Постанова Київський апеляційний суд № 376/2884/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 квітня 2025 року справа № 376/2884/24 провадження № 33/824/2471/2025 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сквирського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- В С Т А Н О В И В : Постановою Сквирського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Не погоджуючись із постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В якій просить постанову суду скасувати та постановити нову про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що матеріали справи не мають підтвердження того, що скаржник своїм дзеркалом заднього виду зачепив інший автомобіль. Можливості надати докази у суді першої інстанції не мав, оскільки судову повістку про час, дату та місце розгляду справи не отримував. У зв`язку з чим, в судовому засіданні присутній не був. Зазначає, що під час складання адміністративного протоколу, ОСОБА_1 було відмовлено в наданні права на юридичну допомогу, відмовлено в задоволенні клопотання про перенесення часу розгляду справи, відхиллено письмове пояснення його свідка до протоколу поліцейського. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.09.2024 року серії ААД № 562964, вбачається, що 13.09.2024 року об 13 год. 50 хв. в м. Сквира, провул. Пивоварний, 4, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 21112 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , не реагував на зміну дорожнього руху, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не дотримався безпечного інтервалу в результаті чого здійснив наїзд на припаркований траспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER, з д. н. з. НОМЕР_2 , в наслідок чого автомобіль останнього отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1, 13.1, 2.3Б Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, з посиланням на те, що рішення суду отримав 28 січня 2025 року Із апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 11 лютого 2025 року. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено. За змістом положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням. Наведені апелянтом підстави можна визнати поважними, а тому строк на апеляційне оскарження постанови суду слід поновити. Відповідно 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі. Статтею 124 передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно до п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Також, п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Та, п. 2.3Б ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення ААД № 562964 від 13.09.2024 року серії, схему місця ДТП від 13.09.2024 року, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 13.09.2024 року та долучений до матеріалів справи диск від 13.09.2024 року, на якому зафіксовано момент складання протоколів працівниками поліції. Апелянт зазначає в апеляційній скарзі про те, що можливості надати докази у суді першої інстанції не мав, оскільки судову повістку про час, дату та місце розгляду справи не отримував. У зв`язку з чим, в судовому засіданні присутній не був. Однак, дані доводи скаржника апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи наявна розписка ОСОБА_1 від 28 жовтня 2024 року про ознайомлення з пам`яткою про права та обов`язками особи, яка бере участь у судовому засіданні. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо притягнення, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Жодних доказів на спростування незаконності рішення суду першої інстанції щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, апелянтом в апеляційній скарзі не наведено. Так само як і не долучено жодних доказів, які б підтверджували невинуватість останнього. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. З огляду на вказане, висновки районного суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, - П О С Т А Н О В И В : Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Сквирського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Сквирського районного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає Суддя