LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 48242-2255/10

від 09.03.2023 ·

Головуючий у І інстанції Зотько Т.А. Провадження №22-ц/824/2525/2023 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Матвієнко Ю.О., суддів: Гуля В.В., Мельника Я.С., при секретарі: Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року про відмову в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Універсал Банк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його на виконання, В С Т А Н О В И В : У вересні 2022 року АТ «Універсал Банк» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дубліката виконавчого листа по справі № 2-2255/2010 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Обгрунтовуючи вимоги, заявник посилався на те, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25.10.2010 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту в розмірі 134 161,49 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.10.2009 року становить 1 043 711 грн. 32 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість у розмірі 134 161,49 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.10.2009 року становить 1 043 711,32 грн., а також судові витрати по справі у розмірі 1700 грн. та оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. На виконання вищевказаного рішення 30.01.2012 року Деснянським районним судом м. Києва були видані виконавчі листи. З метою виконання рішення суду, виконавчий лист було направлено до Деснянського ВДВС. З Деснянського відділу ВДВС виконавчий лист №2-2255/2010 направлено на примусове виконання до відповідного органу ВДВС. Згідно наданої відповіді від 21.06.2017 року за вих. № 9901 Дніпровського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві:виконавчий лист №2-2255, виданий Деснянським районним судом міста Києва 25.10.2010 року простягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу в сумі 1 045 531,32 грн. надійшов на виконання до відділу 03.03.2012 року;25.10.2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення ВП на підставі п.10 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції Закону від 21.04.1999 №606-ХІУ;виконавчий лист було направлено за належністю до ВДВС Солом`янського РУЮ міста Київ. Повторно виконавчий лист №2-2255 на виконання до Відділу не надходив. Заявник у заяві посилається на те, що рішення суду не виконане і по даний час, інформація стосовно виконавчого провадження, відкритого у Солом`янському ВДВС, - відсутня, на численні запити представників АТ «Універсал Банк» зі сторони ДВС ніякої відповіді не надано. Згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень будь-які відомості відносно боржника ОСОБА_2 за виконавчим листом № 2-2255/2010, виданим Деснянським районним судом м. Києва щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості у розмірі 134 161,49 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.10.2009 року становить 1 043 711 грн. 32 коп., а також судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 700 грн. та оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., - відсутні. АТ «Універсал Банк» неодноразово зверталося з письмовими запитами в Деснянський та Солом`янський районні відділи державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві, проте жодної відповіді так і не отримало. Згідно перевірки бази даних АСВП станом на 26.08.2022 року вищевказаний виконавчий документ на виконанні у ВДВС не перебуває. Постанова про повернення виконавчого документу та оригінал виконавчого листа на адресу АТ «Універсал Банк» не надходили, що підтверджується Актом та довідкою про перевірку вхідної документації. Належним доказом підтвердження надсилання стягувачу у виконавчому провадженні постанови про повернення виконавчого документа є квитанція про відправлення та повідомлення про вручення рекомендованого листа. Виконавчий лист, виданий у відношенні ОСОБА_2 , на адресу Банку не надходив. Наразі відсутні докази отримання копії постанов про повернення виконавчого документа стягувачу, відсутня квитанція про відправлення та повідомлення про вручення, будь-які дані в Авгоматизованій системі виконавчих проваджень також відсутні. Внаслідок вищенаведених обставин стягувач був позбавлений можливості дізнатися про завершення виконавчого провадження і нездійснення виконавчих дій, що спричинило пропущення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Заявник вважає, що доведення обставин втрати виконавчого листа по даній справі відділом ДВС не може бути покладено на стягувача, крім того, на теперішній час виконавче провадження вже знищено у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, надання будь-яких документів, що підтверджують або спростовують докази направлення на адресу стягувача будь-яких постанов, винесених в рамках виконавчого провадження, в тому числі і постанови виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу, є неможливим. Враховуючи викладене, заявник просив суд поновити АТ «Універсал Банк» строк для пред`явлення виконавчого документу по цивільній справі №2-2255/2010 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості у розмірі 134 161,49 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.10.2009 року становить 1 043 711 грн. 32 коп., а також судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 700 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., та видати дублікат виконавчого документу по вищевказаній цивільній справі №2-2255/2010 у зв`язку з його втратою. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року у задоволенні заяви АТ «Універсал Банк» відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою, заявник подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити по справі нове судове рішення про задоволення заяви. Обгрунтовуючи скаргу, посилався на помилковість висновків суду з приводу недоведеності заявником підстав заявлених ним вимог в частині втрати виконавчого документу та поважності причин пропуску строку пред`явлення його на виконання. На переконання заявника, виконавчий лист №2-2255/2010 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості втрачено під час пересилки між органами виконавчої служби. Тому, зважаючи на недоведеність належними та допустимими доказами факту отримання стягувачем оригіналу виконавчого листа при поверненні його виконавчою службою, та беручи до уваги необхідність виконання судового рішення, ухваленого на користь банку, заявник просив суд про задоволення скарги з викладених у ній підстав. В судовому засіданні представник АТ «Універсал Банк» Сахабутдінов В.