Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/5367/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ____________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5367/19 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А., при секретарі - Пальоній І.М., за участю: представника позивача - Гончарук Ірини Володимирівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №018/19/137 від 07 березня 2019 року. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року вказаний позов було залишено без розгляду. Не погоджуючись з даною ухвалою ФОП подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що спірна ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив її скасувати та прийняти постанову з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Приймаючи спірну хвалу, суд першої інстанції враховував, що представником ФОП, хоч і заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, однак причини зазначені у клопотанні є неповажними та такими, що суперечать матеріалам справи, а саме - відомостям поштового повідомлення про вручення оскаржуваної постанови, тому суд не знайшов підстав для поновлення пропущеного позивачем строку. Колегія суддів погоджується з такими висновками та зазначає, що згідно положень ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З наведеного вбачається, що процесуальним законодавством передбачена можливість встановлення строків звернення до суду з позовом не лише КАС України, а й іншими законами України. Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову. Колегія суддів зазначає, що вищезазначений 15-ти денний строк починає свій перелік саме з дати винесення постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Разом з тим, слід зазначити, що вказаний строк не є абсолютним та може бути поновлений за наявності відповідних поважних підстав. Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом даних спірних правовідносин є оскарження постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №018/19/137 від 07 березня 2019 року, винесеної відповідачем за результатом проведеного позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Судом першої інстанції вірно встановлено та з матеріалів справи, а саме рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.44 т.2) вбачається, що спірна постанова відповідача про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №018/19/137 від 07 березня 2019 року була отримана позивачем особисто - 14 березня 2019 року. Разом з тим, з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду ФОП звернувся лише 11 вересня 2019 року, тобто з пропуском встановленого законом 15-ти денного строку більше ніж на 5 місяців. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що отримавши у березні 2019 року акт, протокол та припис відповідача, які були складені за наслідком проведеної перевірки, ФОП мав можливість передбачити настання негативних наслідків чи встановити для себе порушення його законних прав та інтересів. Колегія суддів зазначає, що позивач був здатен вчинити активні дії щодо визначення правового стану питання притягнення його до відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності, водночас, матеріали справи не містять, а ФОП не надано жодних відомостей щодо вчинення казаних дій. Додатково колегія суддів наголошує, що позивачем в позові (т.1 а.с.5) зазначено про не надання йому представниками відповідача повідомлення про прийняття наказу, за яким проводилась перевірка 20 лютого 2019 року, та примірника направлення на проведення перевірки, що, в сукупності з відміткою відповідача про відмову ФОП в отриманні акта перевірки, протоколу та припису, свідчить про присутність позивача під час проведення перевірки 20 лютого 2019 року. Суд апеляційної інстанції зазначає про обґрунтованість посилання суду першої інстанції на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16 лютого 17 р. (набуло статусу остаточного 16 травня 17 р.), згідно якої Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит. вище, § 44) (п. 53). Крім того, колегія суддів вважає належним відправлення матеріалів перевірки позивачу на адресу: АДРЕСА_1, оскільки як вбачається з матеріалів справи (т.1 а.с.119 довіреність, позовна заява та інші заяви та клопотання позивача) та не заперечувалось ФОП, вказана адреса є адресою реєстрації та місцем проживання позивача. Положеннями ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.3). Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.4). Отже, колегія суддів приходить висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, проте не наведено жодних обставин, які були об`єктивно непереборними, та не залежали від волевиявлення позивача чи були пов`язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. А відтак, суд першої інстанції правомірно застосував наслідки пропуску строку звернення до суду, встановлені процесуальним законодавством. Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішенні, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст судового рішення виготовлений 02 березня 2020 року. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.