Ухвала КАС ВС № 826/9789/17

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 15 липня 2021 року м. Київ справа №826/9789/17 провадження №К/9901/25369/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Желєзного І.В., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021 у справі № 826/9789/17 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант" до Міністерства юстиції України, треті особи: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Романцов Ігор Анатолійович, Головний спеціаліст відділу державної реєстрації бізнесу Управління державної реєстрації бізнесу Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Михайленко Катерина Володимирівна, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, у с т а н о в и в: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Романцов Ігор Анатолійович, Головний спеціаліст відділу державної реєстрації бізнесу Управління державної реєстрації бізнесу Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Михайленко Катерина Володимирівна, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, ОСОБА_1 , у якому просило: - визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 05 липня 2017 року № 2167/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"; - зобов`язати відповідача поновити реєстраційні дії від 10 квітня 2017 року № 11031050083001323 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та № 11031070084001323 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені приватним нотаріусом Романцовим І.А. щодо ТДВ "СК "Мотор-Гарант", які скасовані наказом від 05 липня 2017 року № 2167/5; - зобов`язати відповідача винести рішення у формі наказу про скасування наказу від 05 липня 2017 року № 2167/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"; - зобов`язати відповідача невідкладно направити державному реєстратору на виконання прийняте ним рішення у формі наказу про скасування наказу від 05 липня 2017 року № 2167/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для внесення відповідних записів до реєстрів відповідно до Законів. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021, позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого: - визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 05 липня 2017 року №2167/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"; - зобов`язано Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних дій від 10 квітня 2017 року №11031050083001323 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та №11031070084001323 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Романцовим Ігорем Анатолійовичем щодо Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант", скасовані наказом від 05 липня 2017 року №2167/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"; - у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Міністерство юстиції України подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, натомість, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Дослідивши зміст касаційної скарги Міністерства юстиції України, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначену скаргу належить залишити без руху з огляду на таке. Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного оскарження у цій справі є рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018, а також постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021, ухвалена за результатами апеляційного перегляду справи № 826/9789/17. Імперативні приписи частини четвертої статті 328 КАС України закріплюють, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статті 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права суди першої та (або) апеляційної інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватись. Верховний Суд наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися. У разі, якщо скаржник вважає, що суди порушили норми процесуального права і неналежно дослідили зібрані у справі докази, неповно встановили обставини справи або встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які суд не дослідив, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Із аналізу наведених положень процесуального закону в їхньому логічному взаємозв`язку можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, які ухвалені у справах, що не є справами незначної складності відповідно до закону, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Дослідивши касаційну скаргу Міністерства юстиції України щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, колегія суддів установила, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Беручи до уваги зміни до КАС України, що внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює взяття її до розгляду і відкриття касаційного провадження. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У касаційній скарзі заявник мусить навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями) із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 цього Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були ним застосовані. Верховний Суд не має самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу має вказувати особа, яка подає касаційну скаргу, з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій. Також колегія суддів зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Заявник не долучив до касаційної скарги документ про сплату судового збору. Частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Своєю чергою відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За правилом підпункту 3 пункту 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас за правилом частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Заявник оскаржує судові рішення тільки щодо однієї позовної вимоги, Суд враховує, що позов у цій справі подано юридичною особою у 2017 році. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1600 гривень. Отже, за подання цієї касаційної скарги Міністерство юстиції України має сплатити судовий збір у розмірі 3200 грн (1600 грн х 200 %). За таких обставин касаційну скаргу треба залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення її недоліків у спосіб надсилання на адресу суду документа про сплату судового збору в розмірі 3200 грн. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету: 22030102 Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу:*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Верховний Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст.169 цього Кодексу. Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі ст. 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме - надати суду платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 3200 грн.; - навести обґрунтування підстав касаційного оскарження відповідно до положень частини 4 ст. 328 КАС України. Керуючись приписами статей 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021 у справі № 826/9789/17 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя І.В. Желєзний Суддя В.М. Кравчук