Постанова Вінницький апеляційний суд № 149/440/25

Справа № 149/440/25 Провадження № 22-ц/801/1633/2026 Категорія: 10 Головуючий у суді 1-ї інстанції Робак М. В. Доповідач:Копаничук С. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2026 рокуСправа № 149/440/25м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач), суддів: Рибчинського В.П., Стадника І.М., за участю секретаря судового засідання: Ходакової М. Г. позивач: ОСОБА_1 відповідач: ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 06.05.2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ в натурі майна подружжя,- Встановив: ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ в натурі майна подружжя. Вказала, що вони з ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 12.07.2014 року ,який рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 29.01.2021 року було розірвано. 19.09.2014 року вона придбала квартиру АДРЕСА_1 за особисті кошти ,отримані від підприємницької діяльності по наданню послуг перукарні. Під час шлюбу із відповідачем ОСОБА_2 до вказаної квартири було здійснено добудову розміром 7,66 х 4,40 для облаштування перукарні та салану краси, державну реєстрацію права власності на реконструйований обєкт нерухомого майна на даний час не здійснено. Просила суд розподілити в натурі будівлю перукарні з добудовою, що знаходиться в АДРЕСА_2 , загальною площею 61,9 кв.м, що складається із: кімнати відпочинку ,площею 11,4 кв.м, залу ,площею 12,5 кв.м, залу ,площею 16,6 кв.м, коридору ,площею 7,,5 кв.м, вбиральні ,площею 3,7 кв.м, приміщення для персоналу, площею 6,8 кв.м, залу площею 3,4 кв.м, на дві частини, збільшивши її частку на вартість особисто належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_3 . 04.11.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зміну предмету позову у якій просила розподілити в натурі будівлю перукарні з добудовою, яка знаходиться в АДРЕСА_4 , загальною площею 61,9 кв.м, що складається із: кімнати відпочинку, площею 11,4 кв.м, залу, площею 12,5 кв.м, залу, площею 16,6 кв.м, коридору ,площею 7,5 кв.м, вбиральні, площею 3,7 кв.м, приміщення для персоналу, площею 6,8 кв.м, залу, площею 3,4 кв.м, виділивши їй частину, а відповідачу ОСОБА_2 іншу половину даної будівля з добудовою. Мотивувала це тим, що рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 14.05.2025 року у справі №149/411/21 , залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 28.08.2025 року вищезазначену квартиру визнано об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнано за ОСОБА_2 вказаної квартири. Окрім того просила, призначити по справі будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: 1) чи можливий, і в яких варіантах, поділ в натурі будівлі перукарні з добудовою, яка знаходиться в АДРЕСА_2 (до перейменування АДРЕСА_4 ), загальною площею 61,9 кв.м., відповідно до ідеальних часток співвласників (по 1/2 частині)? Якщо такий поділ неможливий, то які є варіанти поділу в частках, близьких до ідеальних, і який розмір компенсації співвласникові, частка якого після поділу буде меншою за його ідеальну частку? 2) яка вартість частин будівлі перукарні з добудовою після її поділу? 3) які конкретно роботи необхідно провести по переробленню будівлі перукарні з добудовою і які матеріальні витрати потрібно понести по кожному із представлених варіантів, з ким потрібно погодити переобладнання? Проведення експертизи просить доручити експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (21021, м.Вінниця, вул.Василя Порика, буд.8). 17.02.2026 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 із зустрічним позовом про поділ в натурі майна подружжя. Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 06.05.2026 року клопотання представника позивачки ОСОБА_1 про призначення експертизи задоволено. Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ в натурі майна, судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС. На вирішення експертів поставлено наступні питання: 1) чи можливий, і в яких варіантах, поділ в натурі будівлі перукарні з добудовою, яка знаходиться в АДРЕСА_2 (до перейменування АДРЕСА_4 ), загальною площею 61,9 кв.м., відповідно до ідеальних часток співвласників (по 1/2 частині)? Якщо такий поділ неможливий, то які є варіанти поділу в частках, близьких до ідеальних, і який розмір компенсації співвласникові, частка якого після поділу буде меншою за його ідеальну частку? 2) Яка вартість частин будівлі перукарні з добудовою після її поділу? 3) Які конкретно роботи необхідно провести по переробленню будівлі перукарні з добудовою і які матеріальні витрати потрібно понести по кожному із представлених варіантів, з ким потрібно погодити переобладнання? В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначену ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказав, що у матеріалах справи наявний висновок судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи з ідентичних питань, які просить поставити на вирішення експерту, позивачка, тому призначення експертизи є необгрунтованою. Окрім того, посилання суду на значну різницю у вартості спірного майна визначену експертом на замовлення відповідача та спеціалістом на замовлення позивачки, яка становить 670 042 грн ,є безпідставним, так як перед судовим експертом не було поставлено питання визначення ринкової вартості спірного майна, а лише визначення вартості окремих частин нежитлового приміщення після його поділу. