Постанова 4851 № 520/11697/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2020 р.Справа № 520/11697/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. , за участю секретаря судового засідання Олійник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гаражно-будівельного кооперативу "Ювілейний-2" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Бідонько А.В., м. Харків) від 17.02.2020 року (повний текст складено 27.02.2020 року) по справі № 520/11697/19 за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Ювілейний-2" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради третя особа ОСОБА_1 про скасування припису, ВСТАНОВИВ: Позивач, Гаражно-будівельний кооператив "Ювілейний-2", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 14.08.2019 р. № 610/712-Пр-3, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради; визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.08.2019 р. № 610/712-Пр-У, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради; визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.08.2019 р. № 139/2097/0/250-19-П, винесену Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради. Позов обґрунтовано тим, що під час притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем порушено цю процедуру, оскільки перевірка проводилася за відсутності позивача, як суб`єкта містобудування, про розгляд справи позивач не повідомлявся. Водночас, позивач зазначає про відсутність у його діях складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року по справі № 520/11697/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Третя особа ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи в судовому засіданні, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Гаражно-будівельний кооператив "Ювілейний-2" подав Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт: Нове будівництво гаражів по вул. Білогорській, 92-Б у м. Харкові, яке було внесене відповідачем до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів 02.07.2019 р. за № ХК 061191831852. Після внесення повідомлення до реєстру ГБК "Ювілейний-2" здійснювало будівництво гаражів відповідно до затвердженої проектної документації. Згідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок), згідно наказів Інспекції № 1 від 02.01.2019, № 293 від 26.07.2019, направлень для проведення позапланового заходу державного контролю від 29.07.2019 № 610-Н та від 13.08.2019 № 712-Н, на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 02.07.2019 № ХК 061191831852, Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Нове будівництво гаражів по вул. Білогорській, 92-Б у м. Харкові (т. 1 а.с. 44-46, 51). Також судом першої інстанції встановлено, що замовнику будівництва - ГБК Ювілейний-2 - Інспекцією направлено лист-повідомлення від 31.07.2019 № 1760/0/250-19 про перевірку, який відповідно до інформації сайту Укрпошти отримано 06.08.2019 (М 6100305160721) (т. 1 а.с. 47-50) відповідно до якого позивач зобов`язувався прибути до інспекції 12.08.2019 та мати при собі документ, що підтверджує повноваження особи, паспорт, документи, що стали підставою для заповнення повідомлення про початок будівництва : договори, накази та проектну документацію на об`єкт будівництва, документ про підтвердження права власності, тощо. В термін, перевірки - з 30.07.2019 по 14.08.2019 - документів, на підставі яких було заповнене вищезазначене повідомлення, ГБК Ювілейний-2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю не надано. Перевіркою встановлено, що позивачем в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), від 02.07.2019 № ХК 061191831852 на об`єкт: Нове будівництво гаражів по вул. Білогорській, 92-Б у м. Харкові наведено недостовірні дані щодо проектної документації, чим порушив ч.8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №

466. За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадовими особами відповідача було складено Акт від 14.08.2019 № 610/712 та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.08.2019, а також припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт № 610/712-Пр-З від 14.08.2019 та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 610/712-Пр-У від 14.08.2019, які надіслані на адресу позивача поштою, (номер поштового відправлення № 6100351905286), що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 16.08.2019 (т. 1 а.с. 60-65). Також, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради прийнято відносно позивача Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.08.2019 № 139/2097/0/250-19-П, яку надіслано на адресу позивача засобами поштового зв`язку (т. 1 а.с. 73-74) Не погоджуючись з висновками наведеними в акті перевірки щодо встановлених порушень, за наслідками якого були складено оскаржувані приписи та винесено постанову про накладення штрафу, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що ненадання належно затвердженої проектної документації, зазначеної в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, на перевірку Інспекції, позивачем наведено недостовірні дані стосовно проектної документації. Також зазначив, що в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження твердження позивача про порушення Інспекцією процедури проведення перевірки. Також суд вказав, що позивач не долучив жодних документів, які б спростовували факту встановлених проведеною перевіркою порушень. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини урегульовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (із змінами і доповненнями), Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР (із змінами і доповненнями), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 № 553, Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №

