Постанова 4801 № 127/9591/20

Справа № 127/9591/20 Провадження № 33/801/538/2020 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гриневич В. С. Доповідач: Якименко М. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Якименко М.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Казеко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 червня 2020 року, В С Т А Н О В И Л А: Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 рік, та стягнуто судовий збір в розмірі 420,40 гривень на користь держави. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати. Вважає, що суд допустив порушення норм процесуального права, не повно з`ясував усі обставини справи, не дав належної оцінки доказам. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його адвокат Казеко О.І. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, посилаючись на викладені у ній доводи. Крім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Казеко О.І.. подала клопотання про закриття провадження по справі. Мотивуючи клопотання тим, що 01 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22.11.2018 року. Тобто редакцію ст. 130 КУпАП викладено в новій редакції, згідно якої змінено суб`єктивний склад, особи, яка підлягає адміністративній відповідальності. Перевіривши зазначене клопотання, суддя апеляційної інстанції дійшла висновку щодо необхідності відмовити у його задоволенні з огляду на таке. Так, 01 липня 2020 року набув чинності вказаний, яким Кримінальний кодекс України доповнено новою ст. 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Стаття 130 КУпАП викладена в новій редакції «Керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції». Відповідно п. 6 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність. Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Аналізуючи наведені норми права, суддя апеляційної інстанції зазначає, що до осіб, які до 01.07.2020 вчинили керування в стані сп`яніння, або інші дії, виключені зі ст. 130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення. Крім того, відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не скасовано та не пом`якшено, а навпаки, посилено, а враховуючи, що на час вчинення ОСОБА_1 , тобто 26.04.2020, ч. 1 ст. 130 КУпАП діяла в попередній редакції, тому підстав передбачений п.6 ч.1 ст. 247 КУПАП для закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 не вбачається. Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Казеко О.І., суддя вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін, з огляду на таке. Згідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. П. 2.9 (а) передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є правильними і узгоджуються з дослідженими судом доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 268017 від 16.04.2020 року 17 год. 00 хв. з якого слідує, що ОСОБА_1 , 26.04.2020 року 13 год. 55 хв. в м. Вінниця по вул. Івана Федорова, 2 керував т/з «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в КП ВОНД «Соціотерапія» та висновком № 1421 зафіксовано результат на мультитест: канабіс та амфітамін-позитивно, чим порушив вимоги п.2.9 А Правил дорожнього руху (а.с.2); - висновком КП «ВОНД «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1421 від 26.04.2020 року 14 год 25 хв, зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, канабіс та амфітамін-позитивно (а. с. 3). З даними документами скаржник був ознайомлений, згоден, про що свідчить його підпис на них. - рапортом старшого лейтенанта поліції О. Корчуна (а.с. 4); - відеозаписом (а.с. 35). Сукупність зазначених вище доказів підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і встановлений судом перебіг досліджуваної події відповідає змісту відео, яке міститься на технічному носієві з відеозаписом, який знаходиться в матеріалах справи та досліджений судом апеляційної інстанції. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, в даному випадку винуватість ОСОБА_1 доводиться зібраними матеріалами по справі. Суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст. ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, і дійшов вірного висновку про доведеність його вини у порушенні п. 2.9А Правил дорожнього руху, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. За змістом ст. 266 КУпАП огляд водія на стан наркотичного сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан наркотичного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Відповідно до п. 13 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок № 1103), лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Враховуючи наведене, суддя вважає, що працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння. За таких обставин, доводи у апеляційній скарзі щодо порушення працівниками поліції порядку огляду на стан сп`яніння відповідно до вимог Інструкції та те, що судом неповно встановлено та досліджено всі обставини справи, є безпідставними. Крім того, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи доводи скаржника про те, що працівники поліції змушували ОСОБА_1 їхати в лікарню та погрожували, що в разі відмови проїхати до медичного закладу охорони здоров`я, будуть застосовані до нього заходи фізичного впливу, тому скаржник змушений був поїхати в лікарню. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) скаржник не надав до суду першої інстанції, і до апеляційного суду. Жодних зауважень при складенні адміністративного протоколу, а також щодо процедури проходження медичного огляду в медичному закладі від правопорушника не надходило. Щодо доводів, про те, що скаржник був затриманий не під час керування транспортним засобом, а коли транспортний засіб був у нерухомому стані, то вони також не можуть бути взяті до уваги, оскільки спростовуються самим протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що водій керував автомобілем в стані наркотичного сп`яніння. Крім того, скаржник до суду належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин не надав, зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому роз`яснені. Будь-яких зауважень щодо його змісту чи клопотань він не заявляв, що підтверджується особистим підписом скаржника. Протокол про адміністративне правопорушення не містить істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення. Отже доводи апеляційної скарги про відсутність вини та порушення працівниками поліції процедури складання протоколу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Доказів, які б підтверджували невинуватість скаржника матеріали справи не містять. За таких обставин висновки суду про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильними. Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції безпідставно не допитав працівників поліції: Довбуша О.С. та Корцуна О. , суддя апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи. Оскільки, як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції двічі викликав в судові засідання поліцейського Довбуша О.Я. , який склав протокол (а.с. 27,31), тобто суд вжив всіх можливих заходів для забезпечення виклику та допиту в якості свідка інспектора поліції. Однак представник Департамента патрульної поліції повідомила листом, що Довбуш О.С. перебуває у щорічній відпустці, тому не може з`явитись в судове засідання (а.с. 33). Відтак вказані доводи скаржника в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Посилання ОСОБА_1 про те, що у матеріалах справи не містяться документи, які б підтверджували місце роботи скаржника, професію, характеристику особи, сімейний стан, суддя апеляційної інстанції розцінює як намагання правопорушника уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та такими, що не впливають на правильність ухваленого судом рішення та склад адміністративного правопорушення. Оскільки, як встановлено суддею працівниками поліції дотримано вимоги Інструкції під час складання протоколу та проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння. При цьому відсутність в матеріалах справи вказаних документів, на думку судді апеляційного суду, не впливає на висновок суду щодо виду та розміру адміністративного стягнення. Судом першої інстанції було досліджено та оцінено всі докази, приєднані до протоколу про адміністративне правопорушення, складеному працівниками поліції. Дані про роботу, професію, характеристику особи, сімейний стан особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, могли бути надані суду самим ОСОБА_1 чи його захисником, проте такі дані надані не були. Доводи у апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не недотримався вимог ст. 33 КУпАП є голослівним, оскільки в оскаржуваній постанові суду міститься вмотивований висновок щодо обрання виду та розміру адміністративного стягнення з посиланням на наявні у справі обставини та докази. За таких обставин, доводи у апеляційній скарзі, що судом неповно встановлено та досліджено всі обставини справи, є безпідставними. З урахуванням наведеного, доводи в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження у справі за відсутності в діях заявника складу правопорушення суд вважає безпідставними та не знаходить підстав для їх задоволення. ОСОБА_1 не було доведено ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі. Інші доводи, на які посилається скаржник, зводяться до незгоди з постановленим судовим рішенням, не спростовують висновків суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, яке могло призвести до неправильного вирішення питання. Докази, які б спростовували вину скаржника не надано. Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст.ст.279, 280 КУпАП дотримано, докази перевірено на їх допустимість та належність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, судом з наведенням відповідних мотивів встановлено, правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін. Постанова остаточна, оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Якименко