Постанова 4854 № 420/3132/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3132/19 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Запорожана Д.В., суддів - Джабурія О.В., Кравченка К.В., при секретарі Андрушкевич М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу садівничого кооперативу «Буревестник» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі за позовом садівничого кооперативу «Буревестник» до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про скасування рішень, В С Т А Н О В И В: Садівничий кооператив «Буревестник» звернувся до суду з позовом до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про скасування рішень Затоківської селищної ради №3463 від 20.07.2015 року та №123 від 22.03.2016 року. Свої позовні вимоги СК «Буревестник» обґрунтував незаконністю спірних рішень. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі СК «Буревестник» просить скасувати вищенаведене рішення, як таке, що прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що Затоківською селищною радою Білгород-Дністровського району міської ради Одеської області прийнято рішення №3463 від 20.07.2015 року (далі Рішення - №3463), «Про організацію розроблення містобудівної документації на місцевому рівні щодо індивідуального дачного будівництва в кварталі АДРЕСА_1», яким вирішено: розробити детальний план території для індивідуального дачного будівництва в кварталі АДРЕСА_1; визначити розробника детального плану території для індивідуального дачного будівництва СПД ОСОБА_1 ; Укласти з СПД ОСОБА_1 договір на розроблення детального плану території для індивідуального дачного будівництва (т.1 а.с. 39). 29.09.2015 року згідно протоколу №34 засідання архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури міської ради після заслуховування архітекторів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 11 членів архітектурно-містобудівної ради одноголосно підтримали детальний план території в розміщенні індивідуального дачного будівництва (т. 1 а.с. 41-42). 23.12.2015 року Виконавчим комітетом управління містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради виготовлено висновок щодо розміщення об`єктів архітектури №287, відповідно до якого замовником є Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, а розробником фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , головний архітектор проекту ОСОБА_2 ., кваліфікаційний сертифікат архітектора серія НОМЕР_1. Як вбачається з висновку на підставі завдання на розроблення детального плану території, розглянувши подані матеріали, управління містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради погодило розміщення об`єктів архітектури об`єктів індивідуального дачної забудови за адресою: АДРЕСА_1 за умов: отримання в подальшому технічних умов на проектування; проведення комплексу робіт по інженерному захисту території; проведення громадських слухань щодо врахування інтересів громадськості під час розробки детального плану території (т.1 а.с. 40). 22.03.2016 року Затоківською селищною радою Білгород-Дністровського району міської ради Одеської області прийнято рішення №123 (далі Рішення - 123) «Про затвердження детальних планів території, розроблених щодо земельних ділянок, розташованих в селищі Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області» яким вирішено затвердити детальний план території для індивідуального дачного будівництва в кварталі АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 39). Так, на думку позивача, розроблений та затверджений детальний план території затверджено без врахування інтересів територіальної громади, з порушенням процедури громадських слухань, що змусило позивача звернутися до суду з даною позовною вимогою. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 13 Конституції України). Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України). Відповідно з п. 7 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій. Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності " № 3038-VI від 17.02.2011 року, (далі - Закон № 3038-VI), планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (п.2 ч.1 ст. 1 Закону № 3038-VI). Як вбачається з п.3 ч.1 ст. 1 Закону № 3038-VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 19 Закону № 3038-VI, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території). Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Детальний план не підлягає експертизі (п. 9 ст. 19 Закону № 3038-VI). Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території (п. 10 ст. 19 Закону № 3038-VI). Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує нормування державної політики у сфері містобудування ( п. 6 ст. 19 Закону № 3038-VI). Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території. Відповідно до п. 4.8 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 290 від 16.11.2011, детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, реакційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляється детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту. Таким чином, зазначеними вимогами законодавства передбачено, що детальний план території не може суперечити генеральному плану населеного пункту, а розробляється відповідно до Генерального плану та деталізує і уточнює його положення. Відповідно до ст. 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 ДБН Б.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території" (затверджені з наданням чинності з 01.10.2012 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012 № 107) ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту детального плану території. Норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності та господарювання при розробленні детальних планів територій. Згідно із пунктом 4.1 ДБН Б.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території" детальний план розробляється з метою: - уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району; - уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами; - визначення функціонального призначення та параметрів забудови окремої земельної ділянки за межами населеного пункту з метою розміщення об`єкта будівництва; - формування принципів планувальної організації забудови; - встановлення червоних ліній та ліній регулювання забудови; - виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території; - визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами; -визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок; - уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування у разі його наявності; - визначення містобудівних умов та обмежень у разі відсутності плану зонування; - обґрунтування потреб формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, зображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання; - визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, місць їх розташування; - забезпечення комплексності забудови території; - визначення доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови; - створення належних умов охорони і використання об`єктів культурної спадщини та об`єктів природно-заповідного фонду, інших об`єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства; - визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо: попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території; створення транспортної інфраструктури; організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів; охорони та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки; комплексного благоустрою та озеленення; використання підземного простору тощо. Як передбачено пунктом 4.2 ДБН Б.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території" детальний план розробляється: - на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням (житлова, курортна, оздоровча, рекреаційна, дачна або садова, виробнича тощо) або кількох таких територій - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на земельну ділянку за межами населеного пункту для розміщення окремого об`єкта будівництва - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів (Примітка