466. Згідно із визначенням закріпленим в ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за № 553 (далі - Порядок № 553) у відповідності до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначається процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 41 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (абз. 5 ч. 1 ст. 41 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз. 1 п. 7 Порядку № 553). Підстави для проведення позапланової перевірки визначаються положеннями ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Аналогічні підстави для проведення позапланової перевірки викладені і в Порядку № 553 (станом на момент виникнення спірних правовідносин). В п. 7 Порядку наведений вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Що стосується посилання суду першої інстанції на те, що ненадання належно затвердженої проектної документації, зазначеної в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, на перевірку Інспекції, позивачем наведено недостовірні дані стосовно проектної документації, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб. З аналізу вказаної вище норми закону вбачається, що відповідальність настає, зокрема, за наведення замовником недостовірних даних в повідомленні про початок виконання будівельних. Разом з тим, згідно акту перевірки, контролюючим органом зроблений висновок про наведення замовником недостовірних даних, лише на підставі того, що суб`єктом містобудування не були надані відповідні документи до перевірки, тобто фактично самі документи, на підставі яких зроблений такий висновок, контролюючим органом не перевірялися на предмет їх відповідності та достовірності, а тому висновок про порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності не може вважатися доведеним. Що стосується висновку суду першої інстанції про те, що в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження твердження позивача про порушення Інспекцією процедури проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне. Судовим розглядом встановлено, що відповідно до наказу відповідача № 293 від 26.07.2019 р. зобов`язано відповідальну особу Інспекції ДАБК здійснити проведення позапланової перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Нове будівництво гаражів по вул. Білогорській, 92-Б у м. Харкові. Згідно направлень для проведення позапланового заходу державного контролю від 29.07.2019 № 610-Н та від 13.08.2019 № 712-Н, строк проведення перевірки з 30.07.2019 р. по 14.08.2019 р. (з урахуванням його продовження на два робочі дні). Як зазначив відповідач, замовнику будівництва - ГБК Ювілейний-2, Інспекцією направлено лист-повідомлення від 31.07.2019 р. № 1760/0/250-19 про перевірку, який відповідно до інформації сайту Укрпошти отримано 06.08.2019 р. (6100305160721). В цьому листі відповідачем зобов`язано уповноваженого представника ГБК Ювілейний-2 12.08.2019 р. прибути до Інспекції за адресою: м. Харків, пров. Соборний, 1, 2-й поверх, кімн.

201. На підтвердження направлення копії цього листа на адресу ГБК Ювілейний-2 відповідачем надані копії: квитанції, зворотнього поштового повідомлення та роздруківки з сайту АТ Укрпошта щодо відстеження поштового відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором 6100305160721. Результати перевірки були оформлені актом № 610/712-А від 14.08.2019 р., в якому перевіряючими вказано про те, що в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), від 02.07.2019 р. № ХК 061191831852 на об`єкт: Нове будівництво гаражів по вул. Білогорській, 92-Б у м. Харкові наведено недостовірні дані щодо проектної документації. Такого висновку перевіряючі дійшли у зв`язку з не наданням суб`єктом містобудування доказів (документів) достовірності даних, наведених в повідомленні, зокрема: належно затвердженої проектної документації, що свідчить про факт самочинного будівництва. Також, у цьому акті містяться відомості про те, що на час його складання та підписання, керівник уповноваженої особи ГБК Ювілейний-2 Павлов О.І. не з`явився. Примірник акта направлено поштою 16.08.2019 р. (штрих-кодовий ідентифікатор 6100351905286). Також, перевіряючими складений протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності від 14.08.2019 р., в якому зафіксовані порушення ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, а саме в повідомленні .про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), від 02.07.2019 р. № ХК 061191831852 на об`єкт: Нове будівництво гаражів по вул. Білогорській, 92-Б у м. Харкові наведено недостовірні дані щодо проектної документації. повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 27.08.2019 р. У вказаному протоколі також міститься інформація про те, що на час складення і підписання протоколу керівник уповноваженої особи ГБК Ювілейний-2 Павлов О.І. не з`явився. Примірник протоколу направлено поштою 16.08.2019 р. (штрих-кодовий ідентифікатор 6100351905286). Також, перевіряючими складені приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт № 610/712-Пр-З від 14.08.2019 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 610/712-Пр-У від 14.08.2019 р., які надіслані на адресу позивача поштою, (номер поштового відправлення № 6100351905286). Постановою відповідача від 27.08.2019 р. № 139/2097/0/250-19-П, за наведення недостовірних даних щодо проектної документації у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 02.07.2019 № 061191831852 на об`єкт Нове будівництво гаражів по вул. Білогорській, 92-Б у м. Харкові, чим порушено ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, ГБК Ювілейний-2 до Інспекції не прибули, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 72252,00 грн. Як вказав відповідач, у зв`язку з відсутністю суб`єкта містобудування або його уповноважених представників під час розгляду справи, примірник постанови від 27.08.2019 р. № 139/2097/0/250-19-П надіслано на адресу позивача 29.08.2019 р. за номером поштового відправлення 6100351936440, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком від 29.08.2019 р. Що стосується листа-повідомлення від 31.07.2019 р. № 1760/0/250-19 про перевірку, який направлявся на адресу ГБК Ювілейний-2, колегія суддів зазначає, що в ньому містилася інформація про те, що відносно позивача проводиться позаплановий захід державного контролю, а також зазначено, що уповноваженому представнику ГБК Ювілейний-2 12.08.2019 р. необхідно прибути до Інспекції за адресою: м. Харків, пров. Соборний, 1, 2-й поверх, кімн.

