Постанова 4824 № 758/11086/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/6966/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 липня 2026року місто Київ справа № 758/11086/25 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 листопада 2025року, ухвалене під головуванням судді Войтенко Т.В., у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: У липні 2025 року позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг monobank від 04квітня 2019 року, яка виникла станом на 11 травня 2025 року у розмірі 10984,05 грн. В обґрунтування вимог посилався на те, що monobank - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Вказував, що 04квітня 2019 року відповідач звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язкуз чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Зазначав, що положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. Вказував, що на підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Зазначав, що 27 лютого 2024 року банк направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, однак остання жодних дій на погашення заборгованості не вчинила. Позивач посилався на те, що банк свої зобов`язаннявиконав належним чином, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак остання умови кредитного договору не виконує, грошові кошти не повертає, а тому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором. Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 12 листопада 2025 року у задоволенні позову АТ «Універсал Банк»відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач АТ «Універсал Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування вимог посилався на те, що судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту «monobank», а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб з тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Апелянт вважає, що суд дійшов передчасних висновків відносно того, що клієнт не був ознайомлений із наданими позивачем умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту. Вказував, що виконаний банком розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором. Зазначав, що відповідачем не висловлювалось жодних заперечень з приводу наявної заборгованості, контррозрахунку заборгованості не надано. Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надійшло. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. З`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України). Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України). Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України). За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України). Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Як вбачається з матеріалів справи, 04 квітня 2019 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк». У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг, укладання якого підтверджує і зобов`язується виконувати його умови (п.2). Згідно з п.3 анкети-заяви, відповідач підтвердила, що ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, що складають договір та зобов`язалася виконувати його умови. Окрім цього, відповідач беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти її про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису (п.6). Згідно з п.11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. На підтвердження своїх вимог позивачем до позовної заяви також було надано: розрахунок заборгованості за договором №б/н від 04 квітня 2019 року, анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 04квітня 2019 року, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» про надання банківських послуг щодо продуктів monobank, Тарифи чорної картки monobank, виписку про рух коштів по рахункуза період з 05 квітня 2019 року по 11травня 2025 року, паспорт споживчого кредиту, довідку про розмір встановленого ліміту та копію паспорту відповідача. Як вбачається з витягу Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Паспорту споживчого кредиту чорної карти monobankта Тарифів чорної карти monobank, які були додані до позовної заяви, останні не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 04 квітня 2019 року шляхом підписання анкети-заяви. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobankнабувають чинності 27 листопада 2021 року, а анкета-заява відповідачем була підписана 04 квітня 2019 року. А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг monobank від 04 квітня 2019 року, яка виникла станом 11 травня 2025 року у розмірі 10984,05 грн.та вказував на те, що така заборгованість складається з кредитного ліміту та овердрафту (мінусу по картці). Як вбачається з довідки АТ «Універсал Банк» відповідачу була видана кредитна картка: № НОМЕР_1 , термін дії до 09/29. Згідно довідки про розмір встановленого кредитного ліміту 05 квітня 2019 року кредитний ліміт був встановлений у розмірі 7000 грн., що також відображається у виписці по рахунку. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75. Виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №372/223/17, від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі №175/35/16-ц. Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України). Судом першої інстанції належним чином не було досліджено наявні в справі докази, не було надано їм належної оцінки, не вирішено питання про наявність чи відсутність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з встановлених судом обставин. Посилання суду першої інстанції на те, що:розрахунок заборгованості, виписка з рахунку не є документами, які доводять погодження сторонами умов щодо розміру та сплати процентів; заборгованість утворювалася в тому числі у зв`язку зі списанням відсотків, які не погоджувалися з відповідачем, а тому суд не може встановити дійсну суму неповернутого тіла кредиту є безпідставними. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, належним чином дослідити подані сторонами докази (в даному випадку - розрахунок заборгованості за кредитним договором та виписку по рахунку), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на їх спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду. Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення заборгованості, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що застосування норм права, оцінка доказів є прерогативою суду. В цій категорії справ розмір кредитної заборгованості має визначатися відповідно до наданих доказів, вимог закону та умов договору. А відтак колегія суддів вважає за необхідне перевірити надані позивачем розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів відповідача по картці в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами. Так, досліджуючи виписку про рух коштів відповідача по картці колегія суддів встановила, що відповідач здійснювала витрати кредитних коштів та періодично вносила кошти на погашення кредиту. Відповідно до наданого розрахунку та виписки по рахунку вбачається, що позивачем безпосередньо до загальної заборгованості по кредиту включалося та відповідно проводилося списання відсотків. Оскільки матеріали справи не містять доказів про погодження з відповідачем умов сплати відсотків за договором від 04 квітня 2019 року, колегія суддів вважає, що позивач безпідставно нарахував у розмір заборгованості вказану складову (відсотки). Таким чином якщо від суми заборгованості 10984,05 грн. відняти нараховані позивачем відсотки за період з 01 липня 2019 року по 01 грудня 2023 року у загальній сумі 12525,89 грн., то вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти були повернуті АТ «Універсал Банк» в добровільному порядку, правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10984,05 грн. немає. Відповідно до ч.4 ст.376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати у доповненні або зміні його мотивувальної частини. Оскільки суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку щодо відмови в задоволенні позову АТ «Універсал Банк», однак з помилкових мотивів, отже судове рішення підлягає зміні з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити частково. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 листопада 2025 року змінити, шляхом викладення мотивувальної частини рішення суду першої інстанції в редакції цієї постанови. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий: Судді: