Окрема думка Велика Палата ВС № 910/10734/18

Окрема думка судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В. справа № 910/10734/18 (провадження № 12-215 гс 19) 13 січня 2020 року м. Київ Велика Палата Верхового Суду ухвалою від 13 січня 2020 року повернула для розгляду відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельний Девелопмент», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля-В» про визнання договорів купівлі-продажу майнових прав недійсними за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля-В» на рішення Господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 березня 2019 року. Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.

1. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 24 грудня 2019 року передав зазначену справу разом із касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вважаючи за необхідне відступити від правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77 гс 19), від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17 (провадження № 12?264 гс 18) та від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90 гс 19).

2. Зокрема, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що у разі вчинення директором товариства правочину з перевищенням повноважень (зокрема, без отримання передбаченої статутом згоди загальних зборів учасників цього товариства), що може мати негативні наслідки для самого товариства як сторони правочину, права учасника цього товариства обмежуються та порушуються, оскільки саме учаснику належить право на управління господарською діяльністю товариства, а також на отримання прибутку від діяльності товариства. Натомість загальний характер висновку, викладеного у зазначених постановах Великої Палати Верховного Суду, позбавляє позивача можливості захисту своїх прав та законних інтересів.

3. Велика Палата Верховного Суду приймаючи рішення про повернення для розгляду цієї справи відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду керувалася тим, що ГПК України передбачені повноваження Великої Палати Верховного Суду відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Проте дотримання принципу правової визначеності, забезпечення єдності та сталості судової практики вимагає для цього ґрунтовних підстав, наприклад, помилковість попереднього висновку або його застарілість внаслідок розвитку з часом суспільних відносин чи їх правового регулювання.

4. У постановах від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77 гс 19), від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17 (провадження № 12?264 гс 18) та від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90 гс 19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що договори, укладені посадовою особою товариства без передбаченої статутом згоди загальних зборів, не порушують прав та інтересів учасників такого товариства оскільки: згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають; за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється; підписання генеральним директором оспорюваних договорів без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки генеральний директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників.

5. Зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду має загальний характер та не залежить від розміру частки учасника у статутному капіталі товариства, отримання ним прибутку від діяльності товариства або реалізації корпоративного права на управління діяльністю товариства.

6. Також, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 05 грудня 2019 року вже передавав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 916/1731/18 (провадження № 12-207 гс 19) з підстав необхідності відступлення від наведеного вище висновку Великої Палати Верховного Суду з подібних мотивів.

7. Ухвалою від 17 грудня 2019 року Велика Палата Верховного Суду повернула цю справу відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, зазначивши про відсутність підстав для відступлення від свого висновку.

8. В ухвалі від 24 грудня 2019 року у справі № 910/10734/18 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не наведено будь-яких мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які не були раніше проаналізовані Великою Палатою Верховного Суду.

9. Отже, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норм права, викладеного в раніше ухвалених постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77 гс 19), від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17 (провадження № 12?264 гс 18) та від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90 гс 19).

10. Проте, відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

11. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (пункт 6 частини другої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

12. За приписами статті 45 цього ж Закону Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду яка у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права

13. Частиною четвертою статті 302 ГПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

14. Отже, Велика Палата Верховного Суду вирішує, головним чином, справи, в яких під загрозу може бути поставлене однакове застосування судами норм матеріального та дотримання норм процесуального права. І підставною передачі такої справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду є саме незгода колегії суддів з висновком щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати

15. Такої підстави для повернення справи на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду як не згода з їхнім рішенням про необхідність відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду процесуальний закон не передбачає.

16. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав справу № 910/10734/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду саме з підстав необхідності відступу від правових висновків зроблених Великою Палатою Верховного Суду в постановах викладеного у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77 гс 19), від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17 (провадження № 12?264 гс 18) та від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90 гс 19) щодо того, що підписання директором оспорюваних договорів без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства може порушувати права та інтереси цього товариства, а не корпоративні права позивача, оскільки у разі вчинення директором товариства правочину з перевищенням повноважень, що може мати негативні наслідки для самого товариства як сторони правочину, права учасника цього товариства обмежуються та порушуються, оскільки саме учаснику належить право на управління господарською діяльністю товариства. При цьому, саме учасник має право отримувати прибуток від діяльності товариства, а тому незаінтересований в укладенні товариством збиткових правочинів, що вплине на розподіл такого прибутку і у разі, якщо директор недотримується вказаних обмежень та перевищує надані йому повноваження шляхом укладення відповідних договорів без згоди загальних зборів, безумовно порушуються права учасника, який має право на погодження цих договорів або прийняття рішення про їх укладення.

17. Разом із цим, як вже зазначалося, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 05 грудня 2019 року вже передавав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 916/1731/18 (провадження № 12-207 гс 19) з підстав необхідності відступлення від наведеного вище висновку Великої Палати Верховного Суду з подібних мотивів.

18. Вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відступу від свого раніше висловленого висновку Велика Палата Верховного Суду повинна здійснювати саме під час розгляду справи, але ніяк не на етапі вирішення питання про прийняття справи до свого провадження.

19. Враховуючи викладене, а також мотиви, викладені в моїй думці від 09 серпня 2019 року у справі № 910/12968/17 (провадження № 12-120гс19; http://reyestr.court.gov.ua/Review/84006107), вважаю, що Велика Палата Верховного Суду помилково дійшла висновку про необхідність повернення для розгляду справи № 910/10734/18 відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через відсутність підстав для її передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Належним процесуальним рішенням Великої Палати Верховного Суду було б постановлення ухвали про прийняття та призначення цієї справи до розгляду. Суддя В. В. Пророк Окрема думка складена 31 січня 2020 року.