201. На підтвердження факту належного повідомлення позивача про проведення відносно нього позапланової перевірки, відповідачем надано копію фіскального чеку АТ Укрпошта та копію повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. В той же час, суд зазначає, що відповідачем не доведено, що цим поштовим відправленням на адресу позивача направлялося саме повідомлення від 31.07.2019 р., оскільки до матеріалів справи не надано опису вкладення у цінний лист. Крім того, суд звертає увагу на те, що дата, яка вказується відповідачем як дата отримання цього повідомлення (06.08.2019 р.) є відмінною від тієї дати, що зазначена на самому повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 48-50, т. 1), тобто достовірних доказів належного повідомлення позивача про проведення позапланового заходу відповідачем не надано. Також колегія суддів зазначає, що п. 7 Порядку № 533 визначено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Колегія суддів зазначає, що надання вказаних вище документів суб`єкту містобудування під час проведення позапланового заходу контролю є не правом, а обов`язком суб`єкта владних повноважень та є однією зі складових процедури проведення позапланової перевірки. В той же час, судовим розглядом встановлено, що ані службове посвідчення, ані надати копію направлення для проведення позапланової перевірки пред`явлено та надано не було. Також колегія суддів зазначає, що згідно з п. 9 Порядку № 533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, серед іншого, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт (п. 12 Порядку № 533). Згідно п. 13 Порядку № 533, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що такий захід державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, як позапланова перевірка, повинен здійснюватися в присутності суб`єкта містобудування, який має ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом та отримувати примірники цих документів, а також має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо. Разом з тим, вказаними положеннями окремо визначено відповідальність суб`єкта містобудування, як за не допуск до проведення перевірки. Як було встановлено під час розгляду справи, перевірка була проведена за відсутності уповноваженого представника позивача. Доказів недопуску посадових осіб до проведення перевірки матеріали справи не містять. Також колегія суддів зазначає, що акт про відмову суб`єкта містобудування в наданні документів, які були необхідні для проведення перевірки, та зміст яких власне був предметом перевірки, перевіряючими не складався, а був лише складений акт, який оформлюється за результатами проведення позапланового заходу. Також колегія суддів зазначає, що пунктами 16-20 Порядку № 533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, визначає Порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 (далі - Порядок № 244). Згідно пункту 9 Порядку № 244, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Відповідно до пункту 10 Порядку № 244, уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування. З аналізу зазначених вище норм законодавства можна зробити висновок, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись в присутності суб`єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо. Як було встановлено під час розгляду справи та не заперечувалось сторонами, акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.08.2019 року, приписи про зупинення підготовчих робіт та усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил були складені за відсутністю уповноваженого представника позивача. Представник відповідача під час розгляду справи підтвердив та про це міститься відмітка у вказаних вище документах, що ці документи не були надані суб`єкту містобудування після завершення перевірки, а були направлені засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого надано опис вкладень та чек. Відповідно до пункту 16 Порядку № 244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі-справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Згідно пункту 17 Порядку № 244, справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Відповідно до п. 20 Порядку № 244, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує, серед іншого, чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі. Згідно протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.08.2019 року вказано, що справа буде розглядатися 27.08.2019 року о 15 год. 00 хв. Відповідач зазначав про те, що оскільки вищевказаний протокол ( а також інші документи складені за наслідками проведеної перевірки) було направлено позивачу засобами поштового зв`язку, то останній вважається належним чином повідомлений про розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності. Разом з тим, на підтвердження вказаних обставин відповідачем було надано лише копію опису вкладень та фіскальний чек АТ Укрпошта. Зворотного повідомлення про вручення позивачу рекомендованого поштового відправлення матеріали справи не містять та відповідачем не надано, що свідчить про те, що станом на час розгляду справи, у відповідача були відсутні відомості про повідомлення містобудування, який притягається до відповідальності, про час і місце розгляду справи. Судова колегія зазначає, що лише сам факт направлення адміністративним органом документів на адресу приватної особи не може бути ототожнений з фактом обізнаності цієї особи з майбутнім розглядом питання про накладення санкцій безвідносно до обставин фізичного одержання особою документів та обставин правової поведінки цієї особи. Відтак, суд вважає, що згадане у тексті п. 17 Порядку № 244 дієслово "повідомляються" слід тлумачити як подію вручення особі кореспонденції або відмови особи від одержання кореспонденції, що має бути підтверджено належними доказами у суді. Тому, суд дійшов висновку, що відповідач не подав до суду належних