Ухвала КАС ВС № 826/6453/18

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 03 листопада 2020 року м. Київ справа №826/6453/18 провадження №К/9901/26128/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Желєзного І.В., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства соціальної політики України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, у с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, в якому просив: (і) визнати протиправним та нечинним пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, за винятком змін, що вносяться до пункту 2 частини третьої вказаних змін, а саме - щодо набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01.03.2018, які залишити в силі; (іі) зобов`язати Кабінет Міністрів України здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб на підставі Конституції України та законів України, з визначенням розмірів грошового забезпечення для перерахунку пенсій, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №

704. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 16.10.2019 відмовив ОСОБА_1 в позові. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.01.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, внаслідок чого суд: А) Скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 в частині відмови в позовних вимогах ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України про визнання протиправним та скасування пункту постанови. Б) Ухвалив у цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнив, відповідно чого суд:

1. Визнав протиправним та скасував пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». В) У решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 залишив без змін. Не погодившись з таким судовим рішенням, Міністерство соціальної політики України подало безпосередньо до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду від 16.10.2019. Дослідивши зміст касаційної скарги Міністерства соціальної політики України, Верховний Суд дійшов висновку, що вказану скаргу належить залишити без руху з огляду на таке. За правилами, встановленими частина першою, другою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020), касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. У касаційній скарзі заявник просить Верховний Суд поновити йому строк на касаційне оскарження, мотивуючи свої вимоги тим, що 04.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (далі за текстом - Закон № 540-ІХ), яким розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства доповнено пунктом 3 такого змісту: під час під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Також зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 18.06.2020 № 3383, який набрав чинності 17.07.2020 встановлено, що процесуальні строки, які були подовжені відповідно до Закону № 540-ІХ, закінчуються через 20 днів після набрання чинності новим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій), будуть мати право на продовження процесуальних строків на встановлених підставах. З огляду на це Міністерство соціальної політики України просить поновити йому процесуальний строк для звернення до суду з касаційною скаргою. Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті). Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку на касаційне оскарження, а також стосовно належного оформлення касаційної скарги. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Водночас тлумачення юридичних приписів частини третьої статті 329 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами. Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою. Утім обставини, якими скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску ним строку на касаційне оскарження, не дають підстав для того, щоб вважати їх об`єктивними та непереборними. Верховний Суд зважає на те, що пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731-IX від 18.06.2020 визначав, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Отже, законодавець обмежив строки, встановлені відповідно до пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 02.04.2020 до 16.07.2020), зокрема й строк подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, який закінчується через 20 днів після набрання чинності Законом № 731-IX від 18.06.2020. Беручи до уваги те, що Закон № 731-IX від 18.06.2020 набрав чинності 17.07.2020, строк на подання касаційної скарги у цій справі закінчився 06.08.2020. Натомість Верховний Суд встановив, що касаційну скаргу Міністерство соціальної політики подало 14.10.2020, тобто на 62-ий календарний день після спливу періоду, на час якого були продовжені процесуальні строки, встановлені КАС України, зокрема й строк подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Водночас Міністерство соціальної політики України зазначає про наявність підстав для поновлення йому строку на подання касаційної скарги з огляду на приписи пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України. Відповідаючи на цей аргумент, Верховний Суд наголошує, що приписи пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України не свідчать про наявність підстав для автоматичного поновлення заявникові строку на подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, оскільки положення зазначеної норми пов`язують можливість поновлення процесуального строку на подання відповідної заяви саме з наявністю об`єктивних перешкод, зумовлених безпосередньо тими заходами, які вживаються державою для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2. Тобто між дією карантинних обмежень та неспроможністю заявника подати заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами протягом передбаченого законом строку має бути причиновий зв`язок. З огляду на зазначене покликання заявника на положення зазначеної норми самі собою не можуть бути безумовною підставою для поновлення йому процесуального строку на подання відповідної заяви, тому що він повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили йому звернутися до суду з відповідною заявою протягом строку, визначеного законом, а суд своєю чергою має надати безпосередню оцінку поважності цих причин. Натомість заявник у своєму клопотанні про поновлення строку не навів жодних обставин, які б свідчили про те, що він не мав можливості подати заяву протягом встановленого законом проміжку часу саме через дію карантинних заходів, вжитих державою для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2. Зважаючи на те, що наведені заявником обставини не свідчать про поважність причин пропуску ним строку на подання касаційної скарги, колегія суддів вважає за можливе визнати їх неповажними та відмовити у задоволенні клопотання про поновлення такого процесуального строку. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої третьої 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення йому ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме: подати заяву, в якій навести інші підстави та надати відповідні докази для поновлення строку на касаційне оскарження. Керуючись положеннями статей 169, 329, 332 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Визнати неповажними причини пропуску Міністерством соціальної політики України строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18.

2. Касаційну скаргу Міністерства соціальної політики України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, у відкритті касаційного провадження за поданою скаргою буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя І.В. Желєзний Суддя В.М. Кравчук