Ухвала КАС ВС № 420/3132/19

УХВАЛА 16 червня 2026 року м. Київ справа №420/3132/19 адміністративне провадження № К/990/22244/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Рибачука А.І. суддів: Коваленко Н.В., Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 420/3132/19 за позовом Садівничого кооперативу "Буревестник" до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування рішень,- ВСТАНОВИВ: 18.05.2026 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 420/3132/19 з підстав, визначених пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2026 касаційну скаргу скаржниці залишено без руху та надано їй строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції доказів на обґрунтування клопотання про поновлення строку на подачу касаційної скарги, уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України) та документа про сплату судового збору на суму 6147,20 грн. Скаржниця надіслала до суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу з обґрунтуванням підстав оскарження судових рішень в цій справі до якої долучила, зокрема, документ про сплату судового збору на суму 6147,20 грн та докази на обґрунтування клопотання про поновлення строку на подачу касаційної скарги, а саме, в підтвердження обставин ненаправлення судом апеляційної інстанції та неотримання скаржницею копії оскаржуваної постанови надає відповідь Одеського окружного адміністративного суду на адвокатський запит її представника - адвоката Чабан О.А. від 24.02.2026 №420/3132/19/20264/26, з якої видно, що відомості щодо направлення або вручення скаржниці копії постанови суду апеляційної інстанції від 14.11.2025 у матеріалах справи відсутні. З огляду на такі доводи колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Колегія суддів враховує той факт, що наданою скаржницею відповіддю на адвокатський запит підтверджується відсутність у матеріалах справи відомостей щодо направлення або вручення їй копії постанови суду апеляційної інстанції від 14.11.2025, відповідно відсутність доказів належного повідомлення скаржниці про прийняття та складення повного тексту зазначеного судового рішення. Таким чином, наведені заявницею обставини свідчать про те, що копія оскаржуваного судового рішення у порядку, визначеному процесуальним законом, їй не надсилалась та не вручалась, що об`єктивно унеможливило своєчасне подання касаційної скарги у межах строку, встановленого статтею 329 КАС України. З огляду на викладене, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення. Стосовно виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27.05.2026 в частині зазначення належних підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі, Суд установив, що в уточненій касаційній скарзі скаржниця посилається на пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржниця, окрім доводів, які є аналогічними тим, що були наведені в касаційній скарзі та яким Верховний Суд уже надав оцінку в ухвалі від 27.05.2026, посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування статті 264 КАС України, викладених у постановах Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №640/14623/20, від 18.03.2021 у справі №826/3932/17, від 21.12.2021 у справі №370/2759/18, від 14.02.2022 у справі №210/3729/17, від 28.07.2022 у справі №640/31850/20, постанові Верховного Суду України від 10.04.2012 у справі №21-1115во10, а також висновків щодо застосування положень Водного кодексу України та Земельного кодексу України, викладених у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №320/2342/19. Водночас, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов. Проте посилання скаржниці на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема статті 264 КАС України, при ухваленні оскаржуваних судових рішень не може вважатися належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки заявниця не зазначає, яку саме норму матеріального права судами застосовано неправильно, не вказує який саме висновок Верховним Судом щодо застосування цієї ж норми сформовано у зазначених нею постановах, а також не вказує в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Щодо посилання на постанову Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №320/2342/19, колегія суддів зазначає, що аналіз вказаного судового рішення та оскаржуваних судових рішень у справі №420/3132/19 не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах, правовідносини у яких є подібними, оскільки вони ухвалені за іншого предмету спору, правового регулювання та фактичних обставин у справі, що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанції за цією касаційною скаргою, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Отже, наведені скаржницею доводи, на які зроблено посилання у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, не можуть слугувати належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень в розумінні положень частини четвертої статті 328 КАС України. Також Суд зазначає, що наведене в уточненій касаційній скарзі обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є аналогічним, викладеному у касаційній скарзі, якому Верховний Суд уже надав оцінку в ухвалі від 27.05.2026 про залишення касаційної скарги без руху. Таким чином, скаржницею не виконано вимог ухвали Верховного суду від 27.05.2026 та не зазначено належних підстав оскарження судових рішень в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України). Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 420/3132/19. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 420/3132/19 за позовом Садівничого кооперативу "Буревестник" до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування рішень повернути скаржниці. Роз`яснити скаржниці, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Скаржниці надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. ........................ ........................ ........................ А.І. Рибачук Н.В. Коваленко Л.В. Тацій, Судді Верховного Суду