Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 639/435/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2020 р.Справа № 639/435/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В. , за участю секретаря судового засідання Бегунца А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Рубіжний С.О., вул. Полтавський шлях, 45, м. Харків, 61052, повний текст складено 14.02.20 року по справі № 639/435/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції в особі командира 3 роти 3 батальйону капітан поліції Куденка Ярослава Миколайовича про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції в особі командира 3 роти 3 батальйону капітан поліції Куденка Ярослава Миколайовича, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП в особі командира 3 роти 3 батальйону капітана поліції Куденка Ярослава Миколайовича при винесенні електронної постанови серії ЕАК №2001137 від 20.01.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальнсоті за ч. 2 ст. 122 КУпАП. - скасувати постанову серії ЕАК №2001137 від 20.01.2020 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі за відсутністю події складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 20 січня 2020 року командиром 3 роти 3 батальйону УПП В Харківській області капітаном поліції Куденком Я.М. відносно ОСОБА_1 винесено електрону постанову серії ЕАК №2001137, згідно якої о 15 год. 58 хв. у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, останній керуючи транспортним засобом KIASOUL д.р.н. НОМЕР_1 здійсним виїзд на трамвайну колію зустрічного напрямку, чим порушив п.11.9 ПДР України, та його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 425,00 грн. Зазначені дії патрульного поліції Куденко Я.М. позивач вважає протиправними, а його постанову незаконною, оскільки вона винесена з грубим порушенням чинного законодавства, відомості зазначені в ній не відповідають дійсності. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.02.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з вказаним висновком суду першої інстанції, позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.02.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що згідно Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2001137, складеної 20.01.2020 о 16 год. 45 хв. командиром 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Харківській області капітаном поліції Куденком Я.М. відносно водія автомобіля KIA SOUL д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , останній, керуючи транспортним засобом здійснив виїзд на трамвайну колію зустрічного напрямку, чим порушив п. 11.9 ПДР порушення заборони виїзду на трамвайну колію зустрічного напрямку відокремленого від проїзної частини та розділювальну смугу, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Даною постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425, 00 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством. Правила дорожнього руху, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху, повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що і інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху. Відповідно до п. 11.9. постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 "Про Правила дорожнього руху", забороняється виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії та розділювальну смугу. Частиною 2 статті 122 КУпАП встановлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (ст. 276 КУпАП). За змістом ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, - знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до відеозаписів, долучених до матеріалів справи встановлено, що транспортний засіб KIA SOUL д.н.з. НОМЕР_1 здійснив виїзд на трамвайну колію зустрічного напрямку, в подальшому зупинився в крайній лівій смузі дороги на червоний сигнал світлофору та в подальшому почав рухатися на зелений. Позивач не заперечував, що даний транспортним засобом дійсно керував він. Крім того, відповідно відеозаписів встановлено, що відповідач провів розгляд справи у відповідності до вимог ст. ст. 268, 280 КУпАП України, а саме ним оголошено, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, відповідач роз`яснив особі, яке бере участь у розгляді справи, ії права і обов`язки. Заяв та клопотань від позивача до відповідача не надходило. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач ОСОБА_1 керуючи автомобілем KIA SOUL д.н.з. НОМЕР_1 , порушив п.11.9 правил дорожнього руху України, а саме виїзд на трамвайну колію зустрічного напрямку. Доказів порушення відповідачем процедури розгляду справи, яка передбачена ст. ст. 268, 280 КУпАП України та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, колегією суддів не встановлено. Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили . Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Отже, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення відповідачем не порушено норми чинного законодавства, вина особи у вчиненні правопорушення доведена, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.02.2020 року по справі № 639/435/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова В.В. Старостін Повний текст постанови складено 03.03.2020 року