Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/1733/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/1733/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Юлія Миколаївна Суддя-доповідач - Сушко О.О. 24 листопада 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , за участю: секретаря судового засідання: Платаш В.О., представника позивача: Королюк О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року (м. Вінниця, 23 вересня 2020 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, міського голови м. Могилів-Подільського Бровко П.П. про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу . Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року адміністративний позов в частині позовних вимог: визнання протиправними дій міського голови міста Могилева-Подільського Бровко Петра Петровича щодо звільнення позивача з посади начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради та скасування розпорядження міського голови від 11.02.2019 року №30-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 »; поновлення позивача на посаді начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради Вінницької області з 19 лютого 2019 року; зобов`язання Могилів-Подільську міську раду Вінницької області анулювати запис в трудовій книжці позивача про звільнення його з посади за ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України; зобов`язання Могилів-Подільську міську раду Вінницької області здійснити позивачу нарахування та провести оплату праці за час вимушеного прогулу з 19 лютого 2019 року по день і час поновлення на посаді; визнання протиправними дій Могилів-Подільської міської ради Вінницької області по утриманню з позивача грошових коштів за 24 календарних дні відпустки в сумі 15 085, 44 грн. - залишити без розгляду. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Представник позивача в судовому засіданні просила задовольнити апеляційну скаргу. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що згідно розпорядження міського голови від 31.10.2016 року № 247-к позивача призначено на посаду начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради з 01 листопада 2016 року. 01 лютого 2019 року позивачу вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення в межах кримінального провадження по справі № 42019020000000019. 04 лютого 2019 року позивачем на ім`я Могилів-Подільського міського голови подано заяву про надання з 04 лютого 2019 року чергової основної відпустки терміном 40 календарних днів. 11.02.2019 року позивачем подано на ім`я Могилів-Подільського міського голови заяву про звільнення із займаної посади за власним бажанням з 19.02.2019 року. Згідно розпорядження Могилів-Подільського міського голови від 11.02.2019 року №30-к позивача звільнено з посади з 19 лютого 2019 року за п.1 ст. 36 КЗпП України. Відповідно до платіжного доручення №81 від 25.02.2019 року на картковий рахунок позивача Могилів-Подільською міською радою перераховано 4211,04 грн. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої ухвали виходив з того, що позивачем також не надано належних та достатніх доказів, які б засвідчували факт наявності об`єктивно непереборних обставин, які унеможливлювали звернення до суду у встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України строк. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В силу ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Таким чином, у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається з матеріалів позовної заяви предметом спору у даній справі є скасування розпорядження Могилів-Подільського міського голови від 11.02.2019 року №30-к про звільнення позивача з посади начальника земельного відділу з 19 лютого 2019 року за п.1 ст. 36 КЗпП України, поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Посилаючись на причини пропуску строку звернення до суду позивач стверджує, що йому оголошено підозру в межах кримінального провадження по справі № 42019020000000019. В період часу з 11.02.2019 року до 10.04.2019 року він був відсторонений від посади начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради відповідно до ухвали Вінницького міського суду від 11.02.2019 року справа № 127/3627/19. В подальшому, ухвалами Вінницького міського суду від 01.04.2019 року та 01.06.2019 року строк досудового слідства продовжувався, тому позивач вважав, що по закінченню відпустки він відсторонений від роботи на період досудового слідства, а про звільнення його з посади не було відомо. Крім того, позивач та його представник акцентували увагу суду на тому, що ні розпорядження про звільнення, ні трудової книжки позивач не отримував. Після надходження кримінального провадження № 42019020000000019 для розгляду до Могилів-Подільського міськрайонного суду, 21 лютого 2020 року позивачу стало відомо, що його звільнили за угодою сторін за п.1 ст. 36 КЗпПУ, хоча такої заяви він не подавав, а очікував закінчення та результатів розгляду кримінальної справи. 