Постанова 4818 № 643/19094/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 16 липня 2026 року м.Харків справа №643/19094/25 провадження № 22-ц/818/4136/26 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Мальованого Ю.М., Яцини В.Б., розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Сікорської Ірини Станіславівни на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 10 березня 2026 року, постановлене суддею Поліщук Т.В. в с т а н о в и в: У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № TDВ.2020.0991.9722 від 01.06.2020 в розмірі 31533 грн. 04 коп., судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн. 00 коп. Рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 10 березня 2026 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЄВРОКРЕДИТ» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № TDВ.2020.0991.9722 від 01.06.2020 у розмірі 20634 грн. 63 коп., з яких: 10054 грн. 52 коп. заборгованість за кредитом; 10580 грн. 11 коп. заборгованість по сплаті відсотків. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЄВРОКРЕДИТ» 1585 грн. 22 коп. витрат зі сплати судового збору та 3272 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а всього стягнути судових витрат 4857 грн. 22 коп. В іншій частині позову відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Сікорська Ірина Станіславівна просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити у задоволенні позову. Вирішити питання щодо судових витрат. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджували б наявність у ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» права вимоги до ОСОБА_1 , відповідно право на позов взагалі відсутнє. У матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, зокрема копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, тощо, на підтвердження перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів. Надані позивачем виписки не є належними та допустимими доказами оскільки не містять інформації про видачу кредитних коштів чи використання кредитного ліміту, не є деталізованими, не містять інформації про суми оплат та їх зарахування кредитором. Відсотки за користування кредитними коштами, нараховані поза межами строку кредитування, тому не підлягають стягненню. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що факт надання кредитних коштів підтверджується відповідними письмовими доказами. З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював користування грошовими коштами, що відображено у виписках з його рахунку. Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав. За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» є обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з урахуванням досліджених судом доказів. Щодо витрат на правову допомогу, суд першої інстанції зазначив, що оскільки позов задоволено частково, витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог у сумі 3272 грн. 00 коп. Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судовим розглядом встановлено, що 01.06.2020 АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № TDВ.2020.0991.9722 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування карток МПС з відкриттям кредитної лінії. Згідно з умовами договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором. Також, між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 підписано довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Додаток № 1 до Договору № TDВ.2020.0991.9722 від 01.06.2020 тарифний пакет «todobabak» та заява- анкета (а.с. 33-35,38). Відповідно до п. 1.1 Договору, цей Договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів за платіжними картками todobank у АТ «МЕГАБАНК» (далі - Правила). Підписання Сторонами цього договору вважається одночасно підписанням Правил, у зв`язку з чим Правила не підлягають додатковому та/або подальшому підписанню. Договір разом з Правилами, Тарифами на послуги Банку (Додаток № 1 до Договору), далі - Тарифи, вступають в силу для Сторін одночасно з підписанням цього договору і складають єдиний договір, надалі - Договір. Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Банк на підставі отриманої від Клієнта Заяви-анкети встановленого зразка відкрив Клієнту поточний рахунок (Картковий рахунок-1) у гривні, Картковий рахунок-2, в доларах США, Картковий рахунок-3 в Євро та видає платіжну картку міжнародної платіжної системи. Картковий рахунок-1 обслуговується за дебетово-кредитною схемою, Картковий рахунок-2 та Картковий рахунок-3 - за дебетовою схемою. Згідно з п. 1.4 Договору Банк має право надавати Клієнту на Картковий рахунок -1 кредит (встановити допустимий ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії) в сумі та на умовах визначених Договором. Кредит використовується Клієнтом на споживчі цілі. Операція на картковий рахунок -1 проводиться з урахуванням встановленого Доступного ліміту кредитної лінії. Максимальний ліміт кредитної лінії 200000,00 грн.; пільговий період для нарахування процентів по заборгованості, що виникає внаслідок здійснення операцій в торгово-сервісних мережах, становить 62 дні; процентна ставка за користування Доступним лімітом кредитної лінії по операціям становить 56,00%. Кінцевий строк, до якого має бути сплачена заборгованість да Доступним лімітом кредитної лінії у повному обсязі (до 16:00 год.) 31.05.2021 (п.2 Договору). Відповідно до п. 2.5 Договору, розмір Доступного ліміту кредитної лінії може бути змінений (збільшений та/або зменшений) в межах Максимального ліміту кредитної лінії, у порядку передбаченому Правилами. Сплата процентів, передбачених умовами Договору за користування Доступним лімітом кредитної лінії, здійснюється Клієнтом у разі його використання (повністю та/або частково) (п. 2.4 Договору). Нарахування процентів на залишок коштів на Карткових рахунках, за користування Доступним лімітом кредитної лінії та у разі виникнення заборгованості на суму несанкціонованого овердрафту здійснюється згідно Правил та Тарифів (п. 2.6 Договору). Розмір процентів за користування кредитом визначений у п.2.2. Договору та Тарифах (додаток №1 до договору). Пунктом 4.8 Договору, сторони погодили і Клієнт своїм підписом підтвердив, що істотні умови, які є обов`язковими для договору даного виду відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у цьому тексті чи додатках, додаткових угодах до нього, так і у Правилах, Тарифах, тощо, що у сукупності складає Договір. Також Клієнт своїм підписом підтвердив, що з умовами Договору (з урахуванням Правил, які розміщені на офіційному сайті Банку www.todobank.com та/або www.megabank.ua, та/або у відділеннях Банку, Тарифів, тощо), ознайомлений і згодний. Як вбачається з виписок з особового рахунку за період з 01.06.2020 по 02.12.2022 та з 03.12.2022 по 03.09.2024, позивач відкрив відповідачу в АТ «Мегабанк» поточні рахунки, видав платіжну картку та здійснив перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача в межах ліміту кредитної лінії (а.