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає ухвалу суду обгрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин ,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Постановляючи ухвалу про призначення судової будівельно-технічної експертизи, суд виходив із того, що предметом спору є поділ спільного нерухомого майна в натурі, а для встановлення можливості його поділу, визначення варіантів такого поділу та дійсної вартості майна необхідні спеціальні знання. Суд також врахував, що між висновком експерта, поданим відповідачем, та звітом спеціаліста, поданим позивачкою, існує істотна різниця у визначенні вартості спірного майна, що викликає сумніви щодо правильності наданого висновку та має суттєве значення для правильного вирішення спору. Крім того, суд зазначив, що позивачка заявила клопотання про призначення експертизи одночасно з поданням позову, а неподання нею власного експертного висновку не свідчить про зловживання процесуальними правами, оскільки звернення з клопотанням про призначення експертизи є її процесуальним правом, а не обов`язком самостійно замовляти експертне дослідження. Колегія суддів, вважає ,що суд не зовсім вірно застосував норми процесуального права щодо призначення експертизи ,внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку щодо призначення судової будівельно-технічної експертизи. Відповідно до ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1,2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються ,зокрема, висновками експертів ,а отже останні є джерелом доказів. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони, водночас не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто , певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц). Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України). Згідно ч.ч.1.2 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Згідно до ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Відповідно до ч. 2 вказаної статті у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Відповідно до ч. 3,4 ст.103 ЦПК при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Згідно ч.5 ст. 103 ЦПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Доводи апеляційної скарги про що у матеріалах справи уже наявний висновок судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи з питань, які є ідентичними уже поставленими експерту ,а тому призначення експертизи є необгрунтованою, заслуговують на увагу. Як убачається з матеріалів справи, питання щодо можливості поділу спірного нерухомого майна в натурі, визначено варіанти такого поділу, вартість частин майна після поділу, а також необхідні будівельні роботи та витрати, пов`язані з переобладнанням об`єкта вже були предметом дослідження за результатами будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №852 від 23.01.2026 року, проведеної на замовлення ОСОБА_2 . Отже, більшість обставин, для встановлення яких суд призначив нову експертизу за клопотанням ОСОБА_1 , вже були предметом експертного дослідження. При цьому ОСОБА_1 не заявляла клопотання про призначення додаткової експертизи для вирішення питання яке є спірним чи не увійшло до вже наявного висновку ,а суд не навів належних мотивів, які б свідчили про наявність передбачених ч.1 ст. 103 ЦПК України підстав для призначення нової експертизи : не зазначив, які саме висновки наявного експертного дослідження викликають сумніви щодо їх правильності, не встановив їх неповноти, неясності чи суперечності, а також не обґрунтував неможливість встановлення відповідних обставин на підставі вже наявного у справі висновку експерта. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що призначення повторної судової експертизи з тих самих питань, які вже були предметом судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, не відповідає вимогам ст. 103 ЦПК України . Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 заслуговують на увагу і свідчать про незаконність оскаржуваної ухвали суду, постановленої без додержання норм матеріального і процесуального права , а тому підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст.379 ЦПК підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки ухвала про призначення судової будівельно-технічної експертизи за клопотанням ОСОБА_1 постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 367, 374, 379, 381 ЦПК України апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 06.05.2026 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач С. Г. Копаничук судді: В.П. Рибчинський І.М. Стадник