1. Детальний план розробляють, як правило, на територію, що обмежується магістралями, вулицями, магістральними інженерними мережами або елементами ландшафту (водні об`єкти, гори, яри, ліси). Примітка

2. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб (малих міст, селищ, сіл), а також курортних, дачних і садових територій детальний план може розроблятися на всю територію та поєднуватися із генеральним планом цього населеного пункту). Таким чином, системний аналіз вказаних правових норм дає підстави дійти висновку про те, що детальний план території є видом містобудівної документації, при цьому, детальний план території розробляються на підставі генерального плану території та не може йому суперечити. Крім того, з метою з`ясування обставин прийняття оскаржуваних рішень судом першої інстанції витребовувались від Затоківської селищної ради Одеської області копії оскаржуваних рішень та документів на підставі яких такі рішення прийнято. Проте відповідачем заявою від 29.08.2019 року за вх.№30820/19 повідомлено суду про те, що протягом 2015 року з початку 2019 року у приміщеннях Затоківської селищної ради неодноразово відбувалися обшуки, вилучення документації та протиправні дії зі сторони невстановлених осіб, а саме: викрадення документації, що неодноразово висвітлювалося у різних засобах масової інформації та на підтвердження зазначеного відповідачем надано витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, копію протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 10.01.2019 року та копію протоколу обшуку від 23.01.2019 року (т.1 а.с.189-197). Водночас, як вбачається з наданого позивачем викопіювання з генерального плану смт. Затока м. Білгород-Дністровський, Одеської області, жодні земельні ділянки садівничого кооперативу «Буревестник» в тому числі його членів не межують із земельною ділянкою, яка була в межах розробленого та затвердженого детального плану території щодо індивідуального дачного будівництва в кварталі АДРЕСА_1, оскільки земельні ділянки, щодо яких було затверджено детальний план знаходиться перед залізничною колією в той час як земельні ділянки позивача за цією колією, тобто між ними знаходиться ділянка з цільовим призначенням: «землі транспорту» тому вони не є суміжними. Щодо висновку суду першої інстанції про відсутність порушеного права позивача колегія суддів зазначає наступне. За змістом абз.3 п. 1.1. статуту СК «Буревестник» садівничий кооператив «Буревестник» діє у відповідності до Закону України «Про кооперацію», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України та інших нормативних актів, чинних на території України, а також цього Статуту. У відповідності до статті 3 Закону України «Про кооперацію» метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Згідно статті 8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. За приписами п.1.2 Статуту СК «Буревестник» (т.2 а.с.203) Кооператив є добровільним об`єднанням фізичних осіб, які є власниками земельних ділянок, житлових і господарських будівель на них. Відповідно до п.2.2 Статуту метою створення та діяльності Кооперативу є об`єднання зусиль членів кооперативу по вирощуванню членами Кооперативу для власних потреб фруктів, овочів, ягід, плодів та іншої сільськогосподарської продукції, забезпечення раціонального використання і збереження землі та інших природних ресурсів, створення умов для оздоровлення і відпочинку членів Кооперативу і їх родин. Отже, оскаржувані рішення унеможливлюють здійснення мети створення СК «Буревестник», здійснення його статутної діяльності, адже суперечать п.п.1.1, 1.2, 2.2 Статуту, статтям 3, 8 Закону України «Про кооперацію». Згідно п.1.2 Статуту СК «Буревестник» (т.2 а.с.203) Кооператив є добровільним об`єднанням фізичних осіб, тому порушення прав окремих людей, які є членами кооперативу, зокрема порушення умов для їх оздоровлення і відпочинку - є порушенням прав усього СК «Буревестник», як добровільного об`єднання фізичних осіб. Крім того, у відповідності до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Можливість оскаржувати кричуще рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області гарантовані приписами норми прямої дії, що міститься у ст.55 Конституції України, в якій зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Разом з тим, пунктом 2.1. Статуту СК «Буревестник» визначено: «Кооператив є добровільним об`єднанням громадян...