Постанова 4855 № 580/2475/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2475/19 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2020 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Ганечко О. М., Василенка Я. М., за участю секретаря Кірієнко Н. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ІМПУЛЬС ПЛЮС» до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2019, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому з урахуванням уточнень просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.04.2019 № 0004841404, від 26.04.2019 №0004841408, №0004851408, №0004861408, №0004871408, №0004881408, №0004891408, №0004901408. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 позовні вимоги задоволено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. До суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу. Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на доводи, викладені у письмовому відзиві. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З матеріалів справи убачається, що на підставі направлень від 14.12.2018 №2128/23-00-14-0806, від 20.03.2019 №309/23-00-14-0806, від 20.03.2019 №303/23-00-14-0806, від 17.12.2018 №2137/23-00-13-0409, від 19.03.2019 №291/23-00-13-0411, від 20.03.2019 №308/23-00-14-0806, від 22.03.2019 №315/23-00-14-0406, виданих Головним управлінням ДФС у Черкаській області посадовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області на підставі пп. 78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, у зв`язку із проведенням службового розслідування стосовно головного державного ревізора - інспектора відділу перевірок платників інших галузей економіки управління аудиту Головного управління ДФС у Черкаській області, ОСОБА_1 (наказ ГУ ДФС у Черкаській області від 18.10.2018 №2012), проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 року з урахуванням п.102.1 ст.102 Податкового кодексу, відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами перевірки складено акт 02.04.2019 № 112/23-00-14-0807/34150627 (далі - Акт перевірки). На виконання наказу ДФС України від 11.12.2018 №821, наказу Головного управлінням ДФС у Черкаській області від 14.12.2018 №2554, 18.12.2018 розпочато документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВП «Імпульс Плюс», в ході якої встановлено, що станом на 18.12.2018 року частина первинних бухгалтерських документів за період, охоплений перевіркою, відсутня. Директор ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» ОСОБА_2 . листом від 18.12.2018 №432, з додатками повідомив про затоплення в приміщенні архіву, пошкодження та знищення первинних бухгалтерських документів та звернувся до ГУ ДФС у Черкаській області з клопотанням про перенесення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв`язку з неможливістю надати до перевірки частину документів фінансово-господарської діяльності товариства в зв`язку з їх затопленням. У зв`язку з вищевикладеним, складено акт від 19.12.2018 №2097/23-00-14-0808/34150627, про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВП «Імпульс Плюс», винесено податкове повідомлення-рішення №0014511408 від 20.12.2018 на суму 510 грн 00 коп. Копію наказу Головного управління ДФС у Черкаській області від 19.12.2018 №2621 «Про перенесення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» вручено 19.12.2018 директору товариства ОСОБА_2 під розпис. Перевірка проводилась з 18.12.2018 по 19.12.2018 та з 20.03.2019 по 26.03.2019. Термін проведення перевірки продовжувався з 25.03.2019 по 26.03.2019 на підставі наказу Головного управління ДФС у Черкаській області від 20.03.2019 року №604, копію якого вручено 21.03.2019 під підпис головному бухгалтеру товариства ОСОБА_3 . У періоді, який перевірявся, ТОВ ВП «Імпульс Плюс» було платником податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, фіксованого сільськогосподарського податку, єдиного податку четвертої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиного соціального внеску, збору за першу реєстрацію транспортного засобу та транспортного податку, екологічного податку. Згідно з Акта перевірки до ГУ ДФС у Черкаській області надійшов лист ГУ ДФС у Вінницькій області від 17.08.2018 №3546/7/02-32-52-03 (вх. від 17.08.2018 №5326/7) щодо не правомірності перебування ТОВ ВП «Імпульс Плюс» на єдиному податку четвертої групи у 2015-2016 роках у зв`язку з наявністю податкового боргу станом на 01.01.2015 та 01.01.2016 по Барському відділенні Жмеринського управління ГУ ДФС у Вінницькій області із завіреними належним чином копіями інтегрованих карток, згідно з якими наявний борг в розрізі платежів станом на 01.01.2015 та 01.01.2016. В Акті перевірки зазначено, що за результатами опрацювання отриманої від ГУ ДФС у Вінницькій області інформації встановлено, що податковий борг ТОВ ВП «Імпульс Плюс» виник в результаті несплати товариством самостійно задекларованих сум, а саме: - станом на 01.01.2015 позивачем не сплачено єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% по Гулівській сільській раді (код платежу 1805050021) в сумі 457,09 грн.; - станом на 01.01.2016 не сплачено орендну плату за землю по Гулівській сільській раді (код платежу 1801060021) в сумі 4728,52 грн. Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ ВП «Імпульс Плюс» не правомірно було платником єдиного податку четвертої групи в 2015 та 2016 роках. За даними перевірки, за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 ТОВ «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» не подавало податкові декларації з податку на прибуток. Відповідно до Акта перевірки перевіркою встановлено порушення позивачем: - вимог п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами і доповненнями), ч.2 ст.3, ч.1,2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік фінансову звітність в Україні", п.8 П(С)БО №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.02.2013 за №336/22868, п.5,п.7, п.21 Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, ст.20 П(С)БО №16 "Витрати", п.3.2 розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності", в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 18499101 грн., у тому числі: за 2015 рік на суму 13815540 грн., за 2016 рік на суму 4683561 грн.; - вимог п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 в результаті чого не подано податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік та за 2016 рік; - вимог ст.44, п.198.1, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого занижено податок на додану вартість, з урахуванням норм п.102.1. ст.102 Податкового кодексу, всього на суму 7048200 грн., в тому числі: за лютий 2015 на суму 5820 грн., за березень 2015 на суму 460411 грн., за липень 2015 на суму 2510970 грн., за грудень 2015 на суму 4070999 грн.; - вимог ст.44, п.198.1, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21 декларації) за вересень 2017 року на 309830 грн.; - вимог п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, в результаті чого завищено суму єдиного податку четвертої групи в сумі 328013,02 грн. по КОАТУУ 520281401 (Жмеринський район, Вінницької області), в тому числі: за І квартал 2016 року на суму 32801,30 грн., за ІІ квартал 2016 року на суму 32801,30 грн., за ІІІ квартал 2016 року на суму 164006,51 грн., за IV квартал 2016 року на суму 98403,91 грн.; - вимог п. 286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, що призвело до несвоєчасного подання податкової декларації з плати за землю (№ 9031469953 від 01.03.2017) за 2017 рік; - вимог п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого не подано звіт про контрольовані операції за 2016 рік. На підставі Акта перевірки від 02.04.2019 № 112/23-00-14-0807/34150627 Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийняті податкові повідомлення - рішення: - № 0004841404 від 24.04.2019, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за неподання звіту про контрольовані операції з трансфертного ціноутворення у сумі 413 400 грн 00 коп.; - № 0004851408 від 26.04.2019, яким позивачу донараховано грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 19 669 991 грн 00 коп., а саме збільшено податкове зобов`язання на суму 18 499 101 грн 00 коп., нараховано штрафні санкції на суму 1 170 890 грн 00 коп. - № 0004861408 від 26.04.2019, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за неподання декларації з податку на прибуток за 2015 рік та 2016 рік на загальну суму 340 грн 00 коп.; - № 0004871408 від 26.04.2019, яким зменшено податкові зобов`язання позивача по єдиному податку четвертої групи по с. Гули Барського району Вінницької області на суму 328 013 грн 02 коп.; - № 0004881408 від 26.04.2019, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю за 2017 рік на суму 170 грн 00 коп.; - № 0004891408 від 26.04.2019, яким позивачу донараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 8 810 259 грн 00 коп., а саме збільшено податкове зобов`язання на суму 7 048 200 грн 00 коп., нараховано штрафні санкції на суму 1 762 050 грн 00 коп.; - № 0004901408 від 26.04.2019, яким позивачу донараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 309 830 грн 00 коп. За результатами розгляду скарг позивача на вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувані рішення залишено без змін. Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, такими, що прийняті з порушенням норм податкового законодавства та підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу донараховано податкові зобов`язання та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи), від сплати яких позивач був фактично звільнений у зв`язку з перебуванням у 2015 - 2016 роках на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку четвертої групи, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню. Апелянт в свою чергу вказує, що у зв`язку з тим, що позивач усупереч пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України неправомірно був платником єдиного податку четвертої групи у 2015 - 2016 роках, оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями нараховано позивачу податки і збори, від сплати яких він неправомірно звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за такі періоди. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України, який при вирішенні справи застосовується в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності регламентована положеннями Глави 1 Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України). Відповідно до норм пунктів 291.2, 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Згідно з підпунктом 291.4.4. пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Підпунктом 291.5-1.3 п.291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, зокрема, суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Згідно з пунктами 299.1 та 299.2 статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 Податкового Кодексу України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті. Підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України передбачений обов`язок сільськогосподарського товаровиробника надавати до 20 лютого поточного року до контролюючого органу звітність з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, перелік якої конкретизований у цьому підпункті. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. За приписами підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. Пунктом 299.10 та абзацом 2 пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків. Відповідно до абзацу другого пункту 299.11 статі 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення. Аналіз змісту наведеної норми дає підстави для висновку, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи). Суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо безпідставності доводів відповідача про наявність у позивача податкового боргу як на підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України, оскільки ці норми встановлюють умови, за якими суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 року у справі № 818/606/17, у постанові від 26.02.2019 року у справі №816/513/17. Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Разом з тим, відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалось рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №806/499/16, від 06.02.2018 року у справі № 816/543/17, та в постанові від 29.03.2018 року у справі №804/2321/17. Крім того, за порушення позивачем п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, пп.102.2.1 п.102.2 ст.102 Податкового кодексу України у зв`язку з відсутністю документів бухгалтерського обліку за 2015 рік, позивачу донараховано податкове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 10 087020 грн 00 коп., оскільки перевіряючи визнали не підтвердженими бухгалтерськими документами витрати позивача за 2015 рік на суму 56 039 000 грн 00 коп. Абзацом 1 п. 44.3. ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. Платники податку на прибуток повинні прозвітувати до контролюючих органів за підсумками звітного року протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року, тобто, граничним терміном подання податкової декларації за 2015 рік є 29.02.2016. Відтак кінцевою датою строку зберігання первинних документів бухгалтерського обліку за 2015 рік є 01.03.2019. Перевірка, за результатами якої прийнято спірні рішення 18.12.2018 розпочато документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВП «Імпульс Плюс», в ході якої встановлено, що станом на 18.12.2018 року частина первинних бухгалтерських документів за період, охоплений перевіркою, відсутня. Разом з тим, Директор товариства ОСОБА_2 листом від 18.12.2018 №432 повідомив про затоплення в приміщенні архіву, пошкодження та знищення первинних бухгалтерських документів. Враховуючи викладені вище обставини, та беручи до уваги, що на підставі спірних податкових повідомлень-рішень позивачу донараховано податкові зобов`язання та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи), від сплати яких позивач був фактично звільнений у зв`язку з перебуванням у 2015 - 2016 роках на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку четвертої групи, відповідачем безпідставно зроблено висновок щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в цій частині. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ІМПУЛЬС ПЛЮС» до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: О. М. Ганечко Я. М. Василенко Повний текст постанови виготовлено 07.02.2020