Постанова 4807 № 328/121/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 328/121/20 Головуючий в 1 інст. Андрющенко О.Ю. Провадження №33/807/209/20 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В. Категорія ст.124 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2020 року місто Запоріжжя Суд інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 - в режимі відеоконференції з приміщенням Токмацького районного суду Запорізької області, іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , його захисника - адвоката Кари Р.Т. - в режимі відеоконференції з приміщенням Василівського районного суду Запорізької області, розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 28 лютого 2020 року, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.124 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Як вказано в постанові суду, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №062584, 07 січня 2020 року о 02-40 годині на 309 км М-18 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем RENAULT НОМЕР_1 , не витримав безпечної швидкості, не був уважним, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на стоячий автомобіль CHEVROLET НОМЕР_2 , який після удару об загородження зупинився у крайній лівій смузі в напрямку м.Запоріжжя, постраждалих немає, транспортні засоби механічно пошкодженні, чим порушив вимоги п.п.2.3.б, 12.3 ПДР. В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати та визнати винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, та закрити провадження у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд не дав оцінку протоколу про адміністративне правопорушення, а також схемі ДТП, його письмовим поясненням та письмовим поясненням самого ОСОБА_1 , а також фотографіям, долученим до матеріалів справи, не навів мотивів, чому він не приймає до уваги те, що після зіткнення з загорожею його автомобіль зупинився в крайній лівій смузі дороги з подвійною полосою руху. Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_1 змінив свої показання. Показання останнього не відповідають дійсності та суперечать зібраним матеріалам справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення. Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не підтвердили факт знаходження його автомобіля на проїжджій частині крайньої правої полоси, на якій нібито відбулось зіткнення. ОСОБА_3 у своїх поясненнях вказав, що після зіткнення автомобіля ОСОБА_1 з автомобілем ОСОБА_2 на їхній смузі, тобто на правій, знаходився автомобіль ОСОБА_2 - Шевролет, що суперечить матеріалам справи, зокрема схемі ДТП та письмовим показанням водіїв. Апелянт вважає, що у даній дорожній ситуації саме ОСОБА_1 не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, відволікся від керування у дорозі, рухаючись на дорозі з двома смугами для руху в одному напрямку частково по крайній ліві смузі при вільній правій, не дотримався безпечного інтервалу, порушив правила дорожнього руху, зокрема п. 2.3.6,12.3,11.5 та 13.1 Правил дорожнього руху. Таким чином, висновки суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, лише із-за того, що водій ОСОБА_2 після зіткнення з огорожею не вжив заходів для завчасного попередження інших водіїв про ДТП, є помилковими, адже у нього не було технічної можливості вжити таких заходів, оскільки автомобіль ОСОБА_1 зіткнувся з його автомобілем через декілька секунд після ДТП, оскільки рухався частково по лівій смузі на дорозі з двома смугами при вільній правій. Заслухавши ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав, що оскаржувана постанова суду є законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду, зазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався. Згідно з наданими суду матеріалами справи, 07 січня 2020 року поліцейським СРПП Волковим О.В. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ№062584 за ст.124 КУпАП. Під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 , пояснив, що провину у скоєні правопорушення, яке йому інкримінується він не визнає, правила дорожнього руху він не порушував. Події відбувалися в нічний час, освітлення не було. Автомобіль Шевролет д.н. НОМЕР_2 знаходився на проїзній частині дороги без включених фар чи габаритних вогнів. Жодних знаків, які б вказували на перебування на проїзній частині дороги автомобіля водієм Шевролет, виставлено не було. Тому, автомобіль Шевролет, який був темного кольору, він побачив за декілька секунд перед зіткненням та лише встиг здійснити маневр, за допомогою якого хоч і не уникнуто зіткнення, однак, суттєво зменшено пошкодження транспортних засобів. Зіткнення відбулось лівою частиною (ковзання) автомобіля Рено об праву передню частину автомобіля Шевролет. ОСОБА_2 - водій автомобіля Шевролет д.н. НОМЕР_2 , пояснив, що він керував транспортним засобом Шевролет та рухався по автомобільній дорозі в напрямку м.Запоріжжя. Він не впорався з керуванням та його автомобіль занесло на смугу зустрічного руху, де автомобіль вдарившись об відбійник, в некерованому стані, викинуло на його попередню смугу руху. Автомобіль розташувався в крайній лівій смузі руху дороги (дорога мала дві смуги для руху в одному напрямку.) У зв`язку з пошкодженнями автомобіля, не працювало освітлення автомобіля та він не зміг включити аварійну сигналізацію. Далі він вийшов з автомобіля та стояв на узбіччі дороги. В цей час в попутному напрямку руху відносно його автомобіля рухався автомобіль - як він потім дізнався - це був Рено НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . В подальшому автомобіль Рено д.н. НОМЕР_1 зіткнувся з його автомобілем. Зіткнення відбулось лівою частиною автомобіля Рено з правою передньою частиною автомобіля Шевролет. Свідок ОСОБА_3 пояснив, що 07 січня 2020 року в пізню пору доби він попросив свого знайомого ОСОБА_1 відвезти його з дружиною, донькою та її дитиною у м.Запоріжжя до лікарні. Коли автомобіль Рено д.