Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 802/50/16-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 802/50/16-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Богоніс М.Б. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 15 січня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року (повний текст якої складено у м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у січні 2016 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.02.2016, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 10.07.2019 рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. 22 жовтня 2019 року до суду першої інстанції надійшла заява від ОСОБА_1 про заміну позивача у справі його правонаступником. Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, а ОСОБА_1 є донькою померлого та його правонаступницею у розумінні ст. 52 КАС України. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про заміну позивача у справі № 802/50/16-а - ОСОБА_2 його правонаступником відмовлено. Зупинено провадження у справі № 802/50/16-а до встановлення правонаступника. Зобов`язано ОСОБА_1 повідомити суд у випадку, коли обставини, що стали підставою для зупинення провадження у справі припинять своє існування. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначає, що відповідно до матеріалів спадкової справи, яка була відкрита після смерті ОСОБА_2 , єдиний правонаступник позивача у її особі вже встановлений, що вказує на необґрунтованість винесення оскаржуваної ухвали. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України. З урахуванням вимог ч. 2 ст. 312 КАС України справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття судового рішення, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм права, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні клопотання про заміну позивача у справі № 802/50/16-а його правонаступником та зупиняючи провадження у справі до встановлення правонаступника, суд першої інстанції виходив з того, що за наслідками дослідження матеріалів спадкової справи померлого ОСОБА_2 , у ній відсутні як довідки банку, (або уповноважених органів управління банком у процесі тимчасової адміністрації чи ліквідації банку) про рахунки (вклади) померлого ОСОБА_2 , які б увійшли до складу спадщини, так і докази того, що ОСОБА_1 (як єдиною спадкоємницею померлого, що прийняла спадщину) отримано свідоцтво про право на спадщину, до складу якої б увійшли права на вклад у ПАТ "Радикал Банк". Відсутність таких документів не підтверджує перехід матеріальних прав у спірних правовідносинах від померлого позивача до ОСОБА_1 як його правонаступниці, що виключає передбачені ч. 1 ст. 52 КАС України підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про вступ її у справу як правонаступниці позивача. Відтак, суд першої інстанції прийшов до висновку, що провадження у даній справі необхідно зупинити та роз`яснено ОСОБА_1 можливість повторного звернення до суду із клопотанням про заміну позивача його правонаступником разом із доказами того, що саме до ОСОБА_1 (а не до іншого спадкоємця позивача) перейшли матеріальні права ОСОБА_2 у спірних правовідносинах. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Під поняттям процесуального правонаступництва слід розуміти перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи, яка була в процесі стороною або третьою особою, до іншої особи у зв`язку з переходом до неї суб`єктивних матеріальних прав. Як слідує із наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , позивач по даній справі помер. ОСОБА_1 є дочкою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 20.01.1949 та копією свідоцтва про одруження VII- НОМЕР_2 від 22.10.1967. Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України від 16.01.2003 № 435-IV). З матеріалів спадкової справи № 76-2017 вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 220). Згідно із нормою ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. 15.03.2017 ОСОБА_1 звернулася до Тиврівської державної нотаріальної контори Вінницької області із заявою про прийняття спадщини (а.с. 218). У заяві зазначено, що спадкоємцями померлого окрім ОСОБА_1 є син померлого ОСОБА_4 . Тобто, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 1261 ЦК України ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є спадкоємцями ОСОБА_2 першої черги за законом. Водночас, положеннями ч. 1 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Так, предметом позову у даній справі є вимога про визнання протиправними дій щодо визнання нікчемним договору строкового банківського вкладу № 18-23048 від 09.07.2015, визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" щодо не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором від 09.07.2015, а також зобов`язання включити ОСОБА_2 до цього переліку. Відповідно до ст. 1228 ЦК України від 16.01.2003 № 435-IV вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним. Відтак, згідно норм ЦК України права на вклад у банку (фінансовій установі) є одним із об`єктів, що може переходити від спадкодавця до спадкоємців в процесі спадкування. Нормою ч. 3 ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року № 2121-III (у редакції чинній на час виникнення спадкових правовідносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) передбачено, що довідки по рахунках (вкладах) у разі смерті їх власників надаються банком особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в заповідальному розпорядженні банку, державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам по справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів). За приписами ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців (ч. 2 ст. 1297 ЦК України). Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1298 ЦК України). Колегія суддів враховує, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 фактично зводяться до того, що судом першої інстанції вірно встановлено, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, однак, суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку, що заявником не було доведено, що саме вона є правонаступником вибувшої сторони через відсутність свідоцтва про право на спадщину, до складу якої б увійшли права на вклад у ПАТ "Радикал Банк", який належав її померлому батьку. Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними зазначені доводи апеляційної скарги, оскільки як слідує з матеріалів спадкової справи померлого ОСОБА_2 , у ній відсутні як довідки банку, (або уповноважених органів управління банком у процесі тимчасової адміністрації чи ліквідації банку) про рахунки (вклади) померлого ОСОБА_2 , які б увійшли до складу спадщини, так і докази того, що саме ОСОБА_1 є єдиною спадкоємницею померлого, що прийняла спадщину і нею отримано свідоцтво про право на спадщину, до складу якої б увійшли права на вклад у ПАТ "Радикал Банк". При цьому, у заяві ОСОБА_1 (а.с. 218) нею особисто зазначено, що спадкоємцем, крім неї, є ще син померлого - ОСОБА_4 . На переконання колегії суддів, відсутність вказаних документів не дає підстав для висновку про перехід матеріальних прав у спірних правовідносинах від померлого позивача до ОСОБА_1 як його єдиної правонаступниці, що виключає передбачені ч. 1 ст. 52 КАС України підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про вступ її у справу як правонаступниці позивача. Крім того, судом першої інстанції було вірно враховано, що згідно з п. 8 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14, згідно якого відшкодування за вкладами можуть сплачуватися іншим особам згідно із законодавством (за довіреністю, свідоцтвом про право на спадщину тощо). Відтак, попри те, що нормами ЦК України передбачено, що отримання свідоцтва про право на спадщину за загальним правилом є правом, а не обов`язком спадкоємця, оформлення такого документа є необхідним з метою доведення ОСОБА_1 переходу саме до неї (як спадкоємця) матеріальних прав позивача у спірних правовідносинах та подальшої їх реалізації, що вказує на наявність обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні клопотання про заміну позивача його правонаступником у зв`язку із його необґрунтованістю та не підтвердженням факту правонаступництва належними, допустимими та достатніми доказами. Посилання ж апелянта на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі №802/49/16, якою було задоволено аналогічне клопотання про заміну сторони у справі, суд апеляційної інстанції оцінює критично, враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зважаючи на те, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, однак ОСОБА_1 не надано належних доказів того, що саме до неї, а не до іншого спадкоємця позивача, перейшли матеріальні права ОСОБА_2 у спірних правовідносинах, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 236 КАС України судом першої інстанції було обґрунтовано зупинено провадження у справі до встановлення правонаступника. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не було порушено норми процесуального права при вирішенні питання про заміну сторони правонаступником, що вказує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 15 січня 2020 року. Головуючий Біла Л.М. Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.