Постанова 4814 № 548/1282/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 548/1282/19 Номер провадження 22-ц/814/82/20Головуючий у 1-й інстанції Коновод О. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Триголова В.М., Одринської Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2019 року (повний текст судового рішення складено 11 жовтня 2019 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина, який продовжує навчатися, В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог 18 червня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання. Свій позов позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 є його - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком. Після розлучення батьків позивач проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 та з 01 вересня 2018 року навчається на денній формі навчання інженерно-технологічного факультету Полтавського державної аграрної академії, навчання триватиме до 30 червня 2020 року, стипендія не нараховується. ОСОБА_2 в 2018 році було сплачено: 6 850,00 грн. за навчання та 3 120,00 грн. за гуртожиток, в 2019 році було сплачено 6 790,00 грн. за навчання. Позивач у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, яку йому надає лише мати. Батько добровільно не допомагає. Відповідач працездатним, хоча й офіційно не працевлаштований, формально здійснює догляд за своєю матір`ю, його майновий стан є достатнім. Просив стягнути із ОСОБА_1 аліменти на своє утримання у твердій грошовій сумі 2000 грн. щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 х років. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_2 , який продовжує навчання, у твердій грошовій сумі 1500 грн., щомісячно, з дня набрання рішенням суду законної сили і до закінчення позивачем навчання на факультеті навчання інженерно-технологічного факультету Полтавської державної аграрної академії, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_2 23-х років. Рішення в частині стягнення аліментів в сумах платежів за 1 місяць допущено до негайного виконання. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що відповідач є чоловіком працездатного віку, не надав доказів про свій стан здоров`я, зокрема який впливає на працездатність, наявність чи відсутність на праві власності, володінні та/або користуванні у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, а також не надав будь - яких інших доказів, які б давали підстави вважати, про неможливість надання ним допомоги на утримання дитини яка навчається. Короткий зміст вимог апеляційних скарг Із рішенням суду не погодився ОСОБА_1 , який у апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити за безпідставністю. Із рішенням суду також частково не погодися ОСОБА_2 , який у апеляційній скарзі просить рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2019 року змінити у частині часу присудження аліментів, а стягнення аліментів проводити з 18 червня 2019 року ( з дня пред`явлення позову). Розгляд справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 просить проводити без нього та без його представника. Позиція сторін Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги ОСОБА_1 у апеляційній скарзі вказує на те, що він у зв`язку із скрутним матеріальний станом не може надавати допомогу на навчання, матеріальний стан позивача на даний час краще ніж його. ОСОБА_2 у апеляційній скарзі посилається на те, що суд помилково визначив час з якого слід стягувати аліменти. В іншій частині рішення суду не оскаржує. Відзиви на апеляційні скарги не надходили. Щодо розгляду справи без виклику сторін Враховуючи положення ч. 7 ст. 10, ч. 1 ст. 369 ЦК України і беручи до уваги ціну позову колегія суддів вважаю за можливе розглянути справу без виклику сторін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05 лютого 1999 року, актовий запис №21 (а.с.5). Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 10 серпня 2016 року розірвано шлюб між батьками позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.8). Крім того, суд першої інстанції вказав, що згідно з довідкою № 62 від 12 червня 2019 року, виданою Полтавською державною аграрною академією, ОСОБА_2 є студентом інженерно- технологічного факультету спеціальності/напряму «Агроінженерія», освітнього ступеня бакалавр денної форми навчання. Термін навчання за освітнім ступенем бакалавр з 01 вересня 2018 року по 30 червня 2020 року. (а.с.8-9). Норми права, що регулюють спірні правовідносини Статтею 199 СК України установлено, що, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. За змістом статей 191, 200 СК Україниаліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. Позиція апеляційного суду, щодо висновків суду першої інстанції У частині доводів, викладених в апеляційній скарзі відповідача Як уже зазначалося, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач є чоловіком працездатного віку, не надав доказів про свій стан здоров`я, зокрема який впливає на працездатність, наявність чи відсутність на праві власності, володінні та/або користуванні у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, а також не надав будь - яких інших доказів, які б давали підстави вважати, про неможливість надання ним допомоги на утримання дитини яка навчається. Зазначені обставини, як вказав суд першої інстанції, не можуть свідчити про наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють надання батьком матеріальної допомоги дитині щомісячно. Проте, колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції виходячи із наступного. За правилами, які встановлені у частині 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У частині 1 статті 81 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Так, зі змісту статті 199 СК України вбачається, що батьки зобов`язані утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року Верховним Судом України викладена правова позиція, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Правова позиція щодо наявності у батьків можливості надавати допомогу повнолітній дитині, як однієї із обов`язкової підстави для стягнення аліментів, узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 666/1408/16-ц. Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 , відповідно до довідки від 15 липня 2019 року за № 64 працює в ТОВ «Оріон» молоко» Хорольського району робітником по догляду за тваринами з 01 березня 2019 року (наказ № 08-пр від 28 лютого 2019 року). Доказів того, що на час подачі позову чи ухвалення рішення судом першої інстанції трудові відносини позивача із ТОВ «Оріон» молоко» припинені суду не надано. Крім того, із матеріалів справи вбачається, що відповідач є непрацюючою особою та перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Хорольської райдержадміністрації та отримує компенсацію, як непрацююча працездатна особа, яка постійно надає соціальні послуги по догляду за ОСОБА_4 , 09 ІНФОРМАЦІЯ_2 1930 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою управління соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації від 16 липня 2019 року ( а.с. 33). Згідно довідки про розмір виплат позивачу (а.с. 34) сума виплат в місяць становить 192,10 грн. Доказів наявності інших видів доходу суду сторонами не надано. При цьому, відсутні також дані про те, що відповідач використовує наявні у нього транспортні засоби: MERCEDES-BENZ VITO 111 CDI, 2005 року випуску, мопеди HONDA LIVE DIO 1994 року випуску та HONDA DIO 1996 року випуску для отримання прибутку, а сам факт наявності перелічених транспортних засобів не являється безумовним доказом наявності змоги сплачувати аліменти на повнолітнього сина, який продовжує навчатися. При цьому, автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 111 CDI, 2005 року випуску є предметом позову за в іншій цивільній справи, як спільне майно подружжя. Відтак, позивач довів лише факт його навчання у вищому навчальному закладі, але не надав переконливих доказів того, що він потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, а його батько може її надавати. Разом з тим, позивач довів суду, що він є непрацюючою особою, розмір його доходу становить лише 192,10 грн. і він не може надавати допомогу повнолітньому сину, який навчається. Необхідно також звернути увагу, що у ОСОБА_1 є також неповнолітній син, і обов`язок по його утриманню у відповідача, згідно статей 180, 181 СК України, є безумовним. В частині доводів, викладених в апеляційній скарзі позивача Враховуючи ту обставину, що підстави для стягнення аліментів на користь позивача відсутні, відповідно, відсутні підстави для зміни часу, з якого присуджуються аліменти. Щодо результатів розгляду справи Згідно частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 2 вказаної статті суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; Згідно пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Виходячи із викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухвалення нового про відмову у задоволенні позову. Відносно апеляційної скарги позивача, то оскільки підлягає задоволенню апеляційна скарги відповідача, підстави для задоволення апеляційної скарги позивача відсутні. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2019 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина, який продовжує навчатися - відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текс постанови виготовлено 09 січня 2020 року Головуючий В.П. Пікуль Судді Т.В. Одринська В.М. Триголов