Ухвала КАС ВС № 420/3132/19

УХВАЛА 17 січня 2022 року Київ справа №420/3132/19 адміністративне провадження №К/990/1188/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі № 420/3132/19 за позовом Садівничого кооперативу «Буревестник» до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень, УСТАНОВИВ: У червні 2019 року Садівничий кооператив «Буревестник» (далі - СК «Буревестник») звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, у якому просив: - визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 20.08.2015 № 3463 «Про організацію розроблення містобудівної документації на місцевому рівні щодо індивідуального дачного будівництва в АДРЕСА_1 » і рішення від 22.03.2016 № 123 Затоківської селищної ради №сесії VII скликання «Про затвердження детальних планів території, розроблених щодо земельних ділянок, розташованих в селищі Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області». Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 у задоволенні позову відмовлено. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.01.2020 скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 та задовольнив позов. 10.01.2022 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , надіслана 06.01.2022 в якій скаржник просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 і залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду рішенням від 01.10.2019. Перевіривши вказану касаційну скаргу та додані до неї документи на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов висновку, що вказану скаргу необхідно залишити без руху, з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з інформацією, наявною в матеріалах касаційної скарги, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 30.01.2020. Водночас скаржник зазначає, що про існування постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 стало відомо лише 10.12.2021 від власників інших земельних ділянок, стосовно яких відповідачем цій справі розроблялась містобудівна документація. Водночас на підтвердження вказаних доводів скаржником належних доказів надано не було. Належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема, поштовий конверт з відтиском календарного штемпеля поштового відділення, довідка суду про дату видачі копії відповідного судового рішення тощо. Верховний Суд наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Отже, особа яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Водночас учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків. Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, і, передовсім, щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена також й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення тільки задля повторного слухання справи й ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами. При вирішенні питання поважності причин пропуску строку звернення до Суду із позовом Суд, також, ураховує практику Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті шість Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб. Колегія суддів звертає увагу на те, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує, а не тим, хто спить. Верховний Суд наголошує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 30.01.2020, повний текст виготовлено 03.02.2020, оприлюднено 07.02.2020, а з касаційною скаргою скаржник звернувся 06.01.2022 тобто майже через два роки після її прийняття. Отже суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та визнає підстави, зазначені у касаційній скарзі, про поновлення строку на касаційне оскарження, неповажними. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. З огляду на викладене, скаржнику необхідно зазначити поважні причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів. За наведених обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху. Керуючись статтями 169, 329, 329, 330, 332 КАС України, суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі № 420/3132/19 за позовом Садівничого кооперативу «Буревестник» до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя - доповідач: С.М. Чиркін Судді: В.М. Бевзенко А.А. Єзеров