та достовірних доказів доведення до відома заявника відомостей про час і місце розгляду питання про накладення штрафу, оскільки відповідні документи засвідчують лише обставини направлення кореспонденції заявнику, але не доводять обставин одержання заявником цієї кореспонденції. Також колегія суддів зазначає, що неотримання суб`єктом містобудування повідомлення про проведення позапланового заходу від 31.07.2019 р., акту перевірки та протоколу від 14.08.2019 р. перешкоджало позивачу у реалізації його права на ознайомлення з матеріалами перевірки, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. У п. 17 Порядку № 553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). Із зазначеної норми вбачається, що протокол та припис складаються на підставі фактичних обставин, встановлених у відповідному акті. Акт, протокол та припис також є підставами для винесення постанови про накладення штрафу на відповідного суб`єкта містобудування. Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб`єктів містобудування, закріплених у п. 13 Порядку. Зокрема, у пп. 3-5 п. 13 Порядку встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Окрім того, у п. 21 Порядку також зазначено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. Суд погоджується із доводами апеляційної скарги щодо того, що акт, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень. Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постановах від 07.02.2019 у справі №201/3017/17(2-а/201/281/2017) , від 27.02.2019 у справі № 210/3059/17 (2-а 210/148/17. Колегія суддів зазначає, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів містобудування про проведення перевірок та дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про проведення відносно неї перевірки та про дату, час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа, що в межах спірних правовідносин відповідачем зроблено не було. Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України, встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРта вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74). Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Разом з тим, як встановлено під час апеляційного розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті спірних рішень дотримано не було. Що стосується посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 24.01.2020 р. у справі 820/4350/18, де суд касаційної інстанції зазначив, що стосовно посилань касатора на те, що перевірка була проведена у відсутності суб`єктів містобудування або їх представників, колегія суддів зазначає, що така підстава сама по собі, за наявності доведеного факту вчинення позивачем порушення норм будівельного законодавства, не може бути належною підставою для скасування оскаржуваного Наказу № 133 від 10.05.2017 р. про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі був наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 133 від 10.05.2017 р., яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 23.03.2017 року № ХК 082170811910, в той час як предметом спору у справі № 520/11697/19 є припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.08.2019 р. № 139/2097/0/250-19-П і оскільки, як було встановлено судом апеляційної інстанції, наведені вище рішення відповідача прийняті з порушенням процедури здійснення архітектурно-будівельного контролю, факт вчинення позивачем порушення норм будівельного законодавства не може вважатися доведеним. При вирішенні спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Отже, колегія суддів, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. В межах спірних правовідносин колегія суддів дійшла до висновку про те, що встановлені в ході апеляційного розгляду справи процедурні порушення суттєво впливають на правильність прийнятих відповідачем рішень, оскільки ці порушення призвело позбавлення права суб`єкта містобудування на ознайомлення з матеріалами перевірки, подання в письмовій формі своїх пояснень, зауважень або заперечень до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки та права знати про дату, час і місце розгляду справи про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності. Оскільки судом першої інстанції не надано належної оцінки дотриманню суб`єктом владних повноважень визначеної законодавством процедури здійснення архітектурно-будівельного контролю та притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів дійшла до висновку, що припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 14.08.2019 р. № 610/712-Пр-3, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.08.2019 р. № 610/712-Пр-У та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.08.2019 р. № 139/2097/0/250-19-П, винесена Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року по справі № 520/11697/19 прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Ювілейний-2" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року по справі № 520/11697/19 задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року по справі № 520/11697/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Гаражно-будівельного кооперативу "Ювілейний-2" задовольнити. Визнати протиправним та скасувати Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 14.08.2019 р. № 610/712-Пр-3, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради. Визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.08.2019 р. № 610/712-Пр-У, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.08.2019 р. № 139/2097/0/250-19-П, винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (04059243) на користь Гаражно-будівельного кооперативу "Ювілейний-2" (код ЄДРПОУ 24330216) витрати зі сплати судового збору у розмірі 14407,50 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста сім гривень) 50 коп. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров Повний текст постанови складено 24.07.2020 року