21.02.2020 року позивач звернувся до відповідача із вимогою надати йому копію оскаржуваного розпорядження про звільнення. За наслідками розгляду звернення відповідачем надано розпорядження про звільнення, де відсутній підпис позивача про ознайомлення з розпорядженням, та повідомлено, що трудова книжка була видана позивачеві 19 лютого 2019 року. Позивач зазнає, що дії по винесенню вказаного розпорядження міським головою є протиправними і безпідставними, а саме розпорядження незаконним, оскільки заяву по звільненню позивача за угодою сторін він не подавав, а заяву про звільнення його за власним бажанням писав під впливом психологічного тиску і на реєстрацію її не подавав. Разом з тим, судом не приймається вказані обставини у якості докази поважності причин пропуску строку звернення до суду у зв`язку з наступним. За змістом ч. 1 ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Частиною 2 вказаної статті визначено, що відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу. За вимогами ч. 1 ст. 156 КПК України клопотання про відсторонення особи від посади розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника. Відтак, процес відсторонення посадової особи від посади чітко регламентований ст. 154-158 КПК України, має свої процесуальні особливості та підстави. Як встановлено з матеріалів справи, у період з 11.02.2020 року до Могилів-Подільської міської ради та її виконавчих органів не надходили на виконання ухвали Вінницького міського суду стосовно відсторонення позивача від займаної посади, внаслідок чого розпорядження про відсторонення від посади позивача Могилів-Подільським міським головою не видавались. Разом із тим, з`ясовано, що 11.02.2019 року позивачем подано на ім`я міського голови заяву про звільнення із займаної посади за власним бажанням з 19.02.2019 року. Так, оригінал даної заяви міститься в матеріалах справи (аркуш 60 том 1). При цьому, заява містить дату підписання, підпис заявника та містить резолюцію Могилів- Подільського міського голови: « ОСОБА_2 та підпис». 11.02.2019 року Могилів-Подільським міським головою видано розпорядження №30-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 ». 19.02.2019 року позивача звільнено із займаної посади начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради та видано трудову книжку серії НОМЕР_1 . Судом у судовому засіданні досліджено оригінал особової картки позивача форми №П-2 №155. У графі трудову книжку отримав міститься дата 19.02.2019 року, а у графі підпис власника трудової книжки проставлений підпис позивача. Також встановлено, що 25.03.2019 року позивач подав на сайті НАЗК (https://public.nazk.gov.ua/) декларацію після звільнення з посади начальника земельного відділу Могилів-Подільської міської ради. Із зазначеними обставинами представник позивача також не погодилась та повідомила, що уся техніка та електронні носії були вилучені в рамках кримінального провадження №42019020000000019. Електронного ключа у позивача немає таку декларацію він не подавав. В той же час, на вимогу суду надати докази вилучення саме особистого електронного ключа, представник позивача зазначила, що такі докази у неї відсутні. Водночас, слід взяти до уваги інформацію Могилів-Подільської міськрайонної філії Вінницького обласного центру зайнятості, яка викладена у листі вих.№24,01-18/345-20 від 20.05.2020 року, згідно якого повідомлено, що позивач, з питань пошуку роботи звертався до Могилів-Подільської міськрайонної філії Вінницького обласного центру зайнятості 09.04.2019 року, статус безробітного отримав 09.04.2019 року та призначено виплату допомоги по безробіттю з 16.04.2019 року по 09.04.2020 року. На момент реєстрації у службі зайнятості пред`являв трудову книжку, в якій зроблені записи про призначення допомоги. Зазначені обставини додатково підтверджують факт ознайомлення позивача про своє звільнення у лютому 2019 року. Отже, позивачем не надано достатніх доказів, які б свідчили про неможливість звернення до суду протягом строку визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України. Крім того необхідно зазначити, що Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. В свою чергу слід зауважити, що початком строку звернення до суду є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Оскільки, дане поняття за своєю суттю є оціночним, тому суд у кожному конкретному випадку має надати правову оцінку відповідним обставинам та, як наслідок, визначити, чи можуть такі обставини бути визнані поважними. При цьому підставами для визнання причин пропуску строку звернення із позовом поважними, визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 27 листопада 2020 року. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.