Ю. апеляційну скаргу підтримав та просив про її задоволення з викладених у ній підстав. Інші учасники процесу, які повідомлялись про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились; колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності за наявними у справі матеріалами. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи в задоволенні заяви АТ «Універсал Банк», суд першої інстанції виходив з недоведеності заявником факту втрати виконавчого листа та поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, і це встановлено судом, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25.10.2010 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту в розмірі 134 161,49 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.10.2009 року становить 1 043 711 грн. 32 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість у розмірі 134 161,49 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 12.10.2009 року становить 1 043 711,32 грн., а також судові витрати по справі у розмірі 1700 грн. та оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. (а.с.15-17). На виконання вищевказаного рішення 30.01.2012 року Деснянським районним судом м. Києва були видані виконавчі листи. Згідно наявної у матеріалах справи відповіді від 21.06.2017 року за вих. № 9901 Дніпровського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві:виконавчий лист №2-2255, виданий Деснянським районним судом міста Києва 25.10.2010 року простягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу в сумі 1 045 531,32 грн. надійшов на виконання до відділу 03.03.2012 року;25.10.2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення ВП на підставі п.10 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції Закону від 21.04.1999 №606-ХІУ;виконавчий лист було направлено за належністю до ВДВС Солом`янського РУЮ міста Київ. Повторно виконавчий лист №2-2255 на виконання до Відділу не надходив (а.с.18). Згідно з п.17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25.09.2015 року за №8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджується втрата виконавчого листа. Тобто, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу. Відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Згідно із частиною 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Таке ж положення міститься у ст. 433 ЦПК України, згідно ч. 1 якої у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Водночас, встановлення відповідних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників виконавчого провадження та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження» певних процесуальних дій. Інститут строків як в цивільному судочинстві, так і у виконавчому провадженні, сприяє досягненню юридичної визначеності у даних правовідносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся за виконанням судового рішення, відносини стають стабільними. Суд, вирішуючи питання про видачу дубліката, має винести обґрунтоване рішення щодо поважності причин пропуску строку. Поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» 03 квітня 2008 року, встановив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. На підставі викладеного, враховуючи, що банком не надано доказів, підтверджуючих втрату виконавчого листа, обставини поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та відповідно судом це не встановлено, а безпідставне поновлення процесуальних строків є порушенням правової визначеності, необхідно дійти висновку про відсутність підстав для поновлення такого строку. З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист №2-2255/10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором перебував на виконанні у Дніпровському районному відділі державної виконавчої служби по 25.10.2013 року, коли виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено виконавчий лист за належністю до ВДВС Солом`янського РУЮ м. Київ. Повторно виконавчий лист №2-2255 на виконання до Відділу не надходив. При цьому, цікавитися станом виконавчого провадження стягувач почав лише у червні 2017 року, а із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного з поважних причин строку пред`явлення листа на виконання заявник звернувся до суду лише у вересні 2022 року, що підтверджується наявними у справі доказами. Належних, допустимих та достовірних доказів, достатніх для висновку про втрату виконавчого листа, заявником суду також не надано. Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази згідно вимог ст.ст.77 - 80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми. Згідно ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК Українизбирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб, або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що саме стягувач під час судового розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа має довести поважність причин пропуску цього строку та факт втрати виконавчого листа, що не було виконано заявником належним чином в рамках даної цивільної справи, обґрунтованим є висновок суду про відмову у задоволенні заяви з підстав недоведеності заявником обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зважаючи, зокрема, і на те, що безпідставне поновлення процесуальних строків є порушенням правової визначеності. Доводи апеляційної скарги про те, що поважною для поновлення пропущеного строку причиною є втрата виконавчого листа при його пересиланні між органами ДВС, колегією суддів відхиляються, оскільки ці доводи скарги належним чином не підтверджені, а обов`язок доказування поважності причин пропуску строку лежить саме на стягувачеві. Крім того, колегія суддів зауважує, що поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди заявника з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і доводи апеляційної скарги заявника цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги АТ «Універсал Банк» без задоволення, а ухвали суду - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 08 листопада 2022 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»