з метою задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних та інших спільних інтересів». Враховуючи наведене будь-яке порушення конституційних прав власності на водні ресурси, які і є порушенням соціальних та інших спільних інтересів громадян України, що є членами кооперативу, є порушенням в цілому прав юридичної особи СК «Буревестник», як невід`ємної частки народу України, тим більш, що ці права захищаються Конституцією України, Законом України «Про кооперацію», кореспондуються зі Статутом кооперативу. Ці порушення і є порушеннями законного інтересу СК «Буревестник» як такого. Відповідно до ч.3 статті 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. За змістом статті 6 Водного Кодексу України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Згідно з п.1 ч.1 статті 11 Водного Кодексу України громадяни та їх об`єднання, інші громадські формування у встановленому порядку мають право брати участь у розгляді місцевими радами та державними органами питань, пов`язаних з використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів. У відповідності до статті 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів. За приписами статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожний громадянин України має право на: а) безпечне для його життя та здоров`я навколишнє природне середовище; б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно- правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об`єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань; є) участь у громадських обговореннях з питань впливу планованої діяльності на довкілля; и) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом. У відповідності до статті 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством. Місцеві ради, органи державної влади в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов`язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів. Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України. У відповідності до статті 1 Земельного Кодексу України

1. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

2. Право власності на землю гарантується.

3. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. У відповідності до Порядку «Проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року №555, який кореспондується з вищезазначеними законами, пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях. У відповідності до ч.2 статті 4 Земельного Кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на. землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель. Усі члени СК «Буревестник», є членами громади смт. Затока, м. Білгород-Дністровський Одеської області, адже в кожного з них у особистій власності є земельні ділянки в смт. Затока, на яких збудовані будинки, в яких вони й мешкають. Таким чином, оскаржуваними рішеннями порушені права позивача, закріплені у ст. 6, п.1 ч.1 ст. 11 Водного Кодексу України, ст.ст. 4, 9, 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 1 Земельного Кодексу України, а також у «Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні». Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі. Пунктом 4 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також в зв`язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до п.п.1,3,4 ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати судове рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове - про задоволення позову. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу садівничого кооперативу «Буревестник» - задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги садівничого кооперативу «Буревестник» в повному обсязі. Рішення Затоківської селищної ради №3463 від 20.07.2015 року та №123 від 22.03.2016 року - скасувати. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст виготовлено 03.02.2020 року. Головуючий Д.В. Запорожан Судді: О.В. Джабурія К.В. Кравченко