Постанова 4854 № 766/6799/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 766/6799/19 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача - судді Турецької І.О., суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року про повернення позову ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича про визнання рішення незаконним та його скасування В С Т А Н О В И В: У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Херсонської міської ради, Херсонського міського голови Миколаєнка В. В. в якому просив визнати незаконним рішення Херсонської міської ради ХХVІІ сесії міської ради VІІ скликання від 22.02.2019 року №1840 про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк . Також позивач просив відновити історичну справедливість та права і свободи етнічних німців Херсонщини, шляхом скасування рішення Херсонської міської ради від 22.02.2019 №1840, яке не відповідає ст. ст. 1, 11, 15, 19, 21, 22, 24, 28, 54, 57, 68, 132 Конституції України та поновити історичну назву вулиці Лютеранської у місті Херсоні, яка існувала з 1867 року. Разом із позовом ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції клопотання про звільнення його від сплати судового збору, обґрунтовуючи тим, що розмір, останнього, перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік. До даного клопотання позивач надав довідку з пенсійного органу про розмір пенсії від 23.11.2018 року за період з січня по листопад 2018 року в сумі 1 229,52 грн. та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 27.02.2018 року за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2017 року, згідно яких, інформація про доходи відсутня (а.с.3-5). Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позову відмовлено. Позов ОСОБА_1 залишено без руху, з причин його невідповідності вимогам статей 160, 161 КАС України. Так, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, вважав, що надані позивачем докази не містять достатніх обставин, з якими Закон України «Про судовий збір» пов`язує право на звільнення від сплати судового збору. Суд, покликаючись на практику Верховного Суду, відзначив, що сам по собі факт отримання пенсії особою, не позбавляє цю особу права та можливості отримання інших доходів, з яких може бути сплачений судовий збір. На думку суду, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків містять інформацію за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2017 року, а не за 2018 рік, як того вимагає п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір». Отже, саме ненадання довідки з органу ДФС про відсутність інших доходів за попередній календарний рік (2018) стало підставою для відмови в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Суд першої інстанції запропонував надати квитанцію про сплату судового збору або нове клопотання про звільнення від сплати судового збору з документами, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору. Крім цього, судом першої інстанції було виявлено ряд недоліків позову, які перешкоджали відкриттю провадження у справі. Серед таких недоліків, зокрема, були: - у позові не відображено учасника справи до якого звернено позовну вимогу, а саме: Херсонського міського голову Миколаєнка В. В.; - відсутність власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. На виконання ухвали суду про залишення позову без руху, позивачем 22 травня 2019 року подано до суду уточнену позовну заяву в якій він відобразив другим відповідачем Херсонського міського голову Миколаєнка В. В. та надав власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також позивач надав копію тієї самої довідки з пенсійного органу про розмір його пенсії 1 229,52 грн., інших доказів фінансового стану позивач не надав. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу, на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, а саме: не сплатив судовий збір, а підстави для звільнення від його сплати - відсутні. Суд першої інстанції, розглянувши надані позивачем докази, дійшов висновку, що вони не є достатніми для звільнення від сплати судового збору, оскільки Закон України «Про судовий збір» надає можливість звільнити позивача від сплати судового збору за умови доведення, що його розмір перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Доказів фінансового стану за попередній календарний рік позивач не надав. Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції не надав належну оцінку наданим доказам та наведеним обставинам того, що він має право на звільнення від сплати судового збору, оскільки його розмір перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Також апелянт наводить судові рішення суддів Херсонського окружного адміністративного суду по іншим справам, якими було звільнено його від сплати судового збору та стверджує про те, що факт його скрутного матеріального становища є встановленим та доказуванню не потребує. Враховуючи, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, відповідно до ч.2 ст. 312 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції, з огляду на наступне. Частина 3 статті 161 КАС України передбачає, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч. 1-4 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до ч.2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частина 1 ст. 133 КАС України передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674). Відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Закону №3674 враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справ, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Частина друга статті 8 Закону №3674 передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Аналіз викладених норм свідчить про те, що суд може звільнити від сплати судового збору, за відповідним клопотанням фізичної особи, у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік. Так, додана позивачем довідка з пенсійного органу за період з січня по листопад 2018 року дійсно свідчить, що розмір судового збору в сумі 768,40 грн. за подання позову перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 . Проте, варто звернути увагу, що існує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в ухвалі від 12.03.2019 року (справа № П/9901/841/18, провадження № 11-164заі19), що сам по собі факт отримання пенсії особою не позбавляє цю особу права та можливості отримання інших доходів, з яких може бути сплачений судовий збір. У свою чергу, позивач, звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, надав довідку з органу ДФС про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2017 року, а не за 2018 рік. Ненадання відповідних доказів, на думку суду апеляційної інстанції, призвело до обґрунтованого висновку суду першої інстанції, про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору. Розглядаючи довід скаржника, що судовими рішеннями, ухваленими за іншими справами встановлено його право бути звільненим від сплати судового збору, що свідчить про відсутність обов`язку його доводити, колегія суддів вказує, що в Україні діє континентальне право, де прецедентами визнаються рішення Конституційного Суду України та Верховного Суду України. Правовий принцип, за яким судді зобов`язані поважати прецедент, встановлений попередніми рішеннями судів нижчого рівня або того ж самого рівня, в Україні не існує. Суд апеляційної інстанції також бажає звернути увагу на те, що п.3 ч.1 ст.8 Закону №3674 передбачає можливість звільнити від сплати судового збору, зокрема, за умови, якщо предметом позову є захист соціальних прав. Однак, цей пункт статті 8 Закону №3674 не може розповсюджуватися на позивача, з урахуванням такого. Соціальні права і свободи - це можливості людини і громадянина із забезпечення належних соціальних умов життя. До системи соціальних прав Конституція України відносить: право на соціальний захист, право на житло, право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Водночас з позову вбачається, що ОСОБА_1 звертається до суду з вимогами до Херсонської міської ради та Херсонського міського голови, в яких просить визнати незаконним рішення від 22.02.2019 року №1840, в частині, що стосується перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк , а також визнати незаконним підпис міського голови у вказаному рішенні. Поряд з цим, ОСОБА_1 просить відновити історичну справедливість та права і свободи етнічних німців Херсонщини шляхом скасування спірного рішення. Колегія суддів вважає, що вказані вимоги, заявлені ОСОБА_1 , не стосуються порушення його соціальних прав. За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано з дотриманням норм процесуального права повернув ОСОБА_1 його позов, на підставі п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, а, отже, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Важливо зазначити, що повернення ОСОБА_1 його позову, не позбавляє особу повторно звернутися до суду першої інстанції з відповідним позовом, надавши перелічені вище документи про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору. Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року - залишити без задоволення. Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року про повернення позову ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, Херсонського міського голови Миколаєнка Володимира Васильовича про визнання рішення незаконним та його скасування - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Доповідач - суддя І.О. Турецька суддя Л.В. Стас суддя Л.П. Шеметенко Повне судове рішення складено 20.01.2020 року.