Постанова Дніпровський апеляційний суд № 203/515/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1385/26 Справа № 203/515/26 Суддя у 1-й інстанції - Качаленко Г. В. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2026 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження на постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 02 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 130, статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), за участю: захисника Сергєєва А. М. ВСТАНОВИВ: Зміст оскарженого судового рішення. Постановою Центрального районного суду міста Дніпра від 02 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст.185 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000,00 гривень та судовий збір на користь держави у сумі 665,00 гривень. Згідно з постановою суду, 09.01.2026 о 18-10 годині ОСОБА_1 знаходячись за адресою: м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 100, на неодноразові законні вимоги поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 4 УПП в Дніпропетровській області капрала поліції Столярчука М. Є. залишитись на місці скоєння правопорушення та пред`явити документи не відреагував та почав тікати, чим вчинив злісну непокору законній вимозі чи розпорядженню поліцейського, скоїв правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП. Також, 09.01.2026 о 18-40 годині в м. Дніпро по проспекту Олександра Поля, 100, керував транспортним засобом автомобілем марки «Dacia» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в його діях. Клопотання по поновлення строку апеляційного оскарження обґрунтоване тим, що постанову та судові повістки він не отримував, так як перебуває на військовій службі, смс-повідомлення про виклики до суду також не отримував у зв?язку з нестабільним мобільним зв?язком. Зазначає, що про дану постанову дізнався лише 01.04.2026, на момент розгляду справи в суді першої інстанції та на даний час є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 10.01.2026, копією довідки №223 з в/ч НОМЕР_3 , а тому обмежений в можливості оперативно реагувати на судові рішення та подавати процесуальні документи до суду, оскільки здебільшого перебуває в районі бойових дій та лінії бойового зіткнення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вважає постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи. За змістом доповненої апеляційної скарги захисника Кравцова В. А. зазначено, що з матеріалів справи не вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а тому останній не є суб`єктом адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП. Звертає увагу, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 562854 від 09.01.2026 ОСОБА_1 о 18-40 годині керував транспортним засобом. В той же час відповідно до наявних відеозаписів ОСОБА_1 о 18-32 годині вже проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння. Вважає, що співробітниками поліції під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 допущено порушення - не запропоновано йому альтернативний спосіб проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі та останні не пересвідчились чи згоден останній з результатами огляду. Вказує, що відеозапис з бодікамер є неповним, а тому є недопустимим доказом. Позиції учасників апеляційного розгляду. В судовому засіданні захисник підтримав апеляційну скаргу та з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення. Під час судового розгляду справи апеляційним судом відмовлено у клопотаннях захисника про залучення прокурора у зв`язку з тим, що його участь у даній категорії справ, виходячи з положень ст. 250 КУпАП, не є обов`язковою. Крім того, апеляційним судом враховано, що матеріали справи містять достатню сукупність доказів для перевірки доводів апеляційної скарги, тому з огляду на характер та обсяг матеріалів справи, вважав за доцільне відмовити у задоволенні клопотань захисника про витребування доказів та виклик поліцейських для допиту в якості свідків. У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, доповнень до апеляційної скарги, клопотань або заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечував проти проведення апеляційного розгляду справи за відсутності особи. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб (ч. 6 ст. 294 КУпАП). Мотиви апеляційного суду. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційний суд, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку врахував, що в матеріалах справи відсутні докази про отримання судового рішення, при цьому особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення у судовому засіданні присутня не була, доходить висновку, що строк апеляційного оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню. Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, доходить наступних висновків. Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 185 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи. За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису... Приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 185 КУпАП, суд першої інстанції правильно поклав в основу судового рішення відомості, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 1 № 562854 від 09.01.2026 та серії ЕПР1 №562854 від 09.01.2026, рапортах поліцейських УПП ДПП в Дніпропетровській області від 09.01.2026; відеозаписі з місця події. На відеозаписі з нагрудної камери співробітника поліції зафіксовано момент того, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб «Dacia», д. н. з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Далі, за змістом відеозапису, поліцейські намагалися встановити особу ОСОБА_2 , який на неодноразові законні вимоги працівників поліції відмовлявся надавати документи та декілька разів намагався піти з місця події, останнього неодноразово попереджено, що його буде затримано, після того, як ОСОБА_1 не реагував на вимоги працівника поліції, його затримано із застосуванням спецзасобів (кайданки). Після чого у присутності двох свідків проведено огляд особистих речей ОСОБА_1 . Разом з цим, під час спілкування з ОСОБА_1 повідомлено про наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. На відеозаписі відображено, що ОСОБА_1 спочатку погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, декілька разів намагався продути алкотестер, після чого інспектором поліції роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду, вимогу пункту 2.5 ПДР України. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Отже, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Dacia», д. н. з. НОМЕР_1 , його відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на вимогу співробітника поліції та злісна непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків зафіксовано на долученому до матеріалів відеозаписі і вказаних письмових доказах та спростовує доводи сторони захисту в цій частині. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За порушення водієм обов`язку, передбаченого п. 2.5 ПДР, за таку відмову настає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто правові наслідки у виді складення протоколу, оскільки, як вже було зазначено вище, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП охоплює відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп`яніння і за такі дії настає адміністративна відповідальність. Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення..., що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Стосовно доводів захисника про наявність незначної розбіжності в часі вчинення правопорушення, яка вказана у протоколі та зафіксована на відеозаписі апеляційний суд вважає їх слушними, проте вказані обставини не виключають відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд виснує, що працівники поліції у відповідності до вимог закону склали стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, дотримуючись вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. № 1103 (зі змінами та доповненнями) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015. Відповідальність за статтею 185 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку. Об`єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління. Об`єктивна сторона правопорушення полягає, зокрема у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов`язків. Кваліфікуючою ознакою цього правопорушення визначають спосіб його вчинення - злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов`язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Як свідчать матеріали справи, законні вимоги працівників поліції до ОСОБА_1 полягали у вимозі залишитись на місці скоєння правопорушення та пред`явити документи, на що останній не відреагував та декілька разів намагався втікати, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського. На зауваження поліцейських ОСОБА_1 не реагував, що в кінцевому результаті призвело до застосування щодо нього засобів зв`язування (кайданки) згідно зі ст. 45 Закону України «Про Національну поліції». Вказані обставини встановлені долученим до матеріалів справи відеозаписом. Вищевикладене в сукупності з іншими наявними доказами в матеріалах справи повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 185 КУпАП. На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст. 185 КУпАП є неспроможними та спростовуються матеріалами справи у сукупності. Інших доводів, які б свідчили про незаконність оскаржуваного рішення та спростовували його висновки, в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи не наведено. Отже, при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено, а доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з прийнятим судовим рішенням, власної оцінки доказів справи та положень КУпАП, які апелянт тлумачить на свою користь, ігноруючи їх сукупність та об`єктивність відеозапису. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, а оскаржену постанову суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк апеляційного оскарження постанови Центрального районного суду міста Дніпра від 02 березня 2026 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 02 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О. П. Піскун