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , рухався по автодорозі від с.Григорівка в м.Запоріжжя зі швидкістю близько 80 км/год (свідок сидів на правому передньому пасажирському сидінні), він відчув удар об щось і через деяку відстань автомобіль зупинився на узбіччі. Вийшовши з автомобіля, він побачив на їхній смузі руху автомобіль Шевролет, який був механічно пошкоджений. Підійшовши ближче, він побачив водія автомобіля Шевролет, який стояв на узбіччі та комусь постійно телефонував по мобільному телефону. Далі він з сім`єю бігали по дорозі та жестами інформували про ДТП. При цьому, водій автомобіля Шевролет стояв на узбіччі та не намагався вжити заходів для сповіщення інших водіїв про ДТП. Додав, що перед самим зіткненням він побачив хмару пару на автодорозі і далі відбулося зіткнення. Зазначив, що автомобіль Шевролет був темного кольору без будь-яких світлових показників та окутаний парою, швидше за все з радіатора, тому даний автомобіль об`єктивно не було видно на дорозі. По приїзді працівники поліції в водія автомобіля Шевролет виявили стан сп`яніння - 1,5 проміле. Свідок ОСОБА_6 , яка є донькою свідка ОСОБА_3 , надала свідчення, які аналогічні свідченням ОСОБА_3 за виключенням виявлення у водія Шевролет стану сп`яніння, оскільки, в цей час вона вже була відсутня на місці ДТП зі своєю малолітньою дитиною. Свідок ОСОБА_4 підтвердила показання свідка ОСОБА_3 . В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що автомобілі отримали пошкодження. В додатку до протоколу відображені пошкодження вказаних автомобілів, які виявлені при огляді. Як вбачається з матеріалів справи, суд не з`ясував належним чином всіх її обставин, не проаналізував досліджених доказів та не навів переконливих мотивів, чому прийняв одні докази та відкинув інші. Більш того, деяким доказам суд взагалі не надав будь-якої оцінки. Зокрема, згідно з постановою, висновки суду ґрунтуються лише на поясненнях самого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 . Крім того, з постанови суду вбачається, що суд взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про те, що перед зіткненням останні побачили хмару пару на дорозі. В той же час, на фотознімках, які наявні в матеріалах справи, і які зі слів ОСОБА_1 , останній здійснив одразу після ДТП, не вбачається таких обставин. ОСОБА_2 категорично такі обставини заперечує і вказує на те, що пошкоджень радіатору, тощо, які б могли викликати парування, задимлення території, після ДТП у його автомобіля не було. Не відображені такі пошкодження і у доданих до протоколу матеріалах, в т.ч. і у схемі ДТП. Не вказував на таке ОСОБА_1 і у своїх первинних письмових поясненнях, які додані до протоколу. Так, в своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначав про те, що він рухався по центру дороги. По крайній лівій полосі знаходився інший автомобіль, який він побачив пізно, оскільки в нього були виключені будь-які сигнали. При апеляційному розгляді ОСОБА_2 показав, що в його автомобіль, який стояв на лівій смузі, в`їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , що відбулося через декілька секунд після того, як його ( ОСОБА_2 ) автомобіль потрапив у ДТП - в`їхав в обочину. Він не встиг виставити знак, оскільки між ДТП пройшло не більше 20 сек. Автомобіль ОСОБА_1 рухався з великою швидкістю. При цьому, права смуга була вільна. При відібранні письмових пояснень працівниками поліції ні у кого зауважень не було. Схема ДТП відповідає дійсності, на ній не зазначено лише, що була ожеледиця. В той день був сильний вітер. Також ОСОБА_2 зазначив, що ним після того, як він в`їхав у обочину, одразу був ввімкнений аварійний сигнал. Місце ДТП, на яке вказує ОСОБА_2 , об`єктивно підтверджується схемою ДТП, до якої жодних зауважень, в т.ч. і від ОСОБА_1 , не надійшло. Суд першої інстанції, зазначаючи про те, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Рено д.н. НОМЕР_1 з дозволеною швидкістю руху допустив зіткнення з автомобілем Шевролет д.н. НОМЕР_2 , який всупереч вимогам ПДР в нерухливому стані перебував на проїзній частині автодороги без ввімкнених габаритних чи інших світлових пристроїв, не проаналізував всіх доказів у сукупності та надав перевагу лише доказам, наданим стороною захисту, не навівши при цьому переконливих мотивів, чому прийняв одні докази та відкинув інші. Також, поза увагою суду лишилося те, що відповідно до п. 11.5 ПДР, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку (де згідно з матеріалами справи сталася ДТП) дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки). На думку апеляційного суду, відомостями з протоколу та доданими до цього протоколу доказами підтверджується те, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем в темну пору доби, не вибрав безпечну швидкість, не був уважним, тобто не дотримався вимог п.2.3.б, 12.3 ПДР України, у наслідок чого здійснив наїзд на автомобіль CHEVROLET НОМЕР_2 . Таким чином, висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення зроблені без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи. Ці висновки суперечать фактичним обставинам справи і є помилковими. З врахуванням викладеного, оскаржувана постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою та підлягає безумовному скасуванню. Разом з цим, згідно з вищевказаним протоколом, правопорушення вчинене 07 січня 2020 року, тобто на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП. Відповідно до вимог п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП. Оскільки на час апеляційного розгляду справи вказані строки закінчились, провадження в справі підлягає закриттю. Керуючись ст.38, п.7 ст.247, ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 28 лютого 2020 року, якою відносно ОСОБА_1 , провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, скасувати. Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи апеляційним судом, передбачених ст.38 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 328/121/20