Постанова 4854 № 400/2155/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2155/19 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020р. по справі за адміністративним позовом Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И Л А: У липні 2019р. Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР звернулося в суд з позовом до УДАБІ у Миколаївській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову за №27/1014-2072-19 від 26.06.2019р. про накладення штрафу в розмірі 69 156грн. за вчинення правопорушення, передбаченого абз.1 п.4 ч.2 ст.2 ЗУ "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.05.2019р. до Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР прибув головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Миколаївській області Рідош Р.В., з метою перевірки достовірних даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 18.04.2019р. за №МК141191080813. Після проведення перевірки, яка була продовжена на 2 робочі дні, на підставі наданих позивачем документів, які підтверджують законність вказаного об`єкту та за її результатами інспектором не було складено жодного документу, який би свідчив про наявність порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. 24.06.2019р. на поштову адресу позивача надійшло відправлення від УДАБІ, в якому містилися: Акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 12.06.2019 за №167; Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.06.2019р.; Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.06.2019р. №16. В отриманих документах містилася відмітка "на розгляд справи не з`явилися". Позивач наполягає на тому, що представнику УДАБІ було надано всі необхідні дозвільні документи, які містили детальну інформацію про об`єкт перевірки, та на неможливість в законному руслі захищати свої права під час здійснення позапланового заходу, в тому числі своєчасно ознайомитися з актом перевірки, протоколом про правопорушення, просив суд позовні вимоги задовольнити. Посилаючись на вказане просило позов задовольнити. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020р. позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову УДАБІ у Миколаївській області від 26.06.2019р. №27/1014-2072-19. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДАБІ України судовий збір у сумі 1 921,00 грн. на користь позивача. В апеляційній скарзі УДАБІ у Миколаївській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на те, що перевірку було проведено у присутності представника позивача, УДАБІ не надано суду доказів своєчасного отримання позивачем, складених за результатом перевірки документів. Не дотримання УДАБІ порядку притягнення позивача до відповідальності позбавили останнього права на участь у розгляді її справи та надання доказів, що потягло за собою прийняття необґрунтованого рішення про накладення штрафу. Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що з метою перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1 від 18.04.2019 №МК 141191080813), головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Миколаївській області Рідош Р.В. у присутності представника Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті "Капітальний ремонт ліній зовнішнього освітлення по вул.Тімірязева від ТП-77 в м.Вознесенськ Миколаївської області. За результатом перевірки, 12.06.2019р. посадовою особою було складено: Акт перевірки №167; Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №16. Зазначені документи були направлені Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР засобами поштового зв`язку, та згідно сайту Укрпошти відправлення прийняте поштою 20.06.2019р. та вручене адресату 24.06.2019р.. 26.06.2019р. головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Миколаївській області Заграєнко Н.В. прийнято постанову за №27/1014-2072-19, якою Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.1 п.4 ч.5 ст.2 ЗУ "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі 69 156грн. Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій та рішень УДАБІ, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного. У відповідності до положень ч.2 ст.19 Конституції України, п.1 ч.3 ст.2 та ч.1 ст.7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого перевіряє чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваження ДАБІ України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України: "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин). Приписами абз.1,2 ч.1 ст.41 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Порядок №553). Положеннями п.5 Порядку №533 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. У відповідності до п.6 Порядку №533 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Пунктами 16-22 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та отримання припису, посадова особа інспекції робить в акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Аналізуючи вищенаведені норми, судова колегія зазначає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. Якщо суб`єкт містобудівної діяльності, який присутній під час здійснення перевірки, відмовляється від підпису акта, протоколу та припису, про це ставиться відповідна відмітка з подальшим направленням складених документів засобами поштового зв`язку. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018р. у справі за №810/3517/17, від 22 жовтня 2018р. у справі за №153/876/17, від 10 липня 2019р. у справі за №521/17659/17, від 26 лютого 2020р. у справі за №826/13788/15. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що перевірка Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР проводилася у присутності його представника, а складені за її результатом акт, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис направлені управлінню засобами поштового зв`язку. Доказів про складання зазначених документів у присутності представника Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР та відмови останнього від їх підпису суду надано не було. Як вбачається із матеріалів справи, що згідно відомостей сайту Укрпошти зазначене відправлення прийняте поштою 20.06.2019р. та вручене позивачу 24.06.2019р., що свідчить про результати перевірки Управління ЖКГ та КБ Вознесенської МР дізналося після отримання документів, складених за результатом перевірки. Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені ЗУ "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затвердженого постановою КМУ від 6.04.1995р. №244 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Порядок №244). Відповідно до п.9, 10, 13-17 цього Порядку про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком. До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення. Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що обов`язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019р. у справі за №815/1570/16, від 6 грудня 2019р. у справі за №804/7725/17, від 24 грудня 2019р. у справі за №360/403/19, від 20 лютого 2020р. у справі за №161/15661/16-а. Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та не спростовується апелянтом, позивача своєчасно не повідомлено про час та місце розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності. Судова колегія бере до уваги те, що особі, до якої застосовується штрафна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає на уповноважену посадову особу обов`язок письмово повідомляти особу, що якої застосовується стягнення за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи, якій вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Факт неповідомлення особи, яка притягується до відповідальності у сфері містобудівної діяльності, про час та місце розгляду справи є підставою для визнання постанови у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності неправомірною, та такою, що винесена з порушенням встановленої процедури. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.06.2019р., в якому зазначена дата розгляду справи про правопорушення у даній сфері - 26.06.2019р., отриманий позивачем за два дні до розгляду цієї справи, а саме - 24.06.2019р. При цьому, у матеріалах справи, що розглядалась, немає доказів, які б свідчили про ухилення останнім від отримання поштового відправлення. Отже, відповідач не довів, що про час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач був поінформований належним чином. З огляду на вищезазначене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем допущено порушення порядку розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що зумовлює протиправність винесеної за наслідком такого розгляду постанови за №27/1014-2072-19 від 26.06.2019р. про накладення на позивача штрафу. Викладені у апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. З огляду на те, що УДАБІ сплату судового збору за подачу апеляційної скарги відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, та враховуючи, що до цього моменту не здійснено сплати відстроченої суми, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача несплаченої суми судового збору. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області - залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020р. - залишити без змін. Стягнути з Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області за рахунок її бюджетних асигнувань (54056, м.Миколаїв, вул.Космонатвтів,61, код ЄДРПОУ 37471912) на користь Держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993473; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA9089 9998 03131 1125 60000 26001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 2 881,5грн.. Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М.Градовський Судді: А.В.Крусян О.В.Яковлєв