Постанова 4801 № 138/2881/19

Справа № 138/2881/19 Провадження № 33/801/176/2020 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Савкова І. М. Доповідач: Якименко М. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Якименко М.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Войткової-Головенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 04 лютого 2020 року, В С Т А Н О В И Л А: Постановою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 04 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 рік, та стягнуто судовий збір в розмірі 420,40 гривень на користь держави. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. Вважає, що суд допустив порушення норм процесуального права, не повно з`ясував усі обставини справи, не дав їм належної оцінки доказам. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його адвоката Войткової-Головенко Ю.В. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити. Посилаючись на викладені у ній доводи ОСОБА_1 пояснив, що не керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його адвоката, суддя вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін з огляду на таке. Згідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 000226 від 04.11.2019 року 22 год. 37 хв., який є одним із доказів у справі, водій ОСОБА_1 , 04.11.2019 о 22 год. 23 хв. по вул. Завойського в м. Могилів-Подільському Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода та запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху (а.с.4), що підтверджується особистим підписом правопорушника. Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є правильними і узгоджуються з дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с. 5); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого скаржник відмовився від огляду (а.с. 6); поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 7-8) та відеозаписом, з якого слідує, що скаржник не заперечував, що перебував в стані сп`яніння та відмовився їхати в заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння (а.с. 9). Так в ході оформлення протоколу про адміністративне порушення працівниками поліції було вилучено у ОСОБА_1 посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом. Сукупністю зазначених вище доказів підтверджується винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і встановлений судом перебіг досліджуваної події відповідає змісту відео, яке міститься на технічному носієві з відеозаписом, який знаходиться в матеріалах справи та досліджений судом апеляційної інстанції. Докази в сукупності узгоджуються між собою, відображають реальний перебіг події, підтверджують факт відмови правопорушника від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, в даному випадку винуватість ОСОБА_1 доводиться зібраними матеріалами по справі та відеозаписом, дослідженим в судовому засіданні. Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.7 даної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров`я). Відповідно до п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103 (зі змінами), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст. ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, і дійшов вірного висновку про доведеність його вини у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Будь-яких порушень законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою скасування постанови суду, суддею апеляційного суду не встановлено. Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що при складані протоколу були відсутні свідки, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме: поясненнями самих свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких вказано факт відмови скаржника від проходження огляду на стан сп`яніння; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого скаржник відмовився від огляду та протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 000226 від 04.11.2019 в якому вказані свідки. З даними документами свідки були ознайомлені, про що свідчать їх підписи. Суддя звертає увагу, що зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому роз`яснені. Будь-яких зауважень щодо його змісту чи клопотань він не заявляв, що підтверджується особистим підписом скаржника. Відтак доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та не спростовують висновків суду. Доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції зупинили його авто через несправність у вигляді неналежного світла фар, а натомість висунули незаконну вимогу пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння є необґрунтованими, оскільки під час зупинки транспортного засобу, поліцейські у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп`яніння, мають право вимагати пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Законне розпорядження інспектора поліції підлягає обов`язковому виконанню, відмова його виконання, у даному випадку свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. За таких обставин, доводи скаржника в апеляційній скарзі на порушення працівниками поліції процедури складання протоколу, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Тому суддя вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що він не перебував в стані алкогольного сп`яніння, а так як перебуваючи в емоційному стані вказуючи, що випив пиво забув уточнити, що безалкогольне, суддя вважає безпідставними та надуманими, оскільки спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, в якому правопорушник власноручно зазначив, що «випив бутилку 0,5 пива» і підтвердив це особистим підписом. Доказів, які б підтверджували невинуватість скаржника, не надано. Апеляційний суд також звертає увагу, що з відеозапису вбачається, як ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими також визнав те, що вживав алкогольні напої, та вказав, що «випив 1 бутилку пива». В судовому засіданні був допитаний інспектор СРПП №1 , який підтвердив факти, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення. В судове засідання в суді першої інстанції і в суді апеляційної інстанції викликались свідки, однак до судового засідання не заявились. Висновки суду про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильними. Оскільки водій ОСОБА_1 за наявності ознак алкогольного сп`яніння, як особа яка керує транспортним засобом, в присутності двох свідків, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, тому в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП. Разом з тим, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає саме після встановлення факту відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння. З урахуванням наведеного, посилання в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження у справі за відсутності в діях заявника складу правопорушення суд вважає безпідставними та не знаходить підстав для їх задоволення. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, не спростовують висновків суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, яке могло призвести до неправильного вирішення питання. Суддя вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст.ст.279, 280 КУпАП дотримано, докази перевірено на їх допустимість та належність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, судом з наведенням відповідних мотивів встановлено, правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 04 лютого 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова остаточна, оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Якименко