Постанова 4801 № 127/11446/20

Справа № 127/11446/20 Провадження № 33/801/576/2020 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Вишар І. Ю. Доповідач: Якименко М. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Якименко М.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2020 року, В С Т А Н О В И Л А: Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 3 роки, та стягнуто судовий збір в розмірі 420,40 гривень на користь держави. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. Вважає, що суд допустив порушення норм процесуального права, не повно з`ясував усі обставини справи, не дав належної оцінки доказам. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені у ній доводи. Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суддя вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін, з огляду на таке. Згідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь цього вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався. Статтею 130 КУпАПпередбачено відповідальність у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП є правильними і узгоджуються з дослідженими судом доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 346438 від 16.05.2020 року 15 год. 00 хв. з якого слідує, що ОСОБА_1 , 16.05.2020 року 13 год. 40 хв. в м. Вінниця по вул. Максимовича, 4, керував транспортним засобом «Фольцваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: вираження тремтіння пальців рук та неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у лікаря-нарколога (а.с.2); - висновком КП ВОНД «Соціотерапія» від 16.05.2020, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в приміщенні медичного закладу у присутності лікаря-нарколога (а.с. 3); - рапортом лейтенанта поліції І. Марухно (а.с. 4); - довідкою про притягнення скаржника до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1) та карткою обліку адміністративного правопорушення (а.с. 6) слідує, що ОСОБА_1 притягували до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. Сукупністю зазначених вище доказів підтверджується винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Докази в сукупності узгоджуються між собою, відображають реальний перебіг події, підтверджують факт відмови правопорушника від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. З протоколом та висновком КП ВОНД «Соціотерапія» скаржник був ознайомлений, згоден, про що свідчить його підпис на них. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, в даному випадку винуватість ОСОБА_1 доводиться зібраними матеріалами по справі. Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Відповідно до п.7 даної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров`я). Суддею встановлено, що поліцейським вимоги були дотримані. Працівники поліції забезпечили проведення огляду правопорушника в закладі охорони здоров`я. Огляд осіб на стан наркотичного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Відповідно до п. 13 Порядку №1103 від 17.12.2008 лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. У висновку КП ВОНД «Соціотерапія» щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 16.05.2020, зазначено про відмову особи від проходження медичного огляду в присутності поліцейського. За таких обставин, працівниками поліції було дотримано порядок огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння відповідно до вимог Інструкції. Оскільки водій ОСОБА_1 за наявності ознак наркотичного сп`яніння, як особа яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку відмовився, повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, висновок суду, що в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст.130 КУпАП, є правильним. Разом з тим, відповідальність за ст. 130 КУпАП настає саме після встановлення факту відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння. Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що працівники поліції допустили порушення при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, а саме не зазначили свідків, суддя вважає безпідставними, оскільки дана обставина не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення, зокрема не впливає на фактичну відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, яка є беззаперечною. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) скаржник не надав. Протокол про адміністративне правопорушення не містить істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення. Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на порушення працівниками поліції процедури проведення його огляду на стан наркотичного сп`яніння, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Відповідно ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Доводи у апеляційній скарзі, що судом неповно встановлено та досліджено всі обставини справи, є безпідставними. Апеляційний суд звертає увагу, що правопорушник не заперечив факт відмови від проходження медичного обстеження. За змістом ч. 2 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні. Тому суддя вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд бере до уваги і ту обставину, що в суді першої інстанції правопорушник вину у вчиненому правопорушенні визнав. Скаржник до суду належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин не надав, зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому роз`яснені. Будь-яких зауважень щодо його змісту чи клопотань він не заявляв, що підтверджується особистим підписом скаржника. Доказів, які б підтверджували невинуватість скаржника матеріали справи не містять. Отже доводи апеляційної скарги про відсутність вини не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та доводи, що судом неповно встановлено та досліджено всі обставини справи, є безпідставними. Крім того належних та допустимих доказів в підтвердження неправомірності в діях працівників поліції ОСОБА_1 також не надав до суду першої інстанції, і до апеляційного суду. Відтак вказані доводи скаржника в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Оскільки суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст. ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, і дійшов вірного висновку про доведеність його вини у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. З урахуванням наведеного, доводи в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження у справі за відсутності в діях заявника складу правопорушення суд вважає безпідставними та не знаходить підстав для їх задоволення. Інші доводи, на які посилається скаржник, зводяться до незгоди з постановленим судовим рішенням, не спростовують висновків суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, яке могло призвести до неправильного вирішення питання. Докази, які б спростовували вину скаржника не надано. Дослідивши під час апеляційного розгляду наявні в матеріалах справи докази, суддя апеляційної інстанції приходить до переконання, що висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП є правильним. Суддя вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст.ст.279, 280 КУпАП дотримано, докази перевірено на їх допустимість та належність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, судом з наведенням відповідних мотивів встановлено, правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП, прийнято до уваги те, що ОСОБА_1 повторно вчинив те саме правопорушення протягом року, своїми діями наражав на небезпеку інших учасників дорожнього руху. З огляду на вказане апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова остаточна, оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Якименко