Постанова 4804 № 236/4365/19
від 30.01.2020 ·Єдиний унікальний номер 236/4365/19 Номер провадження 22-ц/804/301/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 січня 2020 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд у складі: головуючого судді Космачевської Т.В., суддів: Агєєва О.В., Канурної О.Д., за участю секретаря судового засідання Цимбала Д.А., відповідачки ОСОБА_1 , представника відповідачки адвоката Грецького В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 8 листопада 2019 року, ухваленого судом у складі головуючого судді Саржевської І.В. в місті Лимані Донецької області (повне судове рішення складено 8 листопада 2019 року), в справі номер 236/4365/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, В С Т А Н О В И В: В жовтні 2019 року до Краснолиманського міського суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11 серпня 2001 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_1 , від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_2 . Спільне життя з відповідачкою не склалося, оскільки сторони не мають взаєморозуміння та поваги один до одного. З вересня 2019 року шлюбні відносини фактично припинено. Майнового спору сторони не мають, дитина проживає разом з відповідачем, про що позивач не заперечує. Вважаючи примирення неможливим, просив суд розірвати шлюб, укладений 11 серпня 2001 року між ним та ОСОБА_1 . Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 8 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задоволено. Розірвано шлюб, зареєстрований 11 серпня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 . Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишено без змін. Із вказаним рішенням не погодилась відповідачка ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, просила апеляційний суд скасувати рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 8 листопада 2019 року та прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишити без розгляду. Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду є безпідставним, сформовано в супереч вимогам діючого законодавства України. Зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права щодо належного повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи. На її адресу ухвала про відкриття апеляційного провадження з копією позовної заяви не надходили, судові повістки про виклик в судове засідання відповідач не отримувала, про розгляд справи дізналась вже після прийняття рішення судом. Після ознайомлення з матеріалами справи, відповідачка дізналась про те, що начебто нею було подана заява про розгляд справи за її відсутністю. Вказану заяву вона не підписувала та до суду не подавала. Вважає, що суд порушив вимоги ст. 8, 12, 49, 128, 129, 130, 131, 132 ЦПК України. Вона також не згодна з думкою свого чоловіка щодо неможливості примирення між ними, вважає, що шлюбні відносини між ними можливо зберегти. Крім того, за подання позову про розірвання шлюбу позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 768,40 грн, проте до позовної заяви додано квитанцію про оплату судового збору в розмірі 776,69 грн, отже суд першої інстанції не врахував, що позовна заява подана без додержання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України. Відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідачка ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні апеляційного суду вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити. Позивач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України. Надав заяву, в якій вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просив розгляд справи провести за його відсутністю (а.с. 53). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю позивача. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Грецького В.Г., дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 11 серпня 2001 року сторони зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Світлодарської міської ради м. Дебальцеве Донецької області, актовий запис №56 (а.с. 10). Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11). Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що збереження сім?ї сторін неможливо, вимоги є законними та обґрунтованими. Проте, з таким рішенням суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки воно ухвалене з порушенням норм процесуального права. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Пунктом 3 частини 3 цієї статті передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Апеляційним судом встановлено, що судове рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 8 листопада 2019 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу ухвалено у підготовчому судовому засіданні за відсутністю сторін. Відповідачка ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на те, що вона належним чином не повідомлена про дату, час і місце розгляду справи. Матеріали цивільної справи не містять відомостей, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи. З заяви від 31.10.2019 року, вхідний №14926/19 від 01.11.2019 року, вбачається, що ОСОБА_1 в підготовче судове засідання з`явитися не може, позовні вимоги нею визнані повністю, вона не заперечує про розгляд справи в підготовчому судовому засіданні (а.с. 20). З листів на звернення ОСОБА_1 від 05.12.2019 року та 06.12.2019 року видно, що в період з 21.10.2019 року по 22.11.2019 року відсутні записи щодо відвідування нею Краснолиманського міського суду Донецької області, та заява вх. №14926 від 01.11.2019 року , що долучена до матеріалів справи, не надходила до суду ні поштою, ні електронною поштою (а.с. 37, 38). Відтак, апеляційний суд вважає, що довід апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідачки ОСОБА_1 про дату, час і місто розгляду справи є обґрунтованим. Тому судове рішення підлягає скасуванню. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. За положеннями частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України. Відповідно до частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. За положеннями статті 112 СК України при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Одночасно згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення, як це визначено частиною сьомою статті 240 ЦПК України. Разом з тим, надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком. Апеляційним судом встановлено, що 11 серпня 2001 року сторони зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Світлодарської міської ради м. Дебальцеве Донецької області, актовий запис №56. Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції відповідачка ОСОБА_1 не обґрунтувала необхідність надання строку на примирення подружжя, вона лише констатувала факт про можливість збереження шлюбу. З заяви позивача ОСОБА_1 від 21.01.2020 року (вх. 844/20) вбачається, що шлюбні відносини між сторонами припинені в серпні 2019 року, сторони проживають окремо. В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 пояснила, що вона мешкає в м. Світлодарську Донецької області , позивач - в м. Бахмуті Донецької області. З позивачем ОСОБА_1 вона не спілкується, оскільки сім`я розпалась з 22 вересня 2019 року. З огляду на наведене, враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 не бажає зберігати подружні відносини із відповідачкою, апеляційний суд приходить до висновку про недоцільність призначення подружжю строку для примирення. Доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Інші доводи апеляційної скарги щодо сплати судового збору в певному розмірі є також безпідставними, оскільки відповідно до квитанції про сплату судового збору від 25.10.2019 року (а.с. 1) судовий збір сплачений в розмірі встановленому підпунктом 3 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI. За таких обставин, враховуючи наведене вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення про розірвання шлюбу у підготовчому судовому засіданні з порушенням норм процесуального права. Відтак, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 8 листопада 2019 року - скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити. Шлюб, зареєстрований 11 серпня 2001 року виконавчим комітетом Світлодарської міської ради м. Дебальцеве Донецької області, актовий запис №56, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розірвати. Після розірвання шлюбу прізвище сторін залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Повне судове рішення складено 30 січня 2020 року. Суддя: