Постанова 4857 № 308/13838/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 308/13838/18 пров. № 857/13469/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Довгої О.І. та Запотічного І.І., з участю секретаря судового засідання - Мельничук Б.Б., а також сторін (їх представників): від позивача - не з`явився; від відповідача - не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 05.09.2019р. в адміністративній справі за позовом представника Великанської Ольги Андріївни, діючої за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення в сфері будівництва (суддя суду І інстанції: Деметрадзе Т.Р., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 15 год. 30 хв. 05.09.2019р., м.Ужгород; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),- В С Т А Н О В И В: 30.11.2018р. представник Великанська О.А., діюча за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_1 ., звернулася до суду із адміністративним позовом, у якому просила поновити строк звернення до суду; визнати протиправною та скасувати постанову № 58 від 01.08.2018р. по справі про адміністративне правопорушення, прийняту начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Зотовою О.С., про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 8500 грн.; закрити провадження у справі в зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та перебігу строку притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.1-6). Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 05.09.2019р. заявлений позов задоволено; скасовано постанову № 58 від 01.08.2018р. по справі про адміністративне правопорушення начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Зотової О.С. про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП, та притягнення до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 8500 грн.; закрито провадження за протоколом про адміністративне правопорушення за ч.9 ст.96 КУпАП, складеним відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.115-120). Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити (а.с.123-127). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на підставі звернення ОСОБА_2 від 09.07.2018р. спеціалістами відповідача здійснено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт з добудови до квартир № 3 та АДРЕСА_1 з виїздом на місце. Позапланова перевірка була проведена у відповідності до вимог постанови КМ України № 553 від 23.05.2011р. «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю». В результаті позапланової перевірки встановлено, що позивачем влаштовано добудову до квартири АДРЕСА_1 на території (двору) спільного користування по АДРЕСА_1 без реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Дана добудова завершена, експлуатується та збудована, без документів, які посвідчують право власності або користування земельною ділянкою. Детальний опис виявлених порушень вказаний в Акті № 197 від 20.07.2018р., складеному за результатами проведення позапланового заходу державного контролю. Виконання будівельних робіт без зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт та експлуатація зведеного об`єкту забороняється чинним законодавством та є порушенням вимог ст.ст.34, 36, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затв. постановою КМ України № 466 від 13.04.2011р. За результатами розгляду матеріалів справи в частині порушення п.1 ч.1 ст.34 та ч.ч.1, 2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно постанови № 54 від 31.07.2018р. справу про адміністративне правопорушення закрито на підставі п.8 ст.247 КУпАП. Наведені порушення виявлені під час огляду об`єкта на місці; перевірка відбулась за участі представника позивача, який здійснив допуск до об`єкту та отримав направлення на проведення перевірки № 192 від 09.07.2018р., підтвердженням чого є особистий підпис на вказаному направленні. Особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, знала про час і місце розгляду справи, про що свідчить вручення поштового відправлення, а також була належним чином повідомлена про розгляд справи. Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.3 ст.268, ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як встановлено під час судового розгляду, на підставі звернення ОСОБА_2 від 09.07.2018р. спеціалістами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради здійснено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт з добудови до квартир № 3 та АДРЕСА_1 з виїздом на місце. В результаті цієї перевірки встановлено, що позивачем влаштовано добудову до квартири АДРЕСА_1 на території (двору) спільного користування по АДРЕСА_1 без реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Дана добудова завершена, збудована та експлуатується без документів, які посвідчують право власності або користування земельною ділянкою. Опис виявлених порушень вказаний в Акті № 197 від 20.07.2018р., складеному за результатами проведення позапланового заходу державного контролю (а.с.16-23). Зокрема, відповідачем допущені наступні порушення: вимог п.1 ч.1 ст.34, ч.ч.1, 2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної документації», які полягали у вчиненні добудови до квартири АДРЕСА_1 , без реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Після завершення будівництва добудова експлуатується без відповідних документів; вимог ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної документації», які полягали у невиконанні будівельних робіт згідно повідомлення про початок виконання будівельних робіт ЗК 06212079582 від 22.05.2012р. про реконструкцію горища над квартирами №№ 3 і 4 вул.Мукачівській, 9, та невиконанні припису № 622-ІІ від 16.09.2013р. За результатами перевірки також складені протоколи про адміністративне правопорушення від 20.07.2018р. та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.07.2018р. (а.с.11-15). Внаслідок розгляду матеріалів справи в частині порушення п.1 ч.1 ст.34 та ч.ч.1 і 2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідачем прийнято постанову № 54 від 31.07.2018р., згідно якої справу про адміністративне правопорушення закрито на підставі п.8 ст.247 КУпАП В частині порушення ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідачем винесено постанову № 58 від 01.08.2018р., відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч.9 ст.96 КУпАП. Вищевказана перевірка здійснена на підставі направлення № 192 від 09.07.2018р. на проведення позапланового заходу, яке вручено представнику позивача 10.07.2018р. (а.с.89). Протокол про адміністративне правопорушення від 20.07.2018р. за п.9 ст.96 КУпАП складений за відсутності позивача (а.с.11-14) і скерований на адресу останнього згідно супровідного листа відповідача № 220/16-14 від 20.07.2018р. (а.с.91), який вручений адресату 30.07.2018р. (а.с.90). Розгляд справи був призначений на 11 год. 00 хв. 31.07.2018р. та 01.08.2018р. 01.08.2018р. відповідачем прийнято постанову № 58 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої замовником ОСОБА_1 самовільно збудовано добудову до власної квартири АДРЕСА_1 на території (дворі) спільного користування, яка завершена та експлуатується без відповідного прийняття її в експлуатацію і являється єдиним входом у дану квартиру, чим допущено порушення ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За таких обставин позивача визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП і накладено штраф в розмірі 8500 грн. (а.с.92-94). Вирішуючи наведений спір та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що складений протокол про адміністративне правопорушення не був вручений позивачу; сам протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки не містить всіх визначених законом реквізитів та відомостей, які в ньому зазначаються. Складений за результатами перевірки Акт не може вважатися належним доказом, оскільки не містить підпису осіб, які брали участь при його складанні, або вказівки про їх відмову від його підписання, що свідчить про проведення архітектурно-будівельного контролю без присутності суб`єкта містобудування. Також під час розгляду справи встановлено крайню необхідність у проведенні позивачем спірної добудови, яка виникла через проведення реконструкції квартири № 5 та пошкодженням її власником цілісності фасадної стіни будинку. Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин. Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затв. постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р. (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Згідно п.7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Пунктом 9 цього Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У пункті 12 вказаного Порядку, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт. Відповідно до п.14 зазначеного Порядку суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Згідно з п.21 цього Порядку якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Відповідно до п.п.16, 17 наведеного Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Згідно з п.20 зазначеного Порядку протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. Системний аналіз наведених вище правових норм дає змогу дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. Під час судового розгляду встановлено, що протокол та акт перевірки від 20.07.2018р. складені за відсутності позивача чи його представника, який пояснень до протоколу не надав, протокол та акт не підписав або не вказав на відмову від їх підписання. Водночас, в супровідному листі № 220/16-14 від 20.07.2018р. відповідачем вказано про відсутність позивача та його представника під час складання вищевказаних документів. Окрім цього, факт вручення представнику позивача 10.07.2018р. направлення на проведення позапланового заходу № 192 від 09.07.2018р. не свідчить про його присутність під час проведення перевірки, оскільки така проводилася з 09.07.2018р. по 20.07.2018р. Таким чином, акт складений за відсутності суб`єкт містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на останнього, оскільки порушене право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, а відтак порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів. За змістом ч.9 ст.96 КУпАП (тут та далі в редакції, чинній на час розгляду справи про адміністративне правопорушення) експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 1 КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП). Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. За приписами ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (ст.277-1 КУпАП). Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.96 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими ст.268 КУпАП. Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Як встановлено судом першої інстанції, складення протоколу про адміністративне правопорушення відбулося за відсутності позивача, що відповідачем не заперечується. Копія вказаного протоколу була скерована поштою на адресу позивача та вручена адресату 30.07.2018р. (а.с.90, 91). За таких обставин позивач не був повідомлений в установлені строки про час та місце розгляду справи, що позбавило останнього можливості реалізувати надані йому права, які передбачені ст.268 КУпАП, що на думку суду апеляційної інстанції не має форму незначних процедурних порушень, а є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.10.2018р. у справі № 405/7568/16-а (2-а/405/219/16). Водночас, в листі відповідача № 220/16-14 від 20.07.2018р. вказується про розгляд справи о 11 год. 00 хв. 31.07.2018р. та 01.08.2018р., що слід вважати некоректним визначенням дводенного періоду розгляду справи. Стосовно суті виявленого порушення колегія суддів підкреслює, що факт вчинення позивачем добудови до своєї квартири виявлений в 2013 році під час проведення 16.09.2013р. позапланової перевірки з цього питання, при цьому позивача було зобов`язано відповідним приписом виготовити установчі документи на здійснене будівництво Отже, при розгляді цього спору слід з`ясовувати питання щодо наявності в діях суб`єкта містобудування складу правопорушення, зокрема, факту закінчення будівництвом відповідного об`єкта, наявності на цей момент встановленого законодавством обов`язку вводити об`єкт в експлуатацію, невведення в експлуатацію та використання об`єкта, закону, який би встановлював відповідальність за невиконання обов`язку із введення в експлуатацію, а також дотримання строків притягнення до публічної відповідальності. Водночас, норма ст.39 Закону України № 3038-VI від 17.02.2011р. «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут та далі в редакції, чинній на час розгляду справи про адміністративне правопорушення) визначає порядок прийняття в експлуатацію, після набрання ним чинності, закінчених будівництвом об`єктів та містить заборону на експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, за час його дії. Зокрема, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Частина 8 ст.39 цього Закону встановлює, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. В контексті правового регулювання спірних відносин поняття «експлуатація не прийнятого в експлуатацію об`єкта» не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов`язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об`єкта містобудування з початку його використання. Разом з тим, в складених протоколі і постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено про належність здійсненої добудови до об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), не встановлено час завершення добудови і початок її експлуатації. Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно ч.9 ст.96 КУпАП, через що є наявними правові підстави для скасування спірної постанови в справі про адміністративне правопорушення. Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. У п.110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень». Колегія суддів зазначає, що, хоча ця справа стосується податкового спору, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність та обгрунтованість заявлених вимог, а тому розглядуваний позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів. За правилами ст.139 КАС України підстав для розподілу судових витрат у цій справі немає. Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ч.3 ст.268, ст.ст.271, 272, 286, 310, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 05.09.2019р. в адміністративній справі № 308/13838/18 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді О. І. Довга І. І. Запотічний Дата складення повного судового рішення: 29.01.2020р.