 12 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова остаточна, оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Якименко