Постанова 4804 № 227/3575/20

Єдиний унікальний номер 227/3575/20 Номер провадження 22-ц/804/3486/20 П9 О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 грудня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі: головуючого-судді Азевича В.Б., суддів: Новікової Г.В., Никифоряка Л.П., розглянувши без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Бахмут Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2020 року про зупинення провадження у справі № 227/3575/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (суддя в першій інстанції Хандурін В.В., ухвала постановлена в приміщенні суду в м. Добропілля Донецької області),- В С Т А Н О В И В: В вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2020 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зупинено. Призначено подружжю строк для примирення терміном шість місяців, до 12 квітня 2021 року. ОСОБА_1 на вказану ухвалу подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при наданні строку для примирення за клопотанням відповідача не було з`ясовано підстави заявленого позову про розірвання шлюбу, не була врахована його думка щодо заявленого відповідачем клопотання. Окрім того, в ухвалі суду зазначено, що він як позивач не заперечував проти надання строку на примирення, що не відповідає дійсності, адже свою думку щодо надання строку для примирення він виклав в позовній заяві. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. За частиною 3 статті 360 ЦПК України його відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно із частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема про зупинення провадження у справі, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом процесуальних дій, що викликане об`єктивними, що не залежать від суду обставинами, які перешкоджають подальшому рухові процесу у справі. Згідно частині 2 статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Тобто, з цього випливає, що перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, є вичерпним. Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 353 ЦПК України ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина 2 статті 353 ЦПК України). Отже, оскаржувана ухвала переглядається в апеляційному порядку лише в частині зупинення провадження, тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надавати висновок щодо обґрунтованості та доцільності застосування судом першої інстанції передбачених частиною 1 статті 111 СК України заходів з метою примирення подружжя. Згідно із частиною 7 статті 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення. За пунктом 3 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до закінчення строку для примирення, визначеного судом. Окрім того, слід зауважити, що у пункті 10 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті. Таким чином, у разі, якщо суд доходить висновку про необхідність надання подружжю строку для примирення, від відповідно до імперативної вказівки пункту 4 частини 1 статті 251 ЦПК України зобов`язаний зупинити провадження у справі. В свою чергу, строк, на який зупинено провадження судом першої інстанції, не перевищує загальний строк, встановлений частиною 7 статті 240 ЦПК України. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження в даній справі згідно із пунктом 4 частини 1 статті 251 ЦПК України, а тому доводи апеляційної скарги про порушенням судом норм процесуального праву є безпідставними. Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не врахував його заперечення щодо надання строку для примирення з відповідачем, необґрунтованість заяви відповідача, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки вказана ухвала підлягає оскарженню лише в частині зупинення провадження, а не доцільності та тривалості наданого судом строку для примирення подружжя. Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновок суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі. У зв`язку з чим, апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 369, 374, 375, 382-384 ЦПК України, Донецький апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2020 року про зупинення провадження у справі № 227/3575/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: В.Б. Азевич Судді: Г.В. Новікова Л.П. Никифоряк