LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4801127/40787/25

від 30.04.2026 ·

Справа № 127/40787/25 Провадження № 22-ц/801/959/2026 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Горбатюк В. В. Доповідач:Копаничук С. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2026 рокуСправа № 127/40787/25м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач), суддів: Голоти Л.О, Оніщука В.В., За участі секретаря судового засідання: Ходакової М.Г. Заявник : ОСОБА_1 Заінтересована особа: Вінницька міська рада розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24.02.2026 року, постановлене під головуванням судді Горбатюка В.В. у справі за заявою ОСОБА_2 за участі заінтересованої особи Вінницької міської ради про встановлення факту родинних відносин,- Встановив ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин. Вказувала, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її двоюрідної сестри ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить нерухоме майно, а ОСОБА_1 як спадкоємець п`ятої черги за законом у встановлений строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та в подальшому про видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте, отримала відмову у зв`язку з ненаданням належних документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем, зокрема свідоцтва про народження батька заявниці ОСОБА_4 , який був рідним братом батька спадкодавиці ОСОБА_3 , при цьому отримати або відновити зазначений документ у встановленому законом порядку вона не має можливості, у зв`язку з чим позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування в позасудовому порядку, а тому просила суд встановити юридичний факт, що вона, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 Ухвалою Вінницького міського суду від 24.02.2026 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду та розяснено їй право на звернення до суду з відповідним позовом на загальних підставах. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вищезазначену ухвалу скасувати через порушення судом норм матеріального та процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Суд не навів належних доказів існування спору про право між заявницею та іншими спадкоємцями, а також не встановив обставин, які б свідчили про можливість його виникнення, тому справа підлягає розгляду в порядку окремого провадження. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Заслухавши доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, ухвалу суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону не відповідає виходячи з наступного. Постановляючи ухвалу суд, виходив із того, що встановлення факту родинних відносин можливе в порядку окремого провадження лише за відсутності спору про право, однак у цій справі такий спір наявний, оскільки встановлено існування спадкоємця першої черги - рідної доньки померлої ОСОБА_3 , права якої можуть бути порушені у разі задоволення заяви, а також враховано суперечливі пояснення ОСОБА_1 щодо відсутності інших спадкоємців, що свідчить про потенційний спір щодо спадщини. Колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду, виходячи з наступного. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не навів належних доказів існування спору про право між ОСОБА_1 та іншими спадкоємцями, а також не встановив обставин, які б свідчили про можливість його виникнення заслуговують на увагу. Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580 /вказано, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Верховний Суд у постанові від 01.04.2026 року у справі №536/1962/25 дійшов висновку, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Отже, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 139/122/14-ц вказано, що «під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право». Апеляційним судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №76, відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 .(а.с.9) Постановою приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Кравцової О.М. №399/02-31 від 06.11.2025 ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .(а.с.13) Вказано, що ОСОБА_1 не надала повний пакет документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем, а саме свідоцтво про народження її батька ОСОБА_4 , який був рідним братом батька спадкодавця. За результатами поданих запитів нотаріуса та отриманих відповідей встановити факт народження ОСОБА_4 не вдалося. Щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 23.07.2025 нотаріусом державної нотаріальної контори заведено спадкову справу №47/2025, відповідно до якої встановлено, що спадкодавець заповіту не складала, тому спадкування її майна здійснюється за законом; спадкодавець у зареєстрованому шлюбі на час відкриття спадщини не перебувала; заяви про прийняття спадщини інших спадкоємців до спадкової справи не надходили. (а.с.35-59) У суді першої інстанції ОСОБА_1 повідомила, що ОСОБА_3 має доньку, яка на даний час проживає на території російської федерації. Також вона зазначила, що доньці нібито невідомо про смерть її матері, родинних зв`язків вони не підтримують, на спадщину вона не претендуватиме. Однак у заяві про встановлення факту родинних відносин заявник вказала, що є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 . Крім того, у заяві про прийняття спадщини № 126 від 23.07.2025 ОСОБА_1 зазначила, що інших спадкоємців першої-четвертої черги спадкування немає. У заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом № 187 від 06.11.2025 ОСОБА_1 зазначила, що спадкоємців за заповітом, інших спадкоємців за законом, у тому числі попередніх черг, немає; спадкоємців, які прийняли спадщину відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України у встановлений законом шестимісячний строк, немає; спадкоємців із числа малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб чи осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, немає.(а.с.49) Суд першої інстанції на підставі показань свідків ОСОБА_5 , який є чоловіком рідної сестри покійної ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_6 , який є троюрідним братом ОСОБА_1 встановив, що у померлої ОСОБА_3 є рідна донька. З урахуванням наведених правових позицій Верховного Суду та обставин справи, колегія суддів вважає , що в даному випадку відсутній спір про право. Зокрема, як вбачається з постанови приватного нотаріуса, Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Кравцової О.М. №399/02-31 від 06.11.2025 заяви про прийняття спадщини інших спадкоємців до спадкової справи не надходили , що свідчить про відсутність будь-яких заперечень, оспорювання чи невизнання права ОСОБА_1 на спадкування. За таких обставин відсутні елементи, які відповідно до практики Верховного Суду свідчать про наявність спору про право, а саме відсутній конфлікт сторін, перешкоди у реалізації права чи наявність осіб, які б оспорювали або не визнавали право ОСОБА_1 на встановлення факту її спорідненості з ОСОБА_3 та в майбутньому прийняття спадщини. Отже, суд дійшов невірного висновку про наявність спору про право, тому справа підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки встановлення факту спорідненості ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не пов`язане з вирішенням спору про право. Відповідно до ч.1 ст.379 ЦПК підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки ухвала про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381, 384 ЦПК України апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24.02.2026 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач С. Г. Копаничук судді: Л.О. Голота В.В. Оніщук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»