Ухвала КАС ВС № 420/3460/19

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 01 червня 2020 року м.Київ справа №420/3460/19 провадження №К/9901/13393/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Мороз Л.Л. перевіривши касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 у справі № 420/3460/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, у с т а н о в и в: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулося до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 у справі № 420/3460/19. Дослідивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вказану скаргу належить залишити без руху з огляду на таке. Згідно з ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Приписами п. 1-4 ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу. Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Доводи касаційної скарги стосуються переоцінки доказів, наданих судам попередніх інстанцій, що в розумінні процесуального законодавства не є підставою для касаційного оскарження. Також відповідач вказує на те, що висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на висновках Верховного Суду і цитує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, однак колегія суддів зазначає, що посилання на вказану постанову Верховного Суду не є релевантними до обставин цієї справи. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що процесуальний закон покладає на особу, яка звертається до Верховного Суду з касаційною скаргою, обов`язок зазначати конкретний висновок Верховного Суду, неврахування якого призвело до неправильного застосування норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржених судових рішень, а також наводити обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування норм права і як саме невзяття до уваги певного правового висновку Верховного Суду вплинуло на ухвалення цих судових рішень. Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам, встановленим п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України, оскільки заявник у касаційній скарзі не зазначив правових висновків Верховного Суду, незастосування яких судом апеляційної інстанції могло б свідчити про неправильне застосування норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права під час ухвалення оскарженого судового рішення у цьому конкретному спорі. Тому заявникові слід викласти інші підстави для касаційного оскарження судових рішень. Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Заявник не долучив до касаційної скарги документ про сплату судового збору. Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Позовна заява подана фізичною особою у 2019 році і містила вимогу немайнового характеру. Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону, ставка судового збору за подання фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто за подання позовної заяви, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 768,4 грн. Підпунктом 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Отже, за подання цієї касаційної скарги судовий збір має бути сплачений в розмірі 1536,8 грн (768,4 грн х 200 %). За таких обставин касаційну скаргу треба залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення її недоліків у спосіб надсилання на адресу суду документа про сплату судового збору в розмірі 1536,8 грн. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): Код класифікації доходів бюджету: 22030102 Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі ст.332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме - зазначити іншу передбачену (передбачені) п. 1-4 ч. 4 ст. 328 КАС України підставу (підстави), на яких подається касаційна скарга та надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Керуючись приписами ст.ст. 169, 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Касаційну скаргу Міністерства соціальної політики України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя Л.Л. Мороз