с. 30-32,40-45). Відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, проведених ТОВ «Українська універсальна біржа», ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» стала переможцем аукціону по продажу активів АТ «Мегабанк», а саме: права вимоги за кредитними договорами. Переможець зобов`язався здійснити повну оплату коштів за лот, які повинні надійти на рахунок банку не пізніше кінця 18 робочого дня, з дати оформлення ЦБД протоколу електронного аукціону, підписати договір купівлі-продажу/відступлення активу(майна) протягом 20 робочих днів, з дня наступного за днем оформлення електронного протоколу аукціону (а.с. 17). В подальшому обумовлена сума була сплачена, що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів від 31.07.2024 (а.с. 16). 03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, згідно п. 1 Договору в порядку та на умовах, визначених Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває право вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору (а.с. 13-15). 27.12.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах Боржників (а.с. 11-12). Пункт 2 Договору № 1/12 визначає, що за цим Договором Новий кредитор набуває усі права кредитора за Основними договорами. Права вимоги переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору та Додатку №1 (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами). ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» здійснило перерахування ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» грошових коштів за Договором № 1/12 про відступлення прав вимоги, що підтверджується платіжними інструкціями кредитового переказу коштів (а.с. 26). Відповідно до Витягу до Додатку № 1 вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги, в тому числі за Кредитним договором № TDВ.2020.0991.9722 від 01.06.2020, товариство набуло право вимоги до відповідача в розмірі 31533 грн. 04 коп. (а.с. 27). Таким чином, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшли всі права щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № TDВ.2020.0991.9722 від 01.06.2020. Згідно з довідкою-розрахунком, складеною АТ «Мегабанк», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 03.09.2024 становить 31533 грн. 04 коп., з яких: 10054 грн. 52 коп. заборгованість за основним боргом; 21478 грн. 52 коп. заборгованість по сплаті відсотків (а.с. 28). Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. За змістом ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Договір та анкету - заяву підписано ОСОБА_1 .. Він містить податковий номер відповідача, паспортні данні, його адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону. Також міститься підпис відповідача про отримання картки 01.06.2020 року. Як убачається з виписки по особовому рахунку відповідача на відкритий картковий рахунок згідно кредитного договору було нараховано кредитні кошти, які він використовував, заборгованість за тілом кредиту складає 10054,52 грн. Таким чином позивачем доведено факт надання кредитних коштів саме відповідачу. Що також не заперечується і самим відповідачем. Щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами, судова колегія зазначає наступне. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Позивачем на підтвердження розміру нарахованих процентів надано виписку по особовому рахунку відповідачки за період з 03.12.2022 року по 13.09.2024 року, в якій відображено рух наданих кредитних коштів, та довідки-розрахунку заборгованість станом на станом на 02.09.2024 року. Водночас у довідці-розрахунку відображена лише загальна сума без конкретизації строку нарахування, відсоткової ставки нарахування тощо, а з виписки по рахунку також не вбачається розмір відсоткової ставки, за якою нараховувались проценти за користування коштами. При цьому колегія суддів зауважує, що нарахування відсотків після спливу строку дії договору суперечить закону. Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України). У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанову Верховного Суду від 30.11.2022 року у справі № 334/3056/15). Належним чином дослідити розрахунок заборгованості за кредитним договором, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з випискою з особового рахунку позичальника, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок це процесуальний обов`язок суду (постанови Верховного Суду від 03.05.2018 року у справі № 404/251/17, від 05.12.2018 року у справі № 346/5603/17, від 20.07.2022 року у справі № 343/557/15-ц, від 14.09.2022 року у справі № 369/7147/15-ц). Разом з тим, позивачем не надано детального розрахунку заборгованості по процентах за користування кредитними коштами в межах строку дії договору, тому суд позбавлений можливості перевірити його, оцінити у сукупності та взаємозв`язку із випискою з особового рахунку відповідача, який не в повній мірі співпадає з часом користування відповідачем кредитними коштами. У зв`язку з чим суд позбавлений можливості навести свій розрахунок у судовому рішенні. Тому судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України). Із положень ч.ч. 1-5ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу. До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту. Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18). На підтвердження відповідних витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акт прийому-передачі наданих послуг). Отже, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат. Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). В позовній заяві ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» просило стягнути витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 11 200,00 грн. На підтвердження понесених судових витрат позивачем надано: договір № 1/07 від 01.07.2025 року, який укладений між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та адвокатом АО «Альянс ДЛС». Згідно акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12123307 від 14.08.2025 року вартість виконаних робіт, за надання правничої допомоги в суді першої інстанції, становить 11 200,00 грн. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час розгляду справи в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі відповідачка просила відмовити в задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу. Отже зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції позовні вимоги Товариства задоволено частково, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» 3570,56 грн. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч.10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Таким чином з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 523,55 грн (1295,26 грн-772,26 грн). Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сікорської Ірини Станіславівни - задовольнити частково. Рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 10 березня 2026 року змінити. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за тілом кредиту у сумі 10054,52 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3570,56 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 523,55 грн. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Ю.М. Мальований